Якщо свобода взагалі щось значить, то це право говорити іншим те, чого вони не хочуть чути
Джордж Оруелл, британський письменник і публіцист

Ботанічний атлас — власноруч

Учасники наукового проєкту «Флора України» за 6 років зібрали фото понад двох тисяч рослин
13 січня, 2022 - 19:49

Цього року Фейсбук-групі «Флора України» виповнилося шість років. Здавалося б, що тут такого, адже подібних груп за спільними інтересами у соцмережі повно-повнісінько. Проте це об’єднання науковців має значно глибші сенси та мотиви, ніж просто активність у Фейсбуці. За цей час ініціатива зросла у масштабах: тепер тут 31 модератор (у 2016 році їх було всього шість), 4,4 тисячі підписників зі 100 міст та 90 країн світу (навіть у далекій Австралії є фанати цього ботанічного клубу), а ще — на сторінці групи опубліковані фото близько  2200 видів судинних рослин. Це майже50% усіх видів судинних рослин, що є в Україні. До речі, сучасного атласу рослин з ілюстраціями та описом, за яким можна розпізнати той чи інший вид, у нас досі не існує. Зате завдяки роботі науковців-учасників «Флори України» маємо унікальний онлайн-атлас. Представники групи вірять, що згодом він матиме повну базу видів рослин, що спонтанно ростуть в Україні, і можливо, цей фейсбучний атлас колись перетвориться на повноцінне друковане видання. Судячи з того, якого розвитку досягла група за ці шість років, ми теж віримо, що всі віртуальні здобутки обов’язково матеріалізуються.

«День» та «ФЛОРА УКРАЇНИ»

Уперше «День» розповідав про «Флору України» у 2018 році, коли її учасники ділилися власним на той час рекордом — описом тисячі рослин (детальніше можна почитати тут). Щотижня за наповнення групи відповідає один модератор. Його обов’язок — опублікувати фотоальбом про певний вид, подати короткий опис із назвами латиною та українською, а ще вказати чи є ця рослина рідкісною. Оригінальні авторські фото супроводжуються датою та місцем зйомки. Тепер ці здобутки зросли більше, ніж удвічі.

РІЧКА КОЗИНКА, ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОН, КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ, 24 СІЧНЯ 2021 РОКУ

Тоді ж Олеся БЕЗСМЕРТНА, кандидатка біологічних наук, співробітниця Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кураторка групи, розповідала нам, що головне завдання проєкту — створити платформу для обміну інформацією між ботаніками, а також популяризувати ці знання у суспільстві, показати, що ботаніка — це аж ніяк не нудно, а навпаки — креативно та цікаво.

А нещодавно пані Олеся запросила авторку до віртуального святкування шестиріччя «Флори України». Це гарна нагода дізнатися про напрацювання учених з перших уст, якою ми і скористалися. До речі, декого з модераторів групи читачі «Дня» знають з інших публікацій. Олеся Безсмертна розповідала нам про важливість перевидання Червоної книги України, засновник групи, ботанік та еколог Микита ПЕРЕГРИМ ділився результатами унікального для України дослідження про вплив світлового забруднення на довкілля, одна з модераторок групи, докторка біологічних наук, провідна наукова співробітниця відділу геоботаніки та екології Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України Анна КУЗЕМКО наголошувала на важливості інвентаризації біорізноманіття. Тож спілкування фактично відбулося у колі знайомих людей.

НАГІДКИ ЛІКАРСЬКІ АБО КАЛЕНДУЛА ЛІКАРСЬКА / CALENDULA OFFICINALIS L., С. ТАРАСІВКА, ФАСТІВСЬКИЙ РАЙОН, КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ, 30 ЛИПНЯ 2021 Р.

«ХОТІЛОСЯ, ЩОБ У БОТАНІЧНОЇ СПІЛЬНОТИ БУВ СВІЙ РЕСУРС»

Микита Перегрим пригадав, що проєкт народився досить спонтанно — науковець отримував багато прохань розтлумачити, а що за рослина трапилася комусь із знайомих. Спочатку проводити такі мінідослідження було цікаво, але згодом цей процес став хаотичним і марудним. «Аби впорядкувати його, виникло бажання створити групу, яка орієнтована більше на фахівців чи любителів природи, і де можна було б систематизувати всі ці фотографії, — каже дослідник. — На той момент існувала Українська ботанічна група, яка і зараз досить добре розвивається, але хотілося, щоб у нашої ботанічної спільноти був свій інформаційний ресурс. Коли створювався проєкт, ніхто не знав, скільки він буде жити. Як довго ми зможемо розвиватися, підтримувати інтерес аудиторії — ніхто не знає і зараз, але поки виходить, тож будемо намагатись це робити. Бо спочатку я розраховував, що це буде власна спільнота, серед якої можна обговорювати якісь новини, книжки поширювати тощо. А потім ми почали запрошувати колег, друзів, фахівців, і спільнота модераторів та підписників почала розростатися».

ДЕРЕВІЙ ЗАПЛАВНИЙ / ACHILLEA INUNDATA KONDR. НА ЛУКАХ ДОЛИНИ Р. АЙДАР У МЕЖАХ М. СТАРОБІЛЬСЬК, ЛУГАНСЬКА ОБЛАСТЬ, 30 ЧЕРВНЯ 2021 РОКУ

Як уже згадувалося, зараз кількість підписників виросла до понад чотирьох тисяч. У групі справді не лише публікують щодня світлини певного виду рослин, а й як планував Микита Перегрим, обговорюють свіжі та актуальні новини. Це анонси чи звіти з міжнародних конференцій, перспективи висадки одного мільярда дерев за ініціативою президента, створення нових національних природних парків. Мабуть, особливо втішений останніми новинами про появу НПП «Холодний яр» модератор групи із Черкас, кандидат біологічних наук, доцент, завідувач кафедри біології, екології та агротехнологій ЧНУ ім. Б. Хмельницького Олександр Спрягайло (до речі, викладач екології під час навчання авторки у ЧНУ ім. Богдана Хмельницького).

ПЕРЛІВКА ВІЙЧАСТА MELICA CILIATA SUBSP. TAURICA (K. KOCH) TZVELEV НА ВАПНЯКОВИХ ВІДСЛОНЕННЯХ, В ОКОЛИЦЯХ М. ЩОЛКІНЕ, ЄДИКУЙСЬКИЙ РАЙОН, АР КРИМ, УКРАЇНА, 21 ЧЕРВНЯ 2013

Олеся Безсмертна додає, що протриматися у такій досить вузькій тематиці та однаковому контексті аж шість років — це теж неабияке досягнення. «У моїх очах це гарний здобуток нашої команди. Я приєдналася до групи наприкінці 2016 року. На той час було вже шість модераторів. Наразі їх 31 з усіх куточків України. Уся інформація, яка виставляється у групі, це все завдяки модераторам». Вона вважає, що життя спільноти також підтримується дружніми стосунками та спільними інтересами: «Якось зібралося кілька модераторів під час конференції, упродовж неофіційного спілкування з’явився жартівливий гештег — #модератори_модерують. Після того ця рубрика виникла в групі: коли зустрічається кілька модераторів в експедиціях чи спільних подіях, готуємо спільні дописи про заходи, в яких беремо участь, або про те, що досліджуємо разом».

ПІДМАРЕННИК БІЛИЙ / THE WHITE BEDSTRAW OR HEDGE BEDSTRAW — GALIUM ALBUM MILL. У ДОЛИГІ РІЧКИ ОСТЕР, ПОБЛИЗУ С. ЛЮБЕЧАНИНІВ, ЧЕРНІГІВСЬКИЙ РАЙОН, ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСТЬ, 1 ВЕРЕСНЯ 2021 РОКУ

ФОТОАРХІВ ІЗ «ЦИФРИ» ПЕРЕХОДИТЬ У ДРУК

Як бачимо, досліджують модератори групи досить багато. Усі фото, котрі з’являються у «Флорі України», — це авторські знімки адміністраторів. Лише останнім часом у групі почали вдаватися до практики використанні фото її учасників (за згоди авторів та із зазначенням авторства), адже охопити самотужки абсолютно всю рослинність країни не під силу навіть найзатятішим ентузіастам. І хоча особливість групи в тому, що кожен з модераторів публікує фото рослин свого краю, міжрегіональна співпраця піде тільки на краще.

ЯЛІВЕЦЬ ВІРГІНСЬКИЙ / JUNIPERUS VIRGINIANA L. У НАЦІОНАЛЬНОМУ ПРИРОДНОМУ ПАРКУ «БУЗЬКИЙ ГАРД», ОКОЛИЦІ С. АКТОВЕ ВОЗНЕСЕНСЬКОГО Р-НУ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛ. 22 ТРАВНЯ 2019 Р.

Модератори групи ділилися думками, що для кожного з них залученість до «Флори України» стала можливістю отримати досвід, завести нові знайомства або ж опрацювати свій фотоархів. Так, модераторка групи (з 2016 року), завідуюча Гербарієм Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Олена ВОЛУЦА пригадує, що долучившись до ініціативи, отримала можливість поділитися фотографіями видів, які досить активно до цього часу фотографувала як флорист: «А ще мені як ботаніку було цікаво подивитися на нові рослини, самовдосконалюватися, і було потішно поділитися своїми знаннями, фотографіями тих рослин, які у нас ростуть, на Буковині».

НЕЩОДАВНО МОРОЗ ДОСЯГАВ -10 І ҐРУНТ ПРОМЕРЗАВ НА КІЛЬКА СМ. ВИПАДАВ СНІЖОК ТА ПОКРИВАВ ЗЕМЛЮ. НУ, А ЗАРАЗ, ПОГОДА НА ПІВДНІ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ ВИГЛЯДАЄ  ЯК У ПОРУ ГЛИБОКОЇ ОСЕНІ ЧИ РАННЬОЇ ВЕСНИ. ПРОБИРАЮСЯ Я ВЧОРА ЧЕРЕЗ БЕЗКРАЙНІ ПОЛЯ ТОТАЛЬНО ПОНІВЕЧЕНОЇ ЗАПЛАВИ РІЧКИ КОГИЛЬНИК І ПІДІЙМАЮСЯ НА ВОДОДІЛ МІЖ ЦІЄЮ РІЧКОЮ ТА МАЛОЮ РІЧКОЮ САРАТА. ЦЕЙ ВОДОДІЛ МАЄ СВОЮ МІСЦЕВУ НАЗВУ — МАНГИТСЬКА ГОРА. ДОВГО БЛУКАЮ КЛАПТИКАМИ СТЕПУ І ЗНАХОДЖУ ОДНУ З МОЇХ УЛЮБЛЕНИХ ЗИМОВИХ РОСЛИН МОЄЇ МАЛОЇ БАТЬКІВЩИНИ — УКРАЇНСЬКОЇ БЕССАРАБІЇ. ЦЕ ПО МІСЦЕВОМУ БРАНДУШКА АБО ПІЗНЬОЦВІТ АНКАРСЬКИЙ (БЕЗВРЕМЕННИК АНКАРСКИЙ, РОС.,  ЛАТ.COLCHICUM ANCYRENSE B.LBURTT), ЗАНЕСЕНИЙ ДО ЧЕРВОНОЇ КНИГИ УКРАЇНИ ЯК ВРАЗЛИВИЙ ВИД. ЩО ВАЖЛИВО РОЗУМІТИ, ЩО ГЕНЕТИЧНА ПРОГРАМА, ЯКА ЗАКЛАДЕНА В ЦЕЙ КРИХІТНІЙ КВІТЦІ, СИЛЬНІША ЗА ОБСТАВИНИ, ЩО СКЛАДАЮТЬСЯ КОЖЕН ЗИМОВИЙ СЕЗОН. ВЖЕ БАГАТО РОКІВ ПОСПІЛЬ Я СПОСТЕРІГАЮ ЗА ПРОБУДЖЕННЯМ ПІЗНЬОЦВІТА АНКАРСЬКОГО НА  РІЗДВО НЕДАЛЕКО ВІД ТАТАРБУНАР. ЙОГО АРЕАЛ У ЦИХ КРАЯХ ЩОРІЧНО СКОРОЧУЄТЬСЯ І ДИВОВИЖНА РОСЛИНА МОЖЕ СКОРО ВЗАГАЛІ ЗНИКНУТИ.

Так зусиллями кожного з модераторів групи простий фотоатлас рослин у соцмережі дав поштовх для створення дещо більших проєктів. Цьому сприяє база даних усіх видів флори України, у якій позначено ті види, які вже виставлені у соцмережі. Відповідно, тепер науковці бачать, а чого у їхній базі ще бракує. «Можливо, це буде стимулом для пошуків нових фотографій, — зазначає Олеся Безсмертна. — Бо чим більш звичайна рослина, тим менше на неї звертається увага. Приміром, лише у 2021 році на наших сторінках з’явилася липа, кропива — які начебто давно мали б бути у «Флорі України»».

ГЕЛІОПСИС СОНЯШНИКОВИЙ / HELIOPSIS HELIANTHOIDES (L.) SWEET У ДОЛИГІ РІЧКИ ОСТЕР, ПОБЛИЗУ М. ОСТЕР, ЧЕРНІГІВСЬКИЙ РАЙОН, ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСТЬ, 1 ВЕРЕСНЯ 2021 РОКУ

По-друге, початкова мета щодо оприлюднення флори України набуває певної матеріалізації. «Ідея виставляти кожного дня фото одного виду — дуже гарна. Таким чином за шість років у нас накопичилося дуже багата фототека видів рослин, — розповідає Анна Куземко. — Часто питають члени нашої групи, а що з усім цим робити, як далі це використовувати? У мене давно була ідея зробити видання про біотопи України та показати їхнє різноманіття. Останні два роки ми працювали за проєктом Національного фонду досліджень України, і на виході має з’явитися атлас трав’яних біотопів України. У цьому атласімає бути понад 1300 фотографій рослин, лишайників, мохів, тварин, які характерні для того чи іншого типу біотопів. Переважно, це фото авторів атласу, але виявилося, що світлини звичайних видів не так і просто знайти, тому ми звернулися до «Флори України». Переважна більшість фото, які використані у цьому атласі, якраз із нашої групи. Адже у нас для одного виду може бути до 20-30 фотографій з різними частинами рослини, тобто є з чого вибрати».

ЧЕБРЕЦЬ ВАПНЯКОВИЙ / THYMUS CALCAREUS KLOKOV & DES.— SHOST. У БОТАНІЧНОМУ ЗАКАЗНИКУ МІСЦЕВОГО ЗНАЧЕННЯ «КРЕЙДОВІ ВІДСЛОНЕННЯ» В ОКОЛ. С. СТРІЛЬЦІВКА МІЛОВСЬКОГО Р-НУ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛ. 6 ЛИПНЯ 2007 Р.

Ба більше, за ініціативою групи готується видання про ефемероїди. Для неботаніків пояснимо (тут Вікіпедія нам у поміч), що ідеться про багаторічні трав’янисті рослини, які мають короткий весняний (зазвичай) цикл розвитку і літній період спокою. Серед них — ряст бульбистий, проліска дволиста, анемони дібровна та жовтецева...

У Вікіпедії досить скупий перелік таких рослин, натомість у «Флори України» назбиралися фотодані про близько 80 видів-ефемероїдів. «Тож вирішили зробити такий атлас, бо зібраної в одному виданні інформації про ефемероїди немає, — пояснює адміністратор групи Руслан ГЛЕБ. — Є трішки інформації у Червоній книзі про рідкісні ефемероїди, а от повного зібрання нема. Це буде новий продукт, де будуть світлини та опис рослин. Також ми опишемо види-двійники, тобто які є подібними із якими можна сплутати ефемероїди. Це перша із серії книг, які ми можемо готувати, головне — мати на це кошти та ресурси».

Тож робота відносно невеликої групи науковців-ентузіастів поступово набуває нових обрисів. Суто наукове спілкування перетворюється у підготовку нових видань, якими зможуть користуватися абсолютно всі охочі.

Інна ЛИХОВИД, «День». Фото з фейсбук-сторінки «Флори України»
Газета: 
Рубрика: