Більше, ніж яблуко

Якщо заглянути в твори давньогрецького мислителя Теофраста, що жив у IV ст. до н.е., то серед філософських роздумів про світобудову можна прочитати цілком конкретний опис буряка, який з незапам’ятних часів у дикому вигляді живе на узбережжі Середземного моря й давно використовується в їжу.

За два з лишком тисячоліття до використання буряка в цукроварінні люди знали його як овочеву культуру. Щоправда, в їжу вживались тільки бурякові листки, а на корінці увагу не звертали. До речі, й сьогодні культивується спеціальний різновид листового буряка, який називається мангольд. Саме той факт, що листя буряка древніми лікарями використовувались для лікування шлунково-кишкового тракту, був причиною того, що арабські лікарі й купці завезли його в Індію та Афганістан, а потім і в Давню Грецію та Рим. До слов’ян буряк потрапив у X столітті із Візантії разом із грецькою назвою «сфекелі», яка на території Русі перетворилася в «свеклу».

Хоча деякі учені вважають, що батьківщиною буряка являється древня Вавилонія, де він звався «силква». Буряк — поживний високовуглеводний коренеплід, у якому стільки ж вітаміну С, як і у картоплі, вітаміни В1, В2, РР, залізо, солі кальцію, фосфору, кобальту, який саме й надає буряку інтенсивного червоного кольору. Більше, ніж у яблуках і моркві, в буряку є пектинових речовин, які пригнічують діяльність гнилісних кишкових бактерій, застраховуючи людський організм від хвороб, нормалізують вміст холестерину, регулюючи кров’яний тиск. Найцінніша якість столового буряка в тому, що при довгому зберіганні та варінні, на відміну від майже усіх інших овочів, він не втрачає корисних якостей, навіть поліпшується його смак. Нині вчені, досліджуючи буряк, виділили з нього кристалічну речовину — ацидоль, корисну при недостатній секреції соляної кислоти та порушенні жирового обміну в організмі. Доведено також, що ця речовина затримує ріст ракових клітин. Пектинові речовини, достатня кількість яких міститься в буряках, нейтралізують токсичні речовини, що утворюються у шлунку та в кишечнику, зв’язують солі важких металів, виводять радіонукліди. За вмістом йоду, який діє на організм благотворно, підвищуючи фізичну й розумову працездатність, буряк переважає багато інших овочів.

До XVIII століття культивували тільки столові й кормові буряки, лише в XIX ст. селекціонери одержали цукрові сорти.