Четвертий вимір лікування

Спосіб життя, коли щоденні звички стають запорукою здоров’я, називають самолікуванням. Не йдеться про самостійне визначення діагнозу та самостійне лікування – лише про профілактику.  Фахівці стверджують, що в Європі сьогодні працюють над створенням протоколів самолікування – як людині якомога довше залишатися здоровою.

Актуальність такої практики не можна переоцінити, адже за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, 86% смертей на планеті стаються внаслідок неінфекційних хвороб. На першому місці – серцево-судинні, які провокуються щоденним надмірним вживанням шкідливих речовин (солі, цукру, консервантів, фарбників), шкідливими звичками та мінімальним фізичним навантаженням. В Україні, за інформацією провідного наукового співробітника Національного наукового центру «Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска» Ольги Срібної, рівень захворювання на гіпертонію складає 30%, а інсультів удвічі більше, ніж в Європі. 

Якщо гіпотетично з життя людини забрати шкідливі фактори і додати фізичну активність, то вона проживе на 25-30 років довше. Це те, що називають самолікуванням, четвертий рівень медицини, який має передувати первинній, вторинній і третинній ланкам. Які ж це шкідливі речовини?

«Наше моделювання та досвід європейських країн показують, що якщо рівень вживання солі серед українців знизити із 12-15 грамів щодня, як є сьогодні, до 5-10 грамів, держава зекономить на рівні 3,7 мільярда доларів – через поліпшення здоров’я громадян. Якщо точніше, то це на 23% знизить кількість інсультів, на 17% - ішемічної хвороби (близько 20 тисяч громадян не помруть від інсультів і близько десяти тисяч – від інфарктів). Також досвідом зарубіжних країн доведено, що при споживанні  громадянами трансжирів на рівні 5 грамів на день, кількість інфарктів зменшується на 23%, - говорить директор Державного науково-дослідного центру з проблем гігієни харчування МОЗ, голова Асоціації дієтологів України Олег ШВЕЦЬ. – Ми написали закон, що має на меті обмежити використання у продукції цих двох шкідливих продуктів – солі і трансжирів. Домогтися його прийняття буде складно, бо щоб переконати народних депутатів, потрібні аргументи бізнесу і громадськості. Складно це ще й тому, що головним джерелом трансжирів є кондитерські вироби, а рівень споживання цієї продукції в останні роки значно виріс – це те, від чого українцям важко відмовитися. Також у законопроекті ми пропонуємо обмежити вплив реклами та агресивного маркетингу, ввести стандарти для шкіл – з яких інгредієнтів готувати їжу та які готові продукти можна продавати. Ми написали законопроект, використавши кращий зарубіжний досвід. Його прийняття можливе лише за умови міжсекторальної взаємодії – держави, бізнесу та громадськості».

На думку фахівців, найважче у цьому випадку достукатися до свідомості громадян: навіть якщо на упаковках вказуватимуть рівень солі, цукру і трансжирів на 100 грамів продукту, у людей має бути мотивація це читати і брати відповідальність за своє життя. Експерти кажуть, що закони, які обмежують вживання шкідливих речовин, пишуть для громадян, котрі не хочуть свідомо щось змінювати у своєму житті.

«Ми часто думаємо, що питання здоров’я громадян – секторальне і належить МОЗ. Але це питання стосується усіх сфер, бо якість і тривалість життя, демографічні тенденції впливають на життєдіяльність цілої держави – і економіку, і політику, - переконана головний експерт медичної групи Реанімаційного пакету реформ, доцент університету «Києво-Могилянська академія» Зоряна ЧЕРНЕНКО. – У системі охорони здоров’я ми більше думаємо про гроші, а не про громадське здоров’я. А якщо ним зайнятися серйозно, то у держави з’являться кошти. Тут мусить бути міжсекторальний підхід. Наприклад, бізнес – яка йому користь ставати соціально відповідальнішим? Логіка проста: якщо люди довше житимуть, то довше купуватимуть товари. Від цього виграють усі. Дуже ефективними будуть заходи у галузевих напрямках, як було в Україні зі зниження рівня тютюнопаління. Я знаю приклади, коли бізнес готовий це робити, не чекаючи, поки згори спустять вказівку, з’являються локальні ініціативи».

Чого, на думку, фахівців, не вистачає в Україні тим, хто ухвалює рішення, - це думати на середньо- та довгострокову перспективи, а підвищення тривалості життя вимагає саме такого підходу. Хоча деякі обмеження можуть дати і швидкі результати. Олег Швець наводить приклад Мексики, країни з найвищим рівнем ожиріння у світі: після того, як у державі ввели податок на солодкі газовані напої, за рік до бюджету надійшло понад один мільярд доларів. Його використали на освітні проекти з протидії ожирінню, і ще за два роки рівень ожиріння в Мексиці впав на 7%.