Які ж несвоєчасні рішення можновладців... Коли вони за що-небудь, нарешті, після довгих сумнівів вирішують взятися, життя вже пішло вперед, і вони знову залишаються перед розбитим коритом.
Павло Скоропадський, український державний, політичний і громадський діяч, останній гетьман України

Чому корисно заглядати в інтелектуальний календар «Дня»?

Річниця знищення Батурина та створення ЗУНР: чи забороняють власники телеканалів говорити журналістам про ці події?
16 листопада, 2011 - 00:00

Ті, хто хоч трохи цікавиться історією, знають, що 12 і 13 листопада — непересічні дні для українців.

13 листопада 1708 року російські війська на чолі із князем Олександром Меншиковим зруйнували Батурин і знищили всіх жителів міста. Терор у гетьманській столиці після переходу Івана Мазепи на бік шведського короля Карла ХІІ фактично став першим репресивно-каральним актом, який імперія застосувала до своєї непокірної частини. Він знайшов своє продовження в переслідуваннях прихильників Мазепи і тривав ще майже триста років щодо всіх, хто ставив під сумнів імперські амбіції Москви.

Утім, 13 листопада — не лише день трагедії, а й день, коли українці виявляли нестримний потяг до свободи й державності. Символічно, що саме 13-го листопада 1918 року було проголошено Західноукраїнську Народну Республіку зі столицею у Львові, а також у ніч на 14 листопада в Києві створено Директорію — найвищий державний орган Української Народної Республіки. Уперше з часів поразки Івана Мазепи Україна відроджувала незалежність. До речі, 12 листопада цього року минуло 70 років із дня смерті співзасновника ЗУНР, одного з найвидатніших політиків Галичини Костя Левицького.

У дні, коли Україна переживала свої трагедії й піднесення, світ учився... літати. 12 листопада 1906 року Альберто Сантос-Дюмон здійснив перший самостійний пілотований політ аеропланом. А через рік і один день у небо піднявся перший гелікоптер.

У неділю також минуло 68 років одному із провідників кримськотатарського національного руху, керівникові Меджлісу Мустафі Джемільову.

Про все це українці могли дізнатися із книжок, деяких газет і нечисленних інтернет-ресурсів (недаремно історичний портал «Україна Incognita» щодня публікує інтелектуальний календар), але не з телебачення. Воно в ці вихідні жило в зовсім інших інформаційних реаліях.

Річ навіть не в тім, що загальнонаціональні канали не показали жодного документального фільму про Батурин чи визвольні змагання початку ХХ століття (а такі стрічки, до речі, існують!). Замість якісних історичних програм власного виробництва, Перший Національний, до прикладу, за звичкою транслював фільм про війну, цього разу стрічку «Сорок перший», та аж два вечори присвятив Слов’янському базарові. А «Інтер» продовжував експлуатувати історію життя Людмили Гурченко, практично весь суботній день присвятивши актрисі, а неділю — традиційно — жартам «95-го кварталу». Наївно було сподіватися, що ICTV, ТРК «Україна» чи СТБ відійдуть від усталеного порядку денного, де поряд із безкінечними реаліті-шоу розповідають «правдиві історії про головне». Але ж існують ще й інформаційно-аналітичні програми, призначені не для того, щоб розважати чи підвищувати рейтинги, а саме — інформувати, формувати реальну картину світу і насамперед України.

Утім, у випусках новин за вихідні жоден із каналів, що претендують називатися загальнонаціональними (а «День» промоніторив основні новинні програми на плюсах, Першому, «Інтері», СТБ, ICTV), не згадав про знищення Батурина чи річницю створення ЗУНР, хоча й перша, і друга події мають важливе значення для формування картини українського світу. А якщо телевізійники не забувають нагадувати про дні народження українських поп-зірок (і навіть цього дня запрошувати їх до студії), то хіба Мустафа Джемільов, соратник Петра Григоренка та Андрія Сахарова, не заслуговує на більшу увагу? Очевидно, що календар подій минулого та пам’ятних дат на каналах складено (якщо складено взагалі) не за принципом якості та глибокого осмислення. І в цьому випадку абсолютно недоцільно говорити про цензуру. Адже, по суті, хто забороняв записати інтерв’ю з Мустафою Джемільовим чи показати відео з Батурина?

Тут швидше дається взнаки брак потрібної інтелектуальної бази, знань у гуманітарній сфері, які виводили б телевізійників за межі звичного руху світом офіційних зустрічей, нещасних випадків і візитів світових знаменитостей. Безумовно, про це теж треба розповідати, але не лише про це...

У цій ситуації є ще один цікавий момент. Якщо новинарі забули про річницю створення ЗУНР, руйнацію Батурина чи день народження Мустафи Джемільова, то це не означає, що про них забув глядач. Рейтинг сайта «Україна Incognita» упродовж останнього тижня, за словами веб-редактора Артема Жукова, значно зріс. Розходження світу, у якому живуть українці, і реальності, про яку розповідає ТБ, що називає себе українським, стає дедалі помітнішим. Зрозуміло, що диктат системи закостенілих правил щодо телебачення сильніший, ніж щодо газет чи тим паче Інтернету. Але це говорить тільки про те, що телевізійникам слід докладати більше зусиль, щоб вийти за її межі. Й інтелектуальний календар тут може стати в пригоді.

Вікторія СКУБА, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ