Коли важиться доля нації, історія не відрізняє поміж нейтральними боягузів.
В'ячеслав Липинський, український політичний діяч, історик, теоретик українського консерватизму

Церкви світу

27 серпня, 2008 - 00:00

Вірменському кафедральному собору у Львові — 645 років

З цієї нагоди на урочисту літургію до Львова прибули вірмени з інших міст України, зокрема з Ужгорода, Чернівців, Рави-Руської. За словами глави української єпархії вірменської апостольської церкви архієпископа Григоріса Буніатяна, на богослужіння прийшло понад дві тисячі людей, хоча зазвичай приходить 50—100.

Як повідомляє Zaxid.net, після богослужіння вірмени організували добродійний обід любові «Матах», під час якого роздавали всім бажаючим матах — м’ясо в лаваші — й виноград. Частування вистачило всім, адже було придбано 150 кілограмів добірного винограду, а для приготування матаху — 300 кілограмів м’яса. Архієпископ Григоріс зазначив, що такі обіди є традиційними для всіх християн, особливістю вірменського є лише продукти. Він додав: «645-річчя церкви ми проводимо, щоб підготуватися до 650-річчя. Хотілося б, щоб наступні приготування були спокійнішими. Однак сьогодні це свято для людей, і це важливо, людям це потрібно». Після обіду любові розпочався організований за підтримки львівської міської ради святковий концерт, що мав ближче ознайомити жителів і гостей міста з культурою вірменської общини. (RISU)

Пам’ятник Папі Римському Iвану Павлу I в Одесі

На церемонії були присутні представники генерального консульства Польщі в Одесі, єпископи й священики римо-католицької й української греко-католицької церков, а також архієпископ Кракова кардинал Станіслав Дзівіш, який був особистим секретарем Івана Павла II. Перед цим відбувся хресний хід, у якому взяли участь близько двох сотень віруючих, повідомляють українські ЗМІ. Монумент встановлено на стіні кафедрального собору Успіння Богородиці. Понад рік тому пам’ятник нині покійному понтифіку було відкрито біля костелу кармелітів у селищі Більшивці Івано-Франківської області України. (Інтерфекс-Релігія)

Ватикан проти загострення ситуації в Європі

Рішення США розмістити в Польщі й Чехії елементи своєї ПРО може поставити під загрозу «міжнародні відносини, а також процес загального роззброєння», вважають у Ватикані. Про це йдеться в статті «Принцип міжнародних відносин і роззброєння під загрозою», опублікованій на першій сторінці L’Osservatore Romano. Папа римський Бенедикт XVI висловив занепокоєння зростанням напруженості у відносинах Росії й Заходу у зв’язку з грузинською агресією в Південній Осетії: «Ми вимушені з гіркотою констатувати небезпеку ускладнення атмосфери довіри й співпраці, що має бути властива відносинам між країнами», — сказав понтифік у недільній проповіді. Він підкреслив, що «насильство має бути відкинуте», й закликав до переговорів. Папа римський також закликав до негайного розв’язання гуманітарних проблем, що виникли в зоні грузино-південноосетинського конфлікту: «Я звертаюся із закликом до невідкладного відкриття гуманітарних коридорів між Південною Осетією й іншою Грузією, щоб усіх загиблих людей було належним чином поховано, а поранені отримали медичну допомогу, й люди змогли б возз’єднатися зі своїми близькими». (L’Osservatore Romano)

Кардинал їде до Москви

Впливовий член римської курії кардинал Діоніджі Теттаманці, архієпископ міланський, очолить паломництво 80 католицьких священиків до Росії й буде прийнятий 28 серпня Патріархом московським і всієї Русі, повідомили джерела в службі друкованих ЗМІ Святого Престолу. Уперше про таку зустріч публічно було оголошено під час нещодавнього державного візиту до Росії президента Італії Джорджо Наполітано, зараз названо конкретну дату. Кардинал Теттаманці виступив із проектом проведення 2013 р. у Мілані святкування 1700-річчя «Міланського едикту», яким імператор Костянтин Великий дарував свободу віросповідання християнам і повернув їм усе конфісковане церковне майно на території Римської імперії. У рамках ювілею планується проведення Всесвітньої християнської виставки, з участю російської православної церкви й інших християнських Церков. Московський патріархат з цікавістю поставився до цієї ідеї, в чому кардинал переконався під час попереднього його приїзду до Росії 2006 р. Діоніджі Теттаманці зустрітися в Москві також з главою російських католиків архієпископом і представником Святого престолу в РФ папським нунцієм Антоніо Менніні.(Religion.ru)

Останній далай-лама на землі?

Духовний лідер буддистів далай-лама в інтерв’ю телеканалу EuroNews зробив цікаву заяву — про відносини між Заходом і Росією. Він запропонував не лише запросити Росію до НАТО, а й перенести штаб-квартиру Північноатлантичного альянсу з Брюсселя до Москви. За його словами, «незважаючи на те, що Радянський Союз перетворювався на Російську Федерацію, старий спосіб мислення, старі тенденції й звички повертаються й зберігаються. Саме тому великий російський народ слід включити до світового й європейського співтовариства. А для того, щоб зменшити відчуженість і страх, штаб-квартира НАТО має переїхати до Москви. Тоді страх зникне», — переконаний далай-лама.

У тому ж таки інтерв’ю далай-лама повідомив, що, можливо, він буде останнім живим Буддою в історії Тибету: «Нехай це вирішать люди. Вважаю, що виявився не найгіршим далай-ламою. Нехай краще традиція закінчиться на мені, ніж наступна реінкарнація (перевтілення далай-лами) обернеться ганьбою» (Портал)

«Захід нам не друг»

Президент Академії геополітичних проблем, генерал-полковник, доктор історичних наук Леонід Івашов, заявив в інтерв’ю «Русской линии»: «Те, що нам — Росії, слід розвертати зовнішню політику на південь і на схід, про це говорять і закони, й логіка геополітичних процесів. Ми ближче до них у традиційному відношенні, за системою цінностей і етичних орієнтирів. Кодом нашої російської ментальності є духовність, кодом західної — вигода; у ісламського світу на чільному місці стоїть обов’язок, у китайців — доброчесність і т. д, і вони дійсно близькі нам за духовними основами. І от зараз цей смутний час ще раз показав, що Захід нам не друг».

За словами російського академіка, «Захід, передусім Європа, в чомусь може бути нам партнером, але в основному це геополітичний противник Росії. Ставлення до Росії, як до противника, як до ворога, сформувалося як світогляд не лише на рівні еліт, а й навіть у частини населення народів цих країн.

Час показав, що хоч би як ми ставилися до Сирії, Йорданії, інших народів, нехай ми навіть пішли іншим шляхом і слухали Захід, ці східні країни зберегли почуття поваги, а десь навіть любові до Росії. Вони налаштовані на нормальну дружню співпрацю, й цей потенціал не використати не можна, щоб ми не залишилися самі у світі... І сьогодні, нарешті, у російських верхів сформувалося усвідомлення того, що Захід нам не друг, що треба шукати партнерів і союзників на інших стратегічних напрямках і посилювати себе за рахунок вишиковування союзницьких добросусідських відносин саме з країнами, що тягнуться до нас, які вірять у нас...

А на реакцію Заходу нам наплювати, — говорить академік. — Ми не повинні приймати їхню систему цінностей, коли права людини ставляться вище за права народу, коли домінанта військової сили вирішує гуманітарні, економічні й усі інші проблеми (!). Нехай вони там у себе вищать, нехай злобствують; нам треба знижувати рівень взаємодії з ними, треба розривати відносини з НАТО, знижувати рівень відносин із США. А використовувати рівень двосторонніх відносин з такими країнами, як Італія, Іспанія, певною мірою Німеччина й, безумовно, Греція (декого таки помилували!), а також діяти в таких форматах, як Рада північних країн, Рада країн Середземномор’я й у інших форматах. Не треба озиратися, що там скаже «дядько Сем» або пан Саркозі, а проводити самостійну зовнішню політику, що відповідає національним інтересам і інтересам нашої безпеки». («Русская линия»)

Підготувала Клара ГУДЗИК, «День»
Газета: 
Рубрика: