Свобода не може бути частковою.
Нельсон Мандела, південноафриканський державний і політичний діяч

Буряковий weekend

18 березня, 2011 - 00:00

Відмітила, що в дні посту надзвичайно загострюється зір — особливо, коли дивишся на овочі. Помітила навіть у себе присутність якогось важкого погляду, такого погляду бажання, коли у поле зору потрапляє, скажімо, буряк. Око спалахує не просто на коренеплід, а на його круглий, незвичайно елегантний розріз.

Нещодавно зупинилася біля прилавка ринкового торговця. Він щосили рекламував всілякі пристрої для фігурного нарізування овочів, але ми з колегою-художницею задивилися на вишукані кола, розрізаного навпіл буряку, і здивувалися — до чого ж красивий і багатозначний він своїм внутрішнім світом. Як зачаровують ці стильні концентричні кола на лілово-бордовому пластичному фоні. Просто філософська картина — зійшлися на думці. Овоч, здається, слави захотів. Утім, він свої соковиті кола життя ніколи й не приховував. У дні обмежень за столом ми раптово так дзвінко відчули — проситься свій «хлопець-плід» на полотно. Хай не чорний квадрат — зате лілове коло.

Коли вивішу в майстерні портрет буряку, приходь, — вже заздалегідь запросила художниця. Влаштуємо буряковий бенкет — пектимемо, смажитимемо, маринуватимемо. Навіть мармелад спробуємо зобразити і мус з буряку з м’ятою. Переконана, що милуватися здоровими овочами дуже корисно і для настрою, причому щодня. Насититься хазяйське око, і джерелом, точніше, вінцем натхнення стане той самий борщ. З особистого життя буряку дізналась ось що: в 100 г буряку міститься 20 міліграм вітаміну А, 10 міліграм вітаміну С, 27 міліграм кальцію, один міліграм заліза, 43 міліграми фосфору, 43 г вуглеводів, 1,7 г білка.

Не ображатимемо і скромний салат з буряку — хай він звичний, але завжди бажаний. Особлива повага — до вінегрету, де виконує соло буряк. У мене з дитинства ще збереглася пристрасть до літнього холодного борщу — дуже люблю його все життя. Та все ж багатьох подробиць зі світського життя ми не знаємо, а, виявляється, він вміє бути не лише простачком, але й бажаним на найелегантніших столах, найпершої лінії. Досвідчені ресторатори-мандрівники просвітили в цьому питанні, відмітивши, що буряк може бути і закускою, і напоєм, і десертом.

Один відомий кухар навіть вважає буряк «відкриттям усього свого життя». Автор кулінарних книг і гастрономічних телепрограм з Англії (мої співбесідники, побоюючись сплутати, не називали прізвищ, але запам’ятали суть) пропонує вживати не лише бурякові корінці, але й вершки. Одна з найвідоміших його страв — лосось із буряком. У популярному ресторані в Булонському лісі пригощають карпаччо з буряку з мускатним горіхом. Запам’ятала, що дуже часто вишукані страви декорують скибочками сирого буряка — адже в такому вигляді він особливо корисний. Звичайно, і в запеченому — надзвичайно гарний. Кухар одного київського ресторану, де пропонують страви за рецептами найвідомішої кулінарної «Книги про смачну та здорову їжу», видану ще в 50-ті роки минулого століття, лікар-дієтолог за професією, стверджує, що буряковий сік — чудовий рятівник. Він ненавидить токсини і з задоволенням виводить їх з нашого організму.

У буряку є ще у великій кількості вітамін Р і бетаїн. Перший прекрасно бореться зі старінням, оскільки зарекомендував себе як умілий антиоксидант. Мікроелемент бетаїн допомагає краще перетравлюватися білкам, які ми отримуємо з їжею, отже, перешкоджає накопиченню зайвої ваги. До того ж сприяє засвоєнню кисню і активізує вироблення кров’яних тілець. Є дані, що він нормалізує вироблення колагену, без якого шкіра в’яне. Кому це потрібно...

У ресторані були розкладені на столах різні нібито простенькі рецепти, які, однак, привертали увагу своєю пікантністю. Один прихопила, мені так сподобалася ідея — запекти буряк з медом і перцем. Приготувати дуже просто: буряк помити, почистити, нарізати тонкими кільцями, збризнути лимонним соком. Загорнути у фольгу, розкласти на деко і запікати протягом 20 хвилин. Покласти трохи меду на кожне бурякове кільце, посипати сумішшю чорного і духм’яного перцю (краще свіжемеленого) і потримати в духовці ще п’ять хвилин.

Проте піст поступово перетворює багатьох ще й на кулінарних захоплених поетів — звучання якесь з’являється особливе навіть у самих звичайних овочів. Здається, з’явився буряк на сцені (читай на столі), ніби увійшла — пробка в стелю. Дивно, все ж соковитий, з солодкуватим смаком, з незрівнянним присмаком свіжості, буряковий фреш наче не шампанське...

Нині хто підсів на гриби і горіхи, хто на каші, хто на овочі на пару та на грилі. Піст передбачає складну любов до забутих рецептів, фантазію та ентузіазм. Міксуйте, і все стане набагато смачнішим. На жаль, не дешевшим.

Вирішила так — на презентацію портрета буряку принесу шербет з бурякового соку (ще треба навчитися його готувати) і суп-пюре, природно, буряковий. До нього підійдуть тости з французького багета з грибною пастою з шампіньйонів.

У бестселері з кулінарії тих часів, а це, повторюся, видання 1952 року, цього рецепту, звичайно, немає — його придумала сама, натхненна красою буряку.

Закохалася.

Людмила ЗАСЄДА, спеціально для «Дня»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments