Cпікером стане той, у кого краще з лічбою?

Однак, з ранкової ініціативи тих же комуністів, фракційні «контролери» «противної» сторони були трохи ізольовані від зони голосування, і це відбилося на зменшенні голосів у Леоніда Кравчука. До речі, не можна не визнати справедливість зауваження В’ячеслава Чорновола, який попросив кор. «Дня» зафіксувати: практику контролю за бюлетенями всі перейняли в лівої фракції у колишній Верховній Раді. І сьогоднішні дії правих відбуваються під гаслом «беремо комуністів за взірець».

Необхідно відзначити, що результативному голосуванню не допомогло навіть те, що Володимир Горбулін разом із Євгеном Кушнарьовим особисто обійшли й свої, і чужі «бойові порядки». Вочевидь, «не свого бажання заради, а токмо волею» Президента, що послав їх, перебуваючи в Ялті, бути присутніми під час краху — місія найнеприємніша. У відповідь на питання кор. «Дня», чи є «тандемна» присутність спробою «продавити» необхідного кандидата, Євген Кушнарьов попросив «не перебільшувати можливості» свої та Володимира Павловича. І пояснив, що є бажання «поринути в атмосферу й відчути, що може бути далі». Висновок простий: ситуація така, що треба сідати та домовлятися. І тут сперечатися не хочеться.

Отже, «маємо те, що маємо» — тобто спікера, як і раніше, немає. Знову глухий кут?
 
 У відповідь на запитання кор. «Дня», чи є «тандемна» присутність спробою «протиснути» необхідного кандидата, Євген Кушнарьов попросив «не перебільшувати можливостей» своїх і Володимира Павловича. І пояснив, що є бажання «поринути в атмосферу і відчути, що може бути далі». Висновок простий: ситуація така, що треба сідати і домовлятися.

Отже, «маємо те, що маємо» — тобто спікера, як і раніше, немає. Знову глухий кут?

Прокоментувати парламентські події кор. «Дня» попросила народного депутата Євгена МАРЧУКА:

«Парламент підійшов до найвищої фази аморальності технологій, що їх застосовують сьогодні у виборах спікера. З одного боку, ситуація ще раз показала неаргументовану непоступливість позиції лівих, які не погоджувалися йти на пакет, сама думка про який викликала у них охання, звинувачення аж до образ. Проте чергове голосування ще раз довело — треба сідати й домовлятися. Бо очевидно: розстановка сил у парламенті не дає явної переваги жодній зі сторін. Упертість, ультимативність, нездатність глянути на ситуацію на крок уперед ще раз продемонструвало, хто справжній винуватець парламентської кризи, незалежно від того, чи визнає це керівництво лівого табору.

Але й інша частина парламенту не може знайти певного консенсусу всередині себе. Тобто уроки демократії з того, що сталося, мають здобути обидві сторони. Ми отримали свідчення того, що лідери більшості політичних партій до кінця не усвідомили, що таке процес структуризації парламенту і суспільства в цілому.

У цій проблемі висвічується ще один аспект, який несе на собі щільний наліт цинізму. Я маю на увазі той факт, що торг однієї з фракцій зараз уже оголився остаточно і зрозумілий усім. Він пов’язаний із речами серйозними — схоже, йдеться вже не просто про надзвичайно хвилюючі проблеми депутатського імунітету, а про індульгенції і довічну «недоторканність» стосовно окремих депутатів. І в цей торг, як тепер видно, втягли владні структури. Це дуже небезпечний симптом.»

До речі, дещо глибша осмисленість почала проступати у діях «Громади». Це стане більш очевидним, коли вона висуне свого кандидата вже без посилань на самодіяльність, як у випадку зі своїм Єльяшкевичем, чи на випадковість, як із «придбаним» Габером. Правда, нескінченне підвищення вартості своєї золотої акції може закінчитися тим, що планка виявиться за межами реального життя і «трест» просто лопне. Однак поки що гра на підвищення продовжується...

У кулуарах, однак, можна почути, що кадрова суєта в силових відомствах свідчать про те, що у Президента нерви вже здали. А оскільки натяк у парламенті не зрозуміли — нібито готується указ про розпуск Верховної Ради і паралельно звернення до Конституційного Суду, який має витлумачити і «прив’язати» сумнозвісну норму про 30 днів, упродовж яких ВР зобов’язана почати роботу, до нинішньої ситуації. Про можливість розгону парламенту згадала, виступаючи, Наталя Вітренко. Щоправда, Олександр Єльяшкевич сказав на всю країну, що «у сценаріїв із Банківської режисер поганий, і погано закінчить».

P.S. Учора почався новий тур виборів голови Верховної Ради. Від НДП висунуто Івана Плюща та Володимира Семиноженка, член НДП Олександр Терентюк від себе особисто висунув Ігоря Насалика. «Зелені» про всяк випадок висунули Олександра Рябченка. Від лівих, як і слід було чекати, висунуто Олександра Мороза (правда, комуністи на його підтримку поки не виступали). Прогресивні та просто соціалісти висунули також Валентина Зубова (до обрання був радником Олександра Мороза). «Громада» дала зрозуміти, що теж підтримує кандидатуру спікера колишнього парламенту. Однак Олег Білорус на втіху всім висунув також Олександра Пухкала, повідомляє кор. «Дня» В’ячеслав ЯКУБЕНКО.