Про початок роботи нової «Програми допомоги дітям, котрі
потерпіли від наслідків Чорнобильскої катастрофи» офіційно оголошено 8
липня в Агентстві США з міжнародного розвитку. Дружина посла США Стівена
Пайфера — Мерилін Пайфер — повідомила присутніх, що головною метою цього
трирічного проекту, в якому бере участь ціла низка громадських і медичних
організацій обох країн, є підтримка української охорони здоров’я й реальна
допомога потерпілим родинам. «Думаю, що не існує кращого способу зміцнення
дружніх відносин між нашими країнами, ніж спільна турбота про майбутнє
дітей», — підкреслила пані Пайфер.
Як заявив керівник програми Джордж Контіс, проект працюватиме у двох
напрямах. Перший — профілактика й лікування раку щитовидної залози. Близько
700 тисяч дітей проживають сьогодні на «забруднених територіях». І нині
злоякісні новоутворення реєструють у них на 20% частіше, ніж десять років
тому. Особливо тяжка ситуація складається в сільських районах, де важко
провести своєчасну діагностику й лікування. Для цього буде куплено дві
мобільні діагностичні лабораторії для Волинської й Чернігівської областей
(до речі, в Рівненській і Житомирській областях такі лабораторії вже працюють
і дають непогані результати). Другий напрям — психологічні проблеми, спричинені
Чорнобилем. Фахівці відзначають у дітей і підлітків ріст психічних захворювань.
Американські спеціалісти планують почати в Україні підготовку шкільних
психологів, а також проводити спеціальні тренінги для батьків. Щороку в
Україні реєструють 600 — 700 випадків лейкемії в дітей. Як свідчать фахівці,
перебіг захворювань став стрімкішим і безжаліснішим: без належного лікування
діти «згоряють» лише за рік-два. А лікування коштує надзвичайно дорого.
У проекті передбачено й закупку за кордоном потрібних ліків, зокрема —
радіоактивного йоду. «Але найскладніше — досягти того, аби допомога надходила
саме до тих родин, котрі її потребують, — підкреслив пан Контіс. — На жаль,
навколо проблем Чорнобиля виникає й чимало зловживань. Ми постараємося
працювати кришталево чесно».
«Думаю, цей проект — один з найпродуманіших і найсвоєчасніших за останні
роки, — повідомив кореспондента «Дня» директор Українського Центру радіаційної
медицини Анатолій Романенко. — Коли близько десяти років тому в нашому
інституті ми вперше поставили дитині діагноз «рак щитовидної залози», усі
відмовлялися визнати це наслідком Чорнобиля. І потрібно було продіагностувати
сотні й тисячі таких випадків, аби світова спільнота, нарешті, усвідомила:
ріст ракових захворювань, нервових і психічних розладів у дітей України
й Білорусі — прямий наслідок катастрофи. Проте, за нашими прогнозами, пік
захворюваності має настати через 5 — 7 років. У нас ще є час до цього підготуватись
і врятувати наших дітей».
