Романа ФЕДОСЄЄВА, "День"
Моя знайома Леся - юрист, канадійка, зі здивуванням розповідає мені, що бачила в бібліотеці студентів, котрі "пишуть" реферати просто калькуючи частини чужих книжок і рефератів. "У Канаді за такі дії виключають із університету, - каже вона, - це ж плагіат і найгрубіше порушення авторських прав".
У нас, здається, не крадуть хіба що ідей - до того, як вони не вимовлені вголос. Захист авторських прав полягає в тому, що при використанні чужого твору (музики, картини, літературного твору) необхідний дозвіл автора або правонаступника, а якщо автор ще живий - виплачувати йому певні проценти "за прокат".
Теоретично, "Закон України про авторське право й суміжні права" чинний в Україні з 1994 року. Практично його ніхто не виконує. Безліч "піратських" копій аудіо- та відеокасет - найпоширеніше порушення цього закону. У сфері охорони промислової власності бувають речі й серйозніші. Наприклад, Інститут матеріалознавства імені Івана Францевича розробив технологію базальтових волокон, які застосовуються для приготування технічних тканин. Досліди проводилися на підсобному підприємстві інституту в Біличах. Нововведенням зацікавилися американці. Інститут запропонував продавати волоконний матеріал по п'ять доларів за кілограм. У розпал переговорів американська сторона отримує факс від підприємства в Біличах із пропозицією купувати цей самий матеріал, але по одному долару за кілограм. Подумавши, американці махнули на все рукою: самі розбирайтеся, а ми з вами зв'язуватися взагалі не хочемо. Приблизні збитки від зриву такого контракту Інститут матеріалознавства оцінив у 10 - 15 мільйонів доларів. Щоправда, на цьому справа й затихла. Наші арбітражні суди, котрі займаються правами промислової власності, не мають досить досвіду, і ведення подібних справ часто відкладається "під сукно".
- Що стосується захисту прав автора, то досвід у нас, хоч маленький, та все ж є. Торік ми розглядали майже 200 заяв про порушення авторських прав, - повідомив кореспондента "Дня" Володимир Дроб'язко, голова Державного агентства України з авторських і суміжних прав. - Майже 170 випадків вирішилося без суду, оскільки порушення прав відбувалося через незнання закону. Наприклад, режисер, використовуючи твір сучасного автора для постановки в театрі без його згоди, не підозрює, що тим самим порушує авторські права. І тільки в 30 випадках справа доходила до суду.
Той, хто подає позов, повинен оцінити завдані йому матеріальні й моральні збитки. Витрати в ході судового розгляду сплачує порушник. Взагалі ж практика таких позовів у нас ще незначна, а судовий процес може тривати роками, і немає ніякої гарантії, що потерпілий виграє.
