Свобода не може бути частковою.
Нельсон Мандела, південноафриканський державний і політичний діяч

Мовомарафон: усі фінішували переможцями

26 вересня, 2016 - 13:29

24-го вересня відбулася фінальна зустріч учасників загальнонаціональної акції «Мовомарафон-25».

Починаючи з 24-го серпня, попередньо зареєстровані учасники впродовж 25-ти днів повинні були в повсякденному спілкуванні перейти на українську мову та виконувати завдання, заздалегідь підготовані організаторами. Зокрема, учасникам було запропонованодивитися фільми, читати книжки та слухати музику українською, щоб ближче познайомитися або ж відкрити для себе сучасну живу українську культуру. Щоб удосконалити мову, мовомарафонцям порадили скласти словник антисуржика, дослідити діалектизми свого регіону та освоїти українську лайку. У час, коли спілкування в інтернет-мережі стало невід’ємною частиною життя більшості населення, учасники Мовомарафону мали перемкнути мову соцмереж на українську та завести нові електронні скриньки замість таких, що належать до групи mail.ru. Про виконані завдання учасники звітували у соцмережах, а волонтери повсякчас їх перевіряли.

Упродовж Мовомарафону відбулося дві зустрічі в Києві – вікторина та квестна знання української мови, історії, культури, переможців яких незмінно нагороджували книжками. На цьому етапі до проекту долучилися волонтери зі Львова, Полтави, Херсона, Луцька, Запоріжжя, Кременчука та організували зустрічі Мовомарафону у себе в містах.

Керували цим загальнонаціональним проектом громадські активісти Ярина Чорногуз та Олександр Іванов, а організаторами виступили громадська ініціатива «Переходь на українську», Безкоштовні курси української мови та Всеукраїнська молодіжна організація «Фундація регіональних ініціатив» за підтримки компанії Датагруп, працівники якої також були активними учасниками Мовомарафону.

Перший Мовомарафон відбувся у лютому-березні цього року у Харкові, де взяло участь 800 учасників. А цього разу масштаби Мовомарафону перевершили очікування організаторів: до нього долучилося більше 5 тис. людей із сорока країн світу. Найбільше учасників було в Києві, Дніпрі та Одесі.

На фінальній зустрічі відбулося нагородження переможців Мовомарафону – тих учасників, які сумлінно виконали всі завдання та не забували звітувати про них у соцмережах.

Провів вечір та церемонію нагородження ведучий радіо «Промінь», лідер гурту «Біллі Мілліґан Бенд» Максим Прудеус, який сам перейшов на українську три роки тому. До цього його підштовхнули розмови з іноземцями, які спершу приймали його за росіянина, а опісля дивувалися, чому українець розмовляє не українською мовою.

Запрошеним гостем був Геннадій Афанасьєв – громадський активіст, політв’язень: «Я вчився в Криму в українському класі, але все життя розмовляв російською, допоки не сталася Революція Гідності. Під час окупації нас, 10 тис. українців, оточили озброєні кубанські козаки, що тримали щити з російським прапором. А ми йшли з українськими прапорами і співали гімн України. Коли був ув’язнений, від зневіри рятувався українською піснею. Мова багато означає для людей, тому є потреба її вивчати. Я б хотів, щоб саме молоді переходили на українську і вчили своїх батьків. Я теж зараз вчу маму».

Перейти на українську – це важливий крок. Але так само треба вміти обстоювати свої мовні права. Про юридичний аспект розширення україномовного середовища розповів правозахисник Святослав Літинський. Він став перший українцем, який відсудив право мати паспорт без російськомовної сторінки. За його сприянням виграно ще чотири судові позови щодо видачі паспортів без сторінки російською, затверджено новий зразок паспорта, де дублювання тексту російською не передбачається. Також Святослав Літинський написав багато скарг та виграв низку судових позовів, у результаті яких техніка, яку випускають великі компанії, зокрема, ASUSта LG, «заговорила» українською. За статистикою, яку навів правозахисник, україномовні респонденти є сприйнятливими до російської пропаганди на 15%, суржикомовні – на 27% та російськомовні – на 38%, що яскраво свідчить про інформаційний мовний кордон: інформація, яка подається чужою мовою, значно гірше сприймається.

Завершилася зустріч авторським читанням поезій Мирослава Лаюка, який вважає, що перехід на українську, з одного боку, дозволяє сказати ворожій стороні «я – інший», а з іншого – показує, що зникає потреба використовувати російську в бізнесових сферах. «Коли створилися Безкоштовні курси української мови, ми їздили в русифіковані міста, які раніше були питомо українськими. У людей була і є потреба бачити, що українською мовою твориться культурний продукт. У тих містах, де немає українських книгарень та бібліотек, легко повірити, що існує лише велика культура «русского мира», що лише російською мовою може здійснюватися споживання сенсів та актуальної світової інформації», – переконаний поет.

Для багатьох російськомовних українців Мовомарафон став бажаним поштовхом до переходу на рідну мову. Організатори вирішили не зупинятися на досягнутому і в майбутньому створити координаційні центри по всіх регіонах України, більше співпрацювати з мистецькими об’єднаннями і зробити Мовомарафон щорічною традицією до Дня Незалежності.

Марина Сніжинська

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments