Спробував скористатися телефоном, усе ж таки безпечніше і простіше. Набираєш який-небудь номер. Записуєш. Проте через три бесіди зрозумів, що записати не вдасться, бо деяких слів навіть у словнику Даля немає. Виходить, із телефоном не склалося.
Я до жінки:
— Ану, сідай, я тебе опитувати буду.
— Опитувати — не допитувати, — каже. — Але краще б ти замість того, щоб без діла папір переводити, позова до суду склав, щоб заборговану зарплату сплатили. Зима на порозі, а дітям і взути нема чого.
Ой, несвідома вона в мене, політично неактивна.
— Так, — кажу їй, — ти ніколи і не визначишся, за кого бюлетеня в урну запхнути.
— Куди його не сунь, усе одно Кучма буде.
Відчепився я від неї. А сам міркую: «Це ж тема готова. Про Кучму і проведу дослідження». А опитати можна й самого себе. І фальсифікацій ніяких, і гарантований 100-відсотковий результат. От і назва гарна є. «Індивідуальний електоральний моніторинг» окремо взятого мене. Узяв аркуш паперу. У верхньому правому кутку свій підпис поставив. Навіть печатку прибив «Сплачено ЛКСМУ» (ще з часів тоталітаризму залишилася) і почав себе опитувати. Вийшло щось на зразок партії в шахи із самим собою.
Чому я буду голосувати за Кучму?
1.Тому що не було війни.
Як так не було? А куди 2 мільйони людей поділося? Їх що, таргани з'їли? Та й економіка, кажуть, навіть після війни з Німеччиною така розвалена не була.
2. Тому що при ньому була стабільність.
Що було, те було. Стабільно з року в рік живемо дедалі гірше та гірше.
3. Тому що він за 5 років набрався досвіду.
Не знаю, чого він там набрався, але більше нікому не дав. Ну, може, тільки Лазаренку. А той як набрався, то в Америку втік. Напевно, досвідом ділитися.
4. Тому що виступає проти «червоної загрози», проти комуністів.
Добрий день! А сам із яких буде? Це, напевно, Пушкін секретарем парткому і членом ЦК КПРС був.
5. Тому що тільки в нього є команда фахівців, здатна підняти Україну з руїн.
Ха! А чи не ці пани ту Україну на ту руїну перетворили. Теж мені будівники світлого майбутнього в окремо взятому під'їзді.
6. Тому що при ньому Україна посіла гідне місце у світовій спільноті, мала великі досягнення в зовнішній політиці.
Нема чого заперечити, посіла. Тільки не місце, а чергу з простягнутою рукою біля офісу МВФ. А всі здобутки в зовнішній політиці звелися до того, що крутилася бідна Україна, як дзига. І на схід вклонилася, і на захід, і на північ, і на південь. Це ще багатовекторністю називають. А партнерів скільки надибала. І не простих, а стратегічних. А те, що з Ради Європи хочуть виперти, то це наклеп.
7. Тому що він поборов гіперінфляцію.
А хто її своїм указом про трасти створив? Однак треба віддати належне. Мужній вчинок. Такий собі Тарас Бульба: сам породив, сам і вбив. Тільки от грошей у народу майже не лишилося. Так що, може, було б ту гіперінфляцію не чіпати. Сама б здохла.
8. Тому що він, як і обіцяв, вивчив українську мову.
Припустімо, якщо і вивчив, то дуже поганенько. Як щось «видасть» рідною мовою часом. Наприклад, нині по всіх ТВ- каналах іде реклама якоїсь акції. То він там на всю країну: «Ви майбутнє України! Ви потрібні України!» Виходить, із відмінками поки що не все гаразд. Треба ще вчитися. А то більше, ніж «три з мінусом», поставити важко. Я так вважаю: за 5 років не те що рідну, а й китайську мову вивчити можна.
9. Тому що реформам немає альтернативи.
Реформи? Не бачив. А ось те, що великі гроші на Заході під ті реформи позичили, чув. Ті гроші ще й діти наші віддаватимуть.
10. Тому що він передбачуваний політик.
Не знаю. Однак те, що наслідки такої політики через 5 років передбачити неважко, згоден. Як там у нашому гімні? «Ще не вмерла Україна». Умре. Або вимре, якщо бути точним.
От і закінчив я сам себе опитувати. І зробив для себе висновок: 100% опитаного електорату (тобто мене) — проти того, щоб іще п'ять років над ним знущалися. Жити хоче електорат. Такий моніторинг виходить.
З повагою,
Олександр ДЯЧУК
Рівне
P. S. Анекдот «у тему».
Приходить якось онук до діда:
— Діду, за кого голосувати будеш?
— Та за «канівців».
— А що, інших кандидатів немає?
— Та нема.
— Як немає?
— Повимирали.
— Звідки ти діду взяв?
— Ти народну мудрість чув? Що про покійних — або добре, або нічого. От і виходить, тільки «канівці» й живі.






