Не знати історії - означає завжди бути дитиною.
Цицерон, давньоримський політичний діяч, видатний оратор, філософ і літератор

Без замовчувань

Правозахисники створили онлайн-карту переслідувань громадських активістів, де відстежують ці справи
22 жовтня, 2019 - 10:38

«Хто замовив усіх цих людей? Хто покриває їхніх замовників? Чому така кількість розслідувань саботується? І чому ми мовчки маємо спостерігати й терпіти, доки найактивніших із нас калічать й убивають? Відколи це стало нормою?» Ці слова загиблої активістки Катерини Гандзюк — перше, що бачить відвідувач ресурсу з онлайн-картою переслідувань громадських активістів в Україні. Створили цей проект представники «Центру громадянських свобод». Це перший онлайн-інструмент громадського контролю за розслідуваннями справ, пов’язаних з протиправними діями щодо громадських активістів. За словами керівниці «Центру громадянських свобод» Олександри МАТВІЙЧУК, він потрібен не лише людям, які стали жертвами переслідувань, а й тим, хто хоче їм допомогти, і загалом громадянському суспільству: «Ми показуємо ситуацію, яка є в Україні. А саме — кількість нападів та інших форм політичних переслідувань, які ми відстежили з початку цього року. Це, звичайно, не претендує на повноту і всеосяжність. Ми запустили карту в тестовому режимі, але вже можна зробити певні висновки щодо характеру нападів, щодо регіонів, де їх найбільше. Загалом картина вимальовується».

Нині на карті зафіксовано 72 випадки переслідувань. Серед них виокремлюють позаправові дії (пошкодження майна, убивство, погрози і напади), а також юридичні механізми (незаконне затримання, адміністративне, кримінальне). Різними кольорами на карті позначені розслідування, що нині проводяться, і ті, які або не проводяться, або наразі неефективні.

Поки формується карта за 2019 рік. Інформацію за попередні роки правозахисники вноситимуть поступово. Відповідно до статистики карти за місяцями, найбільшу кількість переслідувань активістів — 19 випадків — зафіксовано у квітні. У період другого туру президентських виборів.

Щодо статистики за регіонами, то найбільше випадків тиску стосовно активістів наразі зафіксовано у столиці.

«Матеріал ще не допрацьований, — уточнює Олександра Матвійчук, — ми не знаємо всієї картини по регіонах. На Одещині також багато нападів на активістів. Але частину з них було вчинено минулого року, тому поки не потрапили на карту. Але очевидно, що в Києві відбувається багато подій, мітингів, мирних зібрань, тому те, що там багато інцидентів, не є випадковим і дивним».

Також на сайті поки відсутні відомості про розслідування правопорушень стосовно активістів на території Автономної Республіки Крим та окупованих районів Донеччини і Луганщини.

«Це не тому, що ми не вважаємо ці території українськими, — пояснює пані Олександра, — але нині наші правоохоронні органи не мають змоги там працювати. Карта ж показує стан розслідувань українських правоохоронців. Уже зараз виникла ініціатива у наших колег, які працюють по Криму, нанести на цю карту дані про те, як українські органи державної влади розслідують випадки, які сталися на окупованих територіях. Це зовсім інший шмат роботи, але дуже цікава ідея, і пізніше ми разом її пропрацюємо. Там, звісно, ситуація гірша, бо в українських органів державної влади, до всього, мало можливостей реагувати. Вони не можуть приїхати і проводити слідчі дії чи притягати до відповідальності людей, які перебувають на цій території. Але це не знімає з них обов’язку відкривати провадження і збирати доказову базу».

Нині карта працює в тестовому режимі, і її функціонал удосконалюється. Оскільки ця ініціатива покликана допомогти громадським активістам, правозахисники нині активно з ними співпрацюють, щоб зробити цей онлайн-інструмент зручним саме для них.

«Ми розпитували їх, на яке питання має давати відповідь цей інструмент, щоб ми поступово його вдосконалювали й ускладнювали. Почали з першого прототипного варіанта, який показує, які інциденти мають місце і в якому стані перебувають розслідування за оцінкою правоохоронних органів чи громадських активістів. Разом з опитаними ми вийшли на те, що в майбутньому ця карта має відігравати роль мобілізаційного майданчика. Тобто вона має давати можливість громадським активістам проявити солідарність і вибудовувати систему колективної допомоги та безпеки. Грубо кажучи, подавати інформацію: коли і де відбуваються судові засідання, щоб охочі могли прийти туди й підтримати потерпілих, давати можливість сформувати скаргу і збирати підписи та багато іншого». — підсумовує Олександра Матвійчук.

Уже зараз кожен користувач може самостійно внести на карту інформацію про випадок нападу на активістів. Для цього вгорі карти є відповідна кнопка. Ознайомитися з ресурсом можна за посиланням: ccl.org.ua/map/.

Олена БЕРЕЖНЮК
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ