Коли важиться доля нації, історія не відрізняє поміж нейтральними боягузів.
В'ячеслав Липинський, український політичний діяч, історик, теоретик українського консерватизму

Церкви світу

17 вересня, 2008 - 00:00

Папа Римський у Франції

Минулого тижня Папа Римський побував у Франції, яка зустрічала його на вищому рівні. Президент Франції Ніколя Саркозі особисто вітав понтифіка; почесна варта, що вишикувалася вздовж килимової доріжки в паризькому аеропорту Орлі, салютувала Римському Первосвященику, оркестр виконав гімни Ватикану і Франції. «Я люблю Францію, велику французьку культуру і мистецтво», — сказав Папа під час своєї прес-конференції, перебуваючи ще на борту літака. В Єлисейському палаці понтифік і Ніколя Саркозі провели бесіду про «становище релігій у Франції». Папа виступив з промовою також в паризькому Коледжі бернардинців в присутності 700 видатних діячів культури і релігії країни. Увечері понтифік очолив богослужіння в Соборі Паризької Богоматері, а в суботу вранці правив месу на площі перед Будинком інвалідів в самому центрі французької столиці. Центральним пунктом візиту Бенедикта XVI є священне місто Лурд на півдні країни, де, згідно з переказом, 150 років тому назад сталося явлення Пресвятої Діви Марії.

На спільній з Папою прес-конференції в Єлисейському палаці президент Ніколя Саркозі заявив, що Франція, як світська держава, вітає візит понтифіка: «Релігії, особливо, християнська, яка займає важливе місце в історії Франції, є відображенням роздумів не тільки про Бога, але також про людину, суспільство, — зазначив президент Франції. — Було б нерозсудливо з нашого боку відмовитися від релігії, це стало б кроком проти культури і мислення». На думку Президента, «суспільству потрібні повага, діалог і терпимість». Указавши на історичну роль християнства у Франції, він, разом з тим, підкреслив важливість зв’язків з іншими конфесіями, в тому числі ісламом, буддизмом. Бенедикт XVI, зі свого боку, говорив про необхідність «розрізняти політику і релігію, хоча ці дві сфери мають бути відкриті одна для одної». Бенедикт XVI виголосив свою промову французькою мовою. На прес-конференції були присутні члени уряду, поважні політики, представники різних релігійних громад Франції. Візит понтифіка був також спрямований на відновлення ролі Церкви в державі (у Франції сьогодні близько половини населення вважає себе католиками, тоді як на початку 90-х їх кількість становила 80%). «Новости мира религий»

Протоієрей Димитрій звинуватив російську владу в нелюдяності!

Глава Відділу Московського патріархату щодо взаємодії зі Збройними силами протоієрей Димитрій Смирнов звинуватив владу в «нелюдяному» ставленні, що часто-густо виявляється щодо народу. «Та жоден народ не потерпів би того, що з ним роблять у нас! Ось взяти хоча б нещодавнє масове скасування авіарейсів. В авіакомпанії немає грошей на гас. Але гас же в країні є! Так наказав би уряд залити і дати можливість людям летіти! А потім би з’ясовували. Адже діти в бруді тиждень сидять, а їм наплювати!» — заявив отець Димитрій в інтерв’ю, опублікованому в газеті «Известия».

За його словами, російські чиновники «в усьому створюють перешкоди». У зв’язку з цим отець Димитрій, що опікає три дитбудинки, зізнався, що з боку держави не зустрічає жодної підтримки — одне лише «бажання розорити». Сьогодні держава витрачає на сироту 25 000 рублів на місяць. А треба 20 000 віддати кожному усиновителю, а на п’ять тисяч, що залишилися створити структуру, яка буде стежити, щоб у сім’ях не було зловживань. І дитячі будинки зникли б. Як вимагати, щоб усиновляли сиріт, та ще пройшовши всі муки чиновницького пекла?

Проблеми мусульманські

У Раді муфтіїв Росії виступають проти того, щоб Церква ставала ідейним оплотом держави. З тієї причини, що жодній з релігій не може бути віддано пріоритет у державі. Держава прагне великою мірою контролювати економічне і суспільне життя в країні, але має зберегти суворий принцип відділення держави від релігії. «Жодна з релігій не повинна ставати ідейним оплотом держави, як це було в Російській імперії» — заявив заст. голови Ради муфтіїв Росії, ректор Московського ісламського університету Марат Муртазін в інтерв’ю порталу «Интерфакс-религия». На його думку, однією з причин повалення царського режиму «було і те, що він так і не зміг відмовитися від своєї православної ідеології і стати на принцип відділення держави від релігії». Зрештою, треба оцінити заборону книг з погляду розвитку культури і цивілізації. Адже книги забороняли і в сталінському Радянському Союзі, і в гітлерівській Німеччині, але хіба це зразок для наслідування!» — додав заст. голови Ради муфтіїв.

Алла Пугачова образила церкву

У Московському патріархаті заявляють, що не давали благословення на вінчання Алли Пугачової з Максимом Галкіним, і закликають співачку до каяття. «Аллі Борисівні Пугачовій потрібно більше думати про покаяння, ніж про співжиття з черговим хлопчиком», — заявив представнику «Интерфакс-Религия» заст. глави Відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського патріархату єпископ Єгор’євський Марк. Саме він 1994 року вінчав Пугачову з Філіпом Кіркоровим у Троїцькому соборі Російської духовної місії в Єрусалимі. Як сказав єпископ Марк, «Їх ніхто б не став вінчати повторно без нашого благословення. А благословення у нас ніхто не брав, значить, їх там не вінчали». (Интерфакс-Религия.)

Уроки перемоги

«... Перемога Росії на Кавказі в серпні 2008 року в конфлікті з Грузією дала урок, який потрібно осмислити з тим, щоб за перемогою не пішов ланцюг поразок. Самотність Росії, про яку ми і без того здогадувалися, стала особливо явною після грузинської війни. Ані союзників, ані друзів. Навіть радість перемоги розділити немає з ким, навіть в СНД холодне мовчання. Франція, Німеччина, Італія тактовніші за інших, але і від них жодного реверансу в бік Росії, адже інших адвокатів в Європі у нас, мабуть, що і немає. Приклади і аналогії з Косово, з Іраком, з Югославією не діють на європейців, що з усією очевидністю свідчить — наше місце з краю. Ворожість до Росії поширилася і на Південну Осетію. Проте ворожа середа дала нам привід для прозріння (вкотре в нашій історії?) і для дуже відвертих висновків:

1. З усією очевидністю розвіявся міф про можливості скільки-небудь довірчого партнерства Росії і Заходу, або міф про те, що Захід не пожертвує відносинами з Росією (на що так сподівалася наша дипломатія) заради крихітної республіки. Пожертвує!

2. Також стало очевидно: будь-який ворог Росії — це друг Заходу. І будь-яке ослаблення Росії — перемога Заходу. Це не наш вибір, така філософія Заходу.

3. Холодна війна — норма існування цивілізацій, а зовсім не аномалія. При цьому, коли одна цивілізація (Захід) надміру посилюється, а інша (Росія) надміру ослаблюється, це загрожує слабкій цивілізації повним знищенням і не важливо чи XIX століття на дворі, чи XXI століття. У принципі, вищесказане відомо давно, просто ми маємо дивовижну здатність забувати свою історію. Однак є один новий чинник, який в історії Росії давно не спостерігався. Цей чинник — майже повна самотність Росії на міжнародній арені. Як уявляється, це стало наслідком зовнішньої політики Росії останніх п’ятнадцяти років. «Русская линия», Сергій Петров

Буддійський храм на Поклонній горі

У Москві на Поклонній горі скоро з’явиться буддійський храм. Принципова домовленість про це досягнута між главою Республіки Тува і мерією столиці. Попередні подібні проекти в місті так і не здійснилися — багато в чому через невдоволення москвичів.

За підтримки уряду Москви влада Туви має намір звести буддійський храм — так звану ступу — на Поклонній горі. Досягнута раніше домовленість про це була підтверджена представниками столичної мерії. У жовтні під час візиту до республіки Юрія Лужкова планується підписати конкретну угоду, де будуть уточнені терміни початку будівництва храму, джерела і обсяги його фінансування. Крім того, в столиці Росії з’явиться тувинський культурний центр.

Буддійський храм доповнить меморіальний комплекс на Поклонній горі, де вже є православний храм Георгія Побідоносця, мусульманська мечеть і іудейська синагога. Ступа на Поклонній горі стане пам’ятником жертвам Другої світової війни і, як вважають буддисти, допоможе не допустити нових воєн.

Клара ГУДЗИК, «День»
Газета: 
Рубрика: