Перейти к основному содержанию
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

14 декабря 1845 года в Украине родился пророк

Его имя - Тарас ШЕВЧЕНКО
14 декабря, 14:27

Именно такой является дата (пусть и по старому стилю), стоящая под Шевченковским посланием

«І МЕРТВИМ, І ЖИВИМ, І НЕНАРОЖДЕННИМ ЗЕМЛЯКАМ МОЇМ В УКРАЙНІ І НЕ В УКРАЙНІ МОЄ ДРУЖНЄЄ ПОСЛАНІЄ»

Практически все украинцы, кто посещал школу и уроки украинской литературы, знают это произведение. Только не все понимают, что речь идет о ТВОРЕНИИ пророка, то есть человека, чей дух обрел способность прозревать сущность бытийных процессов, способность судить о них с точки зрения Бога, высоких нравственных установок (то самое чудо, которому удивлялся Иммануил Кант: моральный закон в нас, в человеке; никаких причинно-следственных связей с появлением этого закона проследить невозможно!).

В послании говорится о национальном бытии, национальной истории. Шевченко действительно занимает позицию ПРОРОКА, то есть позицию ИСТИННОГО ЗНАНИЯ - НРАВСТВЕННОГО ЗНАНИЯ! Вот эта универсальность и уникальность знания позволяет понять, почему до сих пор едва ли не каждое предложение послания остается живым и актуальным... Ведь леденящее ощущение, что эти строки написаны человеком, который знает о нас, сегодняшних, все.

І МЕРТВИМ, І ЖИВИМ, І НЕНАРОЖДЕННИМ ЗЕМЛЯКАМ МОЇМ В УКРАЙНІ І НЕ В УКРАЙНІ

МОЄ ДРУЖНЄЄ ПОСЛАНІЄ

Аще кто речетъ, яко люблю Бога, а брата своего ненавидитъ, ложь есть.

Соборно[е] послание Иоанна. Глава 4, с. 20

І смеркає, і світає,

День божий минає,

І знову люд потомлений,

І все спочиває.

Тілько я, мов окаянний,

І день і ніч плачу

На розпуттях велелюдних,

І ніхто не бачить,

І не бачить, і не знає —

Оглухли, не чують;

Кайданами міняються,

Правдою торгують.

І Господа зневажають,

Людей запрягають

В тяжкі ярма. Орють лихо,

Лихом засівають,

А що вродить? побачите,

Які будуть жни?ва!

Схаменіться, недолюди,

Діти юродиві!

Подивіться на рай тихий,

На свою країну,

Полюбіте щирим серцем

Велику руїну,

Розкуйтеся, братайтеся,

У чужому краю

Не шукайте, не питайте

Того, що немає

І на небі, а не тілько

На чужому полі.

В своїй хаті своя й правда,

І сила, і воля [...]

І знаменитий фінал - і ЦЕ ЗВЕРНЕННЯ ПРОРОКА:

Обніміте ж, брати мої,

Найменшого брата —

Нехай мати усміхнеться,

Заплакана мати.

Благословить дітей своїх

Твердими руками

І діточок поцілує

Вольними устами.

І забудеться срамотня

Давняя година,

І оживе добра слава,

Слава України,

І світ ясний, невечерній

Тихо засіяє...

Обніміться ж, брати мої.

Молю вас, благаю!

Delimiter 468x90 ad place

Подписывайтесь на свежие новости:

Газета "День"
читать