Обирати собі уряд має право лише той народ, який постійно знаходиться в курсі того, що відбувається
Томас Джефферсон, видатний політичний діяч, дипломат і філософ епохи Просвітництва, один з авторів Декларації незалежності США, 3-й президент США в 1801-1809 роках

«Бібліотека стала майданчиком для діалогу»

Як проєкт «Історія малих міст України» допоміг розвитку об’єднаних територіальних громад
24 лютого, 2021 - 16:37

«Історія малих міст України» – такий соціально-бібліотечний проєкт Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. Г. Заболотного діяв протягом дев’яти (!) років - з червня 2008 р. по листопад 2017-го. Нещодавно на сторінці у фейсбуці співробітники нагадали про нього та його матеріальні результати – у вигляді 25 бібліографічних покажчиків, і це викликало нову хвилю інтересу. Адже і наше видання віддавна має рубрику «Малі – Великі міста України», і їм (наприклад Володимиру, Галичу, Чигирину, Бару тощо, які зараз не є великими територіально чи економічно, але мають величні сторінки історії) присвячено немало статей та навіть окремих випусків глянцевого додатка «Маршрут №1». Тож «День» розпитав Віру П’ЯСКІНУ, провідну методистку науково-методичного відділу бібліотеки, про довготривалі результати ініціативи.

«ВСЯ РОБОТА – ЦЕ НОВІ ВІДКРИТТЯ»

– Вся робота, яка була зроблена в межах проєкту, – говорить пані Віра, – це нові відкриття, знайомства, досягнення, як і для фахівців бібліотеки, так і для тих, хто був учасниками – це архітектори, будівельники, мистецтвознавці, науковці, краєзнавці, історики, археологи, журналісти, бібліотекарі, освітяни, студенти.

Наразі в українському суспільстві спостерігається позитивний фактор щодо популяризації інформування про міста і села України за допомогою створення різноманітних радіо і телепередач, організації всіляких конкурсів, видання книг про населені пункти України, вивчення історії рідного краю і розвиток туристичної галузі. Соціально-бібліотечний проєкт «Історія малих міст України» відіграв позитивну роль у процесі дослідження краєзнавчої складової розвитку малих міст, містечок, сіл і селищ.

– Чи відбулося перевідкриття певних населених пунктів, коли вони постали в зовсім новому світлі для загалу?

– Кожне місто має свою неповторну історію та архітектурно-культурні пам’ятки. За той період, коли діяв проєкт, фахівці бібліотеки дослідили джерельну базу фонду бібліотеки з історії малих міст України, її архітектурно-будівельного та мистецтвознавчого аспектів. На основі цього матеріалу було видано 25 бібліографічних покажчиків по областях України.

Розпочинаючи проєкт, фахівці бібліотеки поставили перед собою завдання – активізувати науковців, громадськість, місцеве населення до вивчення історії архітектури, будівництва і культури малих міст, архітектурних пам’яток, регіонального краєзнавства, збереження історико-архітектурної спадщини малих міст, адже активна громадська позиція кожного жителя матиме позитивні результати в розвитку рідного краю. Була мета, що проєкт дасть поштовх для розроблення фундаментальних програм розвитку на місцевому та державному рівнях для кожного з малих міст України за участю владних структур і населення цих міст. Важливою частиною проєкту є оприлюднення досліджених матеріалів, внаслідок чого будуть створені матеріальні цінності, що використовуватимуться не одним поколінням нащадків.

НАОЧНІ ПРИКЛАДИ

– Представники яких регіонів були найактивнішими у наповненні вашого проєкту?

– Було проведено 25 засідань бібліотечного клубу, на яких представлено по одному з міст кожної області України. Засідання були присвячені Бару Вінницької обл., Василівці Запорізької обл., Верхньодніпровську Дніпропетровської обл., Волновасі Донецької обл., Гадячу Полтавської обл., Галичу Івано-Франківської обл., Глухову Сумської обл., Жовкві Львівської обл., Збаражу Тернопільської обл., Змієву Харківської обл., Ічні Чернігівської обл., Кодимі Одеської обл., Корсунь-Шевченківському Черкаської обл., Корцю Рівненської обл., Любомлю Волинської обл., Новомиргороду Кіровоградської обл., Овручу Житомирської обл., Олександрівську Луганської обл., Очакову Миколаївської обл., Сваляві Закарпатської обл., Судаку Автономної Республіки Крим, Хотину Чернівецької обл., Цюрупинську (нині Олешки) Херсонської обл, Полонному Хмельницької обл., Вишгороду Київської обл.

Свої рідні міста представляли місцеві дослідники, історики, представники місцевої влади, які розповідали про історію міст, їх життя з початку заснування і до нинішнього часу, сучасний стан.

Перше засідання бібліотечного клубу в межах проєкту, було присвячене місту Бар Вінницької області. Громадськими структурами, місцевою та обласною владою, науковцями, архітекторами Києва та Бара обговорювалося питання розробки концепції історико-культурного та архітектурного розвитку спадщини Барської землі, де передбачено комплексні заходи щодо соціально-культурного, архітектурного, економічного та природного розвитку міста Бара і його околиць. Пізніше розпочалося проведення аналогічних концептуальних розроблень громадськістю смт Ворзель Київської області та інших міст.

Наразі вже можна навести наочний приклад: співробітник Барського гуманітарно-педагогічного коледжу імені Михайла Грушевського, кандидат мистецтвознавства, доцент, викладач музики коледжу Антоніна Сторожук підготувала і видала ілюстрований навчальний посібник «Подільський Бар та його околиці: історія і сучасність (Події. Особистості. Факти)». Аналогічний навчальний посібник для молодших школярів з історії рідного краю видано в м. Змієві Харківської області.

Незабутньою культурно-мистецькою акцією було проведення творчої лабораторії хору автентичного співу «Голоси предків», створеного при Барському гуманітарно-педагогічному коледжі імені Михайла Грушевського. Учасники хору «Голоси предків» – студенти та викладачі коледжу, проводять велику дослідницьку роботу зі збереження автентичної української пісні (керівник – Антоніна Сторожук, автор численних публікацій та фонозаписів предковічних голосів міста Бара).

Учасникам засідання бібліотечного клубу, присвяченого місту Глухів Сумської області, запам'яталися професійні виступи кандидата архітектури Віктора Вечерського, одного з дослідників пам'яток міста, автора численних публікацій, та Віктора Заїки, наукового співробітника Національного заповідника «Глухів», старшого викладача Глухівського педагогічного університету ім. О. П. Довженка.

Багато вагомої інформації надали працівники Центральної районної бібліотеки м. Хотина Чернівецької області (завідувач Ніна Луць).

Члени делегацій міст Корсунь-Шевченківського, Галича, Судака та Змієва, серед яких були представники влади, музейних та бібліотечних закладів, провели віртуальні екскурсії та ознайомили учасників засідань з історією та архітектурними пам'ятками міст.

Як зазначали учасники засідань бібліотечного клубу, заходи виявили сучасні проблеми в культурному, економічному житті міст та окреслили шляхи їхнього вирішення. Зокрема зазначалося, що бібліотечний проєкт створив нові умови для глибокого вивчення науковцями історії малих міст України, розуміння їхнього історичного досвіду, оцінки сучасного стану і винайдення нових суспільно-економічних форм для подальшого активного розвитку малих міст України. Всі учасники говорили про необхідність збереження історичної, культурної та архітектурної спадщини, висували ідеї розвитку малих міст.

Завершальним етапом бібліотечного проекту став форум «Малі міста України», що відбувся 16–17 листопада 2017 р. у бібліотеці. Форум відбувся в партнерстві з Мінрегіоном, державними установами, органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями у форматі зустрічей із фахівцями, панельних дискусій та презентацій, під час яких учасники мали можливість обмінятися інформацією, ініціативами й досвідом з метою напрацювання нових ідей. Також у форумі взяли участь представники міжнародних інституцій. Бібліотека стала майданчиком для діалогу, спрямованим на розвиток об’єднаних територіальних громад малих міст України.

Ця робота важлива для зміцнення туристичного потенціалу міст. Які з них активно скористалися його здобутками?

– Практично всіма керівниками представлених на засіданнях малих міст спільно з громадськістю було розроблено концептуальні засади реконструкції або трансформації об’єктів культурної спадщини, що передбачають комплексні заходи щодо соціально-культурного, архітектурного, економічного й природного розвитку міст, залучено учнівську та студентську молодь до вивчення й дослідження місцевих пам’яток культури й архітектури. Між адміністраціями деяких малих міст та відомими археологами укладено угоди про проведення серйозних наукових досліджень у цій сфері, налагоджено тісну співпрацю з навчальними закладами Києва, проведено конференції, зокрема, й міжнародні, круглі столи та інші заходи з вивчення культурної, історичної, архітектурної та природної спадщини малих міст та їх околиць.

Підготувала Ольга ХАРЧЕНКО, «День», фото надані бібліотекою
Рубрика: