Публіка виявляє ненаситну цікавість до всього, за винятком того, що дійсно варто знати.
Оскар Уайльд, видатний ірландський англомовний поет, драматург, прозаїк, есеїст

Багатогранний розвиток

Для Подільського району склали «дорожню мапу» трансформацій на найближче десятиліття
20 вересня, 2019 - 10:31
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Нагадаємо, «День» повідомляв про запуск у Києві проєкту «Інтегрований розвиток міст в Україні» та успіхи в ньому інших українських міст у матеріалі «Створюємо місто для... життя» (№192 від 24.10.2018 р.)

Як і обіцяли представники німецької урядової компанії Deutsche Gesellschaft fur Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, у вересні 2019 року концепція майже готова. Триває останній етап — обговорення із мешканцями пілотного Подільського району та внесення пропозицій. «День» ознайомився із проектом і розповідає про його основні положення.

ВИРОСТИТИ ТА ЗГУРТУВАТИ ГРОМАДУ

За різними сценаріями, до 2031 року у Подільському районі (а це не лише Поділ, а й  Вітряні Гори, Виноградар, Куренівка, Мостицький, частина Нивок, а також Рибальський півострів) житиме від 246 до 264 тисяч осіб. Тому пріоритетними напрямами у концепції визначені доступність та якість освітньої інфраструктури, забезпечення молодих сімей житлом та комфортними умовами для життя. За цей час зросте навантаження на економічно активну частину населення, тож ще один пріоритет — економічна зайнятість літніх людей та адаптація міського середовища до їхніх потреб.

За прогнозами народжуваність зменшуватиметься, при цьому у кожному з мікрорайонів не вистачає по кілька тисяч місць у школах та дитсадках. Тож рекомендується спорудити до 2031 року 8 шкіл та 21 садок на Виноградарі, 4 школи та 9 садків на Куренівці та 3 школи і 7 садків на Подолі. Також автори закликають розбудовувати мережу позашкільної освіти, дати доступ до неї і дітям, і дорослим. Потужним партнером у цих питаннях може стати Києво-Могилянська академія.

Концепція інтегрованого розвитку пропонує оновити центри соціального обслуговування, розширити спектр послуг для різних соціальних груп. Одна з порад — відкрити притулок для бездомних і соціально незахищених верств населення. Тут мають надавати послуги денного та нічного перебування, а також санітарні, соціальні, медичні, юридичні, освітні послуги, допомогу з пошуком зайнятості, психологічну допомогу.

Важливою для активного залучення мешканців до життя району є ідея багатофункціональних громадських центрів. Це може бути Офіс інтегрованого розвитку району на Притисько-Микільській вулиці, Бібліотека дружби народів або кінотеатр імені Шевченка. Долучитися зможуть і різноманітні інституції району — від державних до комерційних. У такому центрі жителі та громадські організації зможуть обговорювати важливі локальні питання, отримувати консультації, проводити тематичні заходи. На думку авторів, слід відновити районні ради та розширити повноваження РДА для розвитку самоврядування в районі, долучати якомога більше мешканців на ранніх етапах підготовки рішень. Серед пропозицій — навчання з громадянських компетенцій для містян та практики взаємодії з громадою для службовців.

Концепція також передбачає формування підприємницької еко-системи в районі, розвиток інноваційних видів діяльності, просування креативних індустрій, підтримки молодіжного підприємництва, стимулювання малого і середнього бізнесу (зокрема в сфері обслуговування) у мікрорайонах.

ПРИГАЛЬМУВАТИ ТРАФІК

Поновилися роботи на Подільсько-Воскресенському мостовому переході. Мешканці, фахівці та активісти активно дискутують про те, як трафік із нього змінить Поділ, зокрема Нижній та Верхній Вали. Концепція каже «ні» транзиту через Вали, пропонує реконструювати їх як бульвар із зеленими середніми, автобусними та велосипедними смугами і кількома наземними пішохідними переходами. Трансформація очікує і Набережно-Хрещатицьку і Набережно-Лугову — з автомобільного шосе на комфортні вулиці, що поєднують Поділ із набережною.

На думку авторів, дорожню мережу Подолу варто реорганізувати: без вулиць з одностороннім рухом і сліпих вулиць, але з зоною спокійного трафіку до 30 км/год. Передбачається мінімізація автомобільного транзиту та впорядкування хаотичного паркування через оплату та контроль.

Серед транспортних положень концепції — велодоріжки та нові станції велопрокату, 5 транспортно-пересадкових вузлів всередині району та 3 на периметрі, 3 перехоплюючі паркінги, 10 нових переходів через залізничні колії, регульовані в’їзди на Поділ. Йдеться також про лінії рейкового транспорту Троєщина-Поділ-Вокзал та Мінський масив-Поділ-Видубичі як дешевші альтернативи метро. Щодо останнього — згадане лише продовження «зеленої гілки» на Виноградар, яке будується. Незабаром буде презентований детальніший план сталої міської мобільності району, розроблений одночасно з загальною концепцією.

Ще один акцент зроблений на розвитку та доступності набережних на Старому Подолі та Рибальському півострові як центрів тяжіння і киян, і туристів, адже, на думку авторів, Дніпро треба реінтегрувати у міський простір. Треба зайнятися і відновленням та благоустроєм подільських озер, екологічна ситуація навколо яких загрозлива. Необхідно розробити програму для очищення, стабілізації, відновлення і повернення озеленення пагорбів на південному сході від Подолу і в сусідньому Шевченківському районі. Варто оберігати й інші зелені зони від вирубки та забудови, доповнити їх коридорами бульварів. Серед інших пропозицій екоблоку — дієвий моніторинг стану навколишнього середовища, роздільне збирання відходів та побудова сміттєсортувальної станції в районі вулиці Газопровідної та проспекту «Правди», реконструкція мережі водовідведення, дощової каналізації, очисних споруд на Дніпрі.

РЕВІТАЛІЗУВАТИ БУДИНКИ І ЗАВОДИ

Важливий елемент концепції — оновлення та осучаснення житлових кварталів, а також зміна функцій уже непрацюючих промислових об’єктів, яких чимало у Подільському районі. Радянські мікрорайони потребують модернізації, нового зонування та чіткого дизайну, з врахуванням озеленення, організованого паркування і т.д.

На думку авторів концепції, існуючі в районі ДПТ треба переглянути відповідно до нових потреб, демографічних прогнозів і сучаснішого міського дизайну. Більшість розпочатих будівництв доведеться інтегрувати, але усе ще є чимало можливостей підвищити комфорт середовища через малий девелопмент, та відкриті архітектурні конкурси. Важливо підтримувати ОСББ та інші об’єднання сусідів.

Великий потенціал має частково закинута промислова зона, яку потроху освоюють наново. Ця територія повинна мати змішане користування: десь третина — житло, решта —  торгівля, послуги, офіси ІТ та інших компаній, майданчики для креативного класу. Важливо при створенні нових мікрорайонів формувати там чітку вуличну мережу, яка інтегруватиметься в загальноміську канву. Концепція рекомендує посилити роль Кирилівської вулиці (колишньої Фрунзе) як важливої районної артерії та субцентру змішаного використання.

ЗБЕРЕГТИ СПАДЩИНУ

Команда, що працювала над концепцією, переконана: тільки сильне захисне регулювання та ефективний контроль можуть зберегти історичні будівлі, ансамблі, археологічні пам’ятки або історичні парки, якими багатий Подільський район.

Для цього треба добре попрацювати над визначенням історичної тканини району та найцінніших елементів, визначити механізми охорони існуючої історико-культурної спадщини та відновлення чи ремонту, де це потрібно. Пропонується також істотно розширити перелік об’єктів історико-культурної спадщини столиці, паралельно активізувавши їх у міському житті. Є ідеї щодо реконструкції історичних ансамблів, відновленню кількох будівель, містобудівним конкурсам та освоєнню недостатньо активних територій (на кшталт Кожум’яцької площі біля Воздвиженки чи простору між Житнім ринком та автостанцією «Поділ»), створенню системи відкритих просторів та оглядових майданчиків тощо.

Культурно-туристична складова концепції передбачає формування комітету культурних радників при відповідному департаменті  РДА, розробку культурної, подієвої, туристично-управлінської стратегій для цілого району, мережування культурних установ, розробку прогулянкових, туристичних, спортивних маршрутів із необхідною інфраструктурою. Надважлива у цьому секторі та комунікаційна робота — з правильними та зрозумілими меседжами для різних цільових аудиторій як у районі, так і поза ним.

* * *

Фінальну версію з врахованими зауваженнями громадськості ймовірно представлять у КМДА наприкінці жовтня, після чого для втілення концепції в життя її мусить затвердити Київрада. Ознайомитися із повною версією можна на фейсбук-сторінці проєкту, а подати зауваження слід до 24 вересня на пошту giz.podil.communication@gmail.com

Дар’я ТРАПЕЗНІКОВА, «День»
Газета: 
Рубрика: