Коли людина не встане з колін, то вона не далеко зможе пройти.
Іван Драч, український поет, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч

«Порядок денний» для України. Візуальний

Завершилася XVII Міжнародна фотовиставка «Дня». Ми підбиваємо підсумки, а відвідувачі й учасники — діляться враженнями
16 листопада, 2015 - 19:02
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

За тиждень, який тривала наша виставка у київській галереї «Лавра», 350 найкращих світлин провідних фоторепортерів країни та просто фотолюбителів побачили понад шість тисяч відвідувачів. І не лише побачили, а й обрали — кожен для себе — найкращий знімок. В останній день виставки редакція підрахувала голоси і дізналася, які роботи найбільше припали до смаку гостям експозиції. За результатами голосування, «Приз глядацьких симпатій» здобула фотографія «Тато йде на війну» Анни Чапали. На другому місці — знімок Івана Богдана «Ніжність», на третьому — «Військова засмага» Богдана Росинського.

ТРИ ЗНІМКИ-ФАВОРИТИ ГЛЯДАЧІВ

Анна Чапала, чия робота «Тато йде на війну» зібрала найбільше голосів, розповідає, що насправді на знімку зображено повернення батька з війни. «Зроблена вона була два-три місці тому, коли йшла демобілізація. Це полтавська 8-ма окрема авто-санітарна рота. Військові цієї роти на передовій вивозили поранених і загиблих, — розповідає Анна. — Фотографія — символічна. Це крик душі. Вона відображає весь біль, який накопичився не тільки у дорослих, а й у діток. Коли бійці приїхали з війни, ця дівчинка була поміж тих, хто зустрічав, вона бігала дуже радісна, і в мене є фото, де вона ховається за дідусем з таким величезних прапором і усміхається радісно-радісно. Але тільки-но бійці вийшли з автобусів, вишикувались і дівчинка побачила свого батька, вона перестала усміхатися і почала плакати. Дитина підбігла до батька, обійняла за шию і сказала: «Тато, як добре, що ти повернувся!» Це такі емоції!»

Сама Анна відзначила для себе політичні фотографії, а також військові фотографії Олександра Клименка. «Я вдячна редакції за таку виставку — це Україна, якою вона є: і з радістю, і з болем, і з сумнівами, і з упевненістю...» — підсумувала Анна Чапала.

Ще один фотограф, за чий знімок «Ніжність» проголосували відвідувачі, — Іван Богдан. Він розповідає, що це фото було зроблено минулої зими біля Волновахи. «Я займаюся волонтерством, і ми привезли чергову партію допомоги військовим. Майже в кожному місці, де є солдати, є й тварини: коти, собаки... Це був маленький собачка, якому, може, було кілька тижнів. Цуценя прибігло до солдата, який в цей момент говорив по телефону, і боєць взяв його на руки», — розповідає історію цієї фотографії Іван Богдан. Сам він почав їздити в зону АТО в червні 2014 року як волонтер, а заразом робив знімки військових, їхнього побуту. Розповідає, що знімати не складно — є правила, яких фотографи і журналісти мають дотримуватися на війні, щоб не нашкодити. А так — це справа комунікації й довіри. Іван розповідає, що їздить на схід вже давно, військові його знають і довіряють йому. «Часто родини солдатів просять надіслати їм фото. А ще я робив такі міні-виставки своїх робіт на передовій», — говорить фотограф. Зазначає, що отримати «Приз глядацьких симпатій» для нього — «це приємно і цікаво з точки зору розуміння смаків глядачів».


ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

«Я зняв це фото — «Військова засмага» — восени минулого року в Пісках, — розповідає автор ще однієї роботи, яка найбільше припала до смаку відвідувачам фотовиставки «Дня», Богдан Росинський. — Це група відомого нині «Бояна» вийшла з аеропорту. На фото — боєць із позивним «Фазан». Я там перебував як фотокор, із німецьким колегою. Ми якраз намагалися пробратися до аеропорту. Це була моя перша поїздка в зону АТО. А тепер я вже Піски знаю, як свої п’ять пальців. Страшно знімати, звісно, але хтось має це показати. «Військова засмага» -одна із робіт із мого фотопроекту «Обличчя «Правого сектору». Я його вже на передовій виставляв, а тепер думаю про свою персональну фотовиставку... Для мене «Приз глядацьких симпатій» на фотовиставці «Дня» став дуже несподіваним і приємним. Чесно кажучи, приголомшений звісткою. Тим більше, що це перша моя участь у фотоконкурсах взагалі. Й одразу одну з моїх робіт відзначила Спілка фотохудожників України — «Осінній пейзаж», а іншу — відвідувачі! І самооцінка відразу піднялася».

ЕКСКУРСІЯ ВІД МАРІЇ САВЧЕНКО

В останні кілька днів на фотовиставку «Дня» завітали важливі для нас гості. У суботу — в передостанній день роботи експозиції — у галерею прийшла мама української льотчиці Надії Савченко Марія Іванівна. Цей візит був для нас особливим. По-перше, «День» уважно спостерігає за боротьбою Надії Савченко. По-друге, серед знакових робіт виставки — і портрет Марії Іванівни «Мама Марія», її зробив учасник фотоконкурсу Іван Любиш-Кірдей.

Гостя неспішно оглянула всі 350 фотографій. Найдовше затримувалася біля світлин з політиками і знімками, зробленими в зоні АТО. Активно коментувала їх. Ділилася своїм досвідом волонтерської допомоги бійцям на передову і спілкування з політиками.


МАМА УКРАЇНСЬКОЇ ЛЬОТЧИЦІ НАДІЇ САВЧЕНКО — МАРІЯ ІВАНІВНА — БІЛЯ СВОГО ПОРТРЕТУ, ПРЕДСТАВЛЕНОГО НА ФОТОВИСТАВЦІ. ВІДВІДУВАЧІ ГАЛЕРЕЇ МАЛИ НАГОДУ ПОСПІЛКУВАТИСЯ З ЦІЄЮ МУЖНЬОЮ ЖІНКОЮ І ВИСЛОВИТИ ЇЙ СЛОВА ПІДТРИМКИ / ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

«Фотовиставка газети «День» мені сподобалася тим, що тут все показано масштабно. Тут вся Україна — і схід, і захід, південь і північ. Дуже добре тут зображено умови, в яких живуть наші бійці на передовій. Але я побачила не тільки війну, а й мирне життя, багато діток, навіть птахів. Відчувається, що все зроблено дуже патріотично — це читається і в підписах до фотографій. За ті три години, проведені тут, я ніби познайомилася з усією Україною. Дуже важливо, щоб якомога більше людей приходило на цю фотовиставку і дізнавалося про те, що відбувається в Україні», — поділилася враженнями від побаченого Марія Іванівна.

ВІДВІДУВАЧ ІЗ ПОЗИВНИМ «ІСТОРИК»

Не менш важливі відвідувачі виставки — військові. Саме вони — герої багатьох знімків, саме про них — велика частина цьогорічної експозиції. У суботу на виставку завітав солдат національної гвардії Олександр Афанасов з позивним «Історик». Чоловік — добрий знавець історії, тож позивний у нього невипадковий. «Побачив оголошення про виставку і прийшов. Отримав велику насолоду від того, що люди показують на своїх знімках все так, як воно є насправді. Все взято з життя, жодного монтажу. Усе, що зображено на фотографіях, я міг би підтвердити зі свого досвіду чи досвіду знайомих. Експозиція показує і справжніх українців. Це добре, що є кому показати і що є люди, які це роблять», — розповів боєць.

УЛЮБЛЕНІ ФОТО ГАННИ ГОПКО

Серед відвідувачів виставки в останній день її роботи ми з приємністю побачили і родину народного депутата і давнього друга «Дня» Ганни Гопко. Разом із Ганною фотографії роздивлялася її маленька донечка Софійка. Коли ми запитали дівчинку, яке фото їй сподобалося найбільше, дитина нас справді здивувала. Дівчинка впевнено повела нас між стендами, доки не знайшла фотографію «Тато йде на війну». Ганна Гопко зауважила, що українські діти за останні два роки дуже подорослішали, почали розуміти складні речі. Її Софійка, наприклад, особливо довго розглядала фотографії з військовими, розпитуючи маму про все. Ганна розповідає, що донька гостро реагує на те, що дітки не бачать батьків, які воюють, що вони змушені проводжати татусів на війну.


НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ ГАННА ГОПКО ПРИВЕЛА НА ВИСТАВКУ І СВОЮ ДОНЬКУ СОФІЙКУ. ВОНА ВПЕВНЕНА, ЩО ДІТИ СЬОГОДНІ ЗДАТНІ ЗРОЗУМІТИ І ПРИЙНЯТИ НЕПРОСТІ РЕЧІ / ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

«Я багато років поспіль приходжу на фотовиставку «Дня». Цього року на фотографіях ми бачимо багато сліз, болю, переживань... Але водночас ми бачимо надію. Тому що на багатьох із цих фотографій присутня Любов. Ми бачимо, як ніжно жінка обіймає чоловіка, проводжаючи на війну. Бачимо дітей, які йдуть поруч із солдатами. Бачимо оберіг — маленьку мотанку на автоматі — у солдата на передовій. Ми бачимо суміш боротьби за становлення сильної держави, яке відбувається зараз, перед нашими очима, коли Україна набирає суб’єктності. І не завдяки політикам. Я вважаю, що справжнім суб’єктом наша держава стане завдяки волі народу, волі простих людей», — ділиться враженнями депутат.

Відзначила для себе Ганна Гопко і серію знімків фотокореспондента «Дня» Руслана Канюки, зроблених під час судових процесів у «справі Гонгадзе-Подольського». Ця серія отримала цього року «Гран-прі».

«Фото «Феміда опустила очі» — особливе. Воно говорить про перезрілу потребу оновлення суддівського корпусу. Якщо ми зможемо розслідувати до кінця «справу Гонгадзе-Подольського», значить, ми зможемо бути справді справедливою країною. Була Революція Гідності, але не було Революції Справедливості. А вона мала саме очистити Україну від старих систем, а без очищення судової системи не буде фундаменту для змін, — говорить Ганна. — Цю виставку мають обов’язково побачити політики. Бо тут — людяність, якої так не вистачає нашій політиці сьогодні».

XVII Міжнародна фотовиставка «Дня» в галереї «Лавра» завершилася, але вона лише починає свій шлях Україною. Найкращі фотографії країни традиційно запрошують в регіони! Наступний пункт на карті — Глухів. І кожне місто — не залежно, велике воно чи зовсім крихітне, — може запросити фотовиставку до себе. А ми чекаємо на ваші враження і роздуми щодо знакових знімків, які ви побачили у галереї «Лавра».

«У НАС Є ЗВИЧКА: ВОСЕНИ ХОДИТИ НА ВАШУ ФОТОВИСТАВКУ»

 Дарина КОБЗАР-КРАВЧЕНКО, викладач Iнформаційно-творчого агентства «ЮН-ПРЕС» Київського палацу дітей та юнацтва:

— Особисто я ще зі студентських років ходила на виставки газети «День» і навіть писала дипломну роботу про це видання. Тому «День» для мене дуже рідний. Розповідаю про газету, прилучаю до неї дітей і взагалі своє оточення. Адже ваше видання — наглядний приклад того, до чого треба йти журналісту. Крім цього, педагоги Інформаційно-творчого агентства «ЮН-ПРЕС» постійно роблять щось, щоб просвіщати дітей. Тому у нас є звичка восени ходити на фотовиставку «Дня».


ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Цього року важко виділити якусь одну найсильнішу фотографію. Є дуже веселі і милі кадри з дітьми. Також мені як педагогу цікаво спостерігати, які знімки «чіпляють» дітей. Особисто мені запам’яталася кумедна робота з голубом — «Цікаво?» Максима Люкова. Звернула увагу на фото з силуетами бійців — «На вечерю» Сергія Тахмазова. Передача світла там просто шикарна! Також сподобалася світлина «Так виглядають люди, які читають книжки» Миколи Тимченка — на ній зображені книголюби у метро.

Після перегляду фотовиставки «Дня» впевнюєшся: в Україні точно все буде добре — з таким потенціалом, з такими добрими людьми і допитливими дітьми.

«ДУМАЮ, «День» ЩЕ НЕ РАЗ ПРИВЕЗЕ СВОЇ ЧУДОВІ ФОТОГРАФІЇ ДО КРИМУ»

 Юрій СМIЛЯНСЬКИЙ, економічний експерт громадської організації «Майдан закордонних справ», колишній керівник Iнституту економіки та управління Кримського гуманітарного університету:

— Мені важко обрати одну, дві, п’ять фотографій, бо кожна з них наповнена змістом, відображає життя України у різні періоди часу. Це все історія нашої країни, в ній за останні роки переплелися і життя, і смерть, і війна, і будівництво нової держави, відчай людей, їхні думки, мрії. З кожним роком фотографій стає все більше, а отже, наповнюються архіви, люди мають більше шансів відвідати подібні виставки. Часто можна побачити фото з подій, у яких ти брав участь чи просто був десь поряд. Ти знову дивишся на це, але вже через об’єктив, бачиш те, що бачить фотограф.

Кілька років тому ми організовували проведення такої ж виставки у Ялті. На жаль, сьогодні це неможливо. Але я думаю, що все налагодиться і «День» ще не раз привезе свої чудові фотографії до Криму.

«ДУЖЕ СПОДОБАЛАСЯ ФОТОГРАФІЯ «РЕАЛЬНИЙ АПОКАЛІПСИС». ЦЕ ПРО УКРАЇНУ»

 Владислав СКОРОПЛЯС, співробітник Державної пенітенціарної служби України:

— Мені дуже подобається фотовиставка «Дня». Я не вперше тут, цього разу прийшов із дружиною. Фотографія — це частина нашого життя, взятий із нього момент. Це, скажімо, збережений час і простір, який залишиться з нами, коли ми підемо далі. Колись наші нащадки будуть дивитися і розуміти, як ми жили, який був час. Роздивляючись світлини, я слухав радіо ЄС, передачі, присвячені трагедії у Парижі. Це накладається на те, що я бачу перед собою, і підсилює ефект.


ГОЛОВНИЙ РЕДАКТОР «Дня» ЛАРИСА ІВШИНА І ДЕПУТАТ ПАРЛАМЕНТУ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ ДЖЕФРІ ДОНАЛЬДСОН. ІНОЗЕМНІ ГОСТІ ФОТОВИСТАВКИ ВІДЗНАЧИЛИ, ЩО ВОНА ТОЧНО ВІДОБРАЖАЄ НАСТРОЇ В КРАЇНІ І ЗАМІНЯЄ ЦІЛІ ЦИКЛИ КРУГЛИХ СТОЛІВ / ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Дуже сподобалася фотографія «Реальний апокаліпсис». Там лелеки на полі, охопленому вогнем. Мені здається, що це про Україну, адже зараз у нас реальний апокаліпсис: перетинаються війна, політичні пристрасті, зубожіння людей.

«ЗНІМОК, СПОВНЕНИЙ СИМВОЛІЗМУ»

 Микола КОРЧАГА, креативний продюсер каналу «112 Україна»:

— Знімок, фотографа якого наш канал нагородив на виставці «Дня» (Ганна Чапала, м. Полтава, робота «Тато їде на війну»), сповнений символізму: дівчинка зі сльозами на очах не відпускає з обіймів воїна, немов розуміючи, що, можливо, бачить його востаннє. На фото вона уособлює Україну. А її батько — це мужні захисники нашої країни. Жовто-блакитні кульки в руках дитини — ні що інше як український прапор, а вінок — найсильніший слов’янський оберіг, який в даному випадку допоможе впоратися з болем розлуки.

«МОЛОДЬ — ЦЕ КОНЦЕНТРАТ ПРОГРЕСИВНОСТІ»

Давід СТУДIК, прес-аташе представництва ЄС в Україні:

— Наша цільова аудиторія — це, власне, молодь і діти. Ми підтримуємо різні проекти, де учасниками є дітки. Нещодавно це був Європейський дитячий фестиваль фільмів. Діти — це майбутнє, а молодь — це концентрат прогресивності і розвитку. Тому ми хочемо асоціюватися з молодим поколінням. Обирати конкретні фото було найскладніше. Роботи всі дуже гарні: яскраві, емоційні, і хто б міг подумати, що усі вони зроблені дітьми. За плечима дорослих фотографів вже є певний «порядок денний», якісь упередженості, конкретні вподобання або ж навпаки, а в дитячих фото цього немає, вони емоційні, чисті і легкі.


ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

«ЦЕ — ЖИВА ІСТОРІЯ»

Катерина ГЛАШКО, помічник куратора в «Арт-центрі Павла Гудімова»:

— Будь-яка ініціатива, пов’язана з мистецтвом, з культурним життям, завжди має бути гідно оцінена. І, звісно ж, ми, діячі культури, підтримуємо своїх колег. Я обрала дитячу роботу. Дивлюся на це фото і не одразу сприймаю, що це — світлина 9-річної дитини. Буденний, побутовий сюжет, який, в принципі, не повинен би приваблювати дитину, а тут вона ще й так вдало його зловила! Йдеться про знімок Гліба Цуканова «Впертий кінь». Тут жива історія: ці діти, цей впертий кінь, природа, все представлено з усією можливою щирістю, немає штучності, декорацій. Це і підкуповує.

«ТУТ КРАСА, А ТАМ — ВІЙНА»

Андрій ТИЧИНА, керівник клубу мандрівників «НАВКОЛО.UA»:

— Багато класних фото — і з художньої точки зору, і багато дуже сильних емоційно. Я навіть розгубився, в який бік мислити при виборі найкращого. Обрав фото Олександра Клименка «Золото країни». Фотографія найкраще відображає ті відчуття, які виникають, коли зараз подорожуєш Україною. Коли бачиш, з одного боку, куди оком не кинь, її красу, а  з другого — думаєш про те, що десь близько триває війна... Тут краса, а там — війна. Це поєднання краси країни і відчуття близькості боротьби, як на мене, на цьому фото зображено якнайкраще.


ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

«ДОКАЗ, ЩО ЖИТТЯ ТРИВАЄ»

Анна СТАВИЧЕНКО, головний редактор порталу CHERNOZEM:

— Заворожує насамперед те, що це фото — «Вишеньки» Марії Вовчук —  зроблено юною людиною, дівчинці лише 15 років, але вже помітно, що вона має власний погляд на світ, на те, якою повинна бути фотографія. Ми вирішили дати приз саме їй, тому що дуже добре відчувається, як вона прагне стати професійним фотографом. Це фото — справжня естетика! Виставка у відсотковому співвідношення відображає те, що ми бачимо щодня, і те, у чому живемо. Приємно, що поряд з величезною кількістю воєнних фото є знімки усміхнених дітей, зворушливі фото тварин, природи — як доказ, що життя триває. І на тлі страшної реальності завжди потрібно знаходити для себе світлі моменти, без цього — ніяк.

Марія СЕМЕНЧЕНКО, Анна СВЕНТАХ, Ігор САМОКИШ, «День»; Дар’я ТРАПЕЗНІКОВА, Літня школа журналістики «Дня»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ