Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами.
Іван Багряний, український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч

Чи стане Україна «країною мрії»?

9 червня, 1998 - 00:00

Алла КОВАЛЕНКО, «USM», Наталя ХУДЯЄВА, «День»

Питання про добровільний вибір країни проживання водночас і болюче
й інтригуюче. Проте Батьківщину не вибирають, і ті, хто народився в Україні,
залишаються українцями і в Австралії, і в Канаді, і в себе вдома.

Компанія USM («Українські опитування й дослідження ринку») у лютому
1998 року провела соціологічне опитування, щоб з’ясувати: «Якби ви могли
вибирати, то в якій країні ви хотіли б жити (постійно)?». Було опитано
1000 осіб, котрі репрезентують населення України за статтю, віком, величиною
населеного пункту.

Найголовніше — більше половини (57%) вважають за краще залишатися в
Україні. Воно й зрозуміло — людина хоче жити там, де найкраще — у себе
вдома. Попри те, що з дитинства ми пам’ятаємо, що добре там, де нас немає,
дуже багатьох тягне в «гості», наприклад, до Америки. Серед іноземних держав,
в яких хотіли б жити українці, вона посідає перше місце — 8%. Далі перевага
віддається Німеччині. На третьому місці наша найближча сусідка Росія, яка
не так давно стала для нас іноземною державою. Серед найнепопулярніших
країн — Північна Корея й... Естонія (по 0,09%).

Результати дослідження дозволяють скласти узагальнені «портрети» респондентів,
котрі хотіли б жити в тій чи іншій країні. Типовий «американець» — це житель
великого міста, чоловік, котрий має високий прибуток, або молода людина
віком 15—19 років.

У Німеччині бажають жити 7,6% опитаних — переважно жителі Північного
й Центральних регіонів і м. Києва. Це теж в основному молоді люди віком
до 29 років, але вже обтяжені родиною, з доходом вище середнього (14,8%)
або високим, котрі мають власний бізнес, або військовослужбовці (по 17,6%).

Узагальнений портрет бажаючих жити в Росії найяскравіший. Це мешканки
Східного або Південного регіону (де переважає російськомовне населення),
домогосподарки або кваліфіковані робітники із низьким доходом (8%).

А ось вважають за краще залишитися в Україні переважно мешканці сіл
(65,1%) або невеликих міст, жінки, котрі мають дітей, віком 50—59 років

їхнє число сягає 76% серед опитаних цих категорій.

Серед багатших число тих, хто хотів би жити в Україні — 36%. З пониженням
рівня життя сім’ї їхнє число плавно збільшується й сягає 64% серед тих,
хто живе за межею бідності. Частіше за інших вважають недоцільним міняти
свою Батьківщину пенсіонери (78%) і некваліфіковані робітники (71%).

 

 

Газета: 
Рубрика: