Чому ми повинні говорити про наслідки неінвестування в бібліотеки

Зазвичай адвокаційні дії щодо бібліотек зосереджуються на тому, щоб показати благо, яке ці культурні установи забезпечують від інвестицій в них. Бібліотеки часто демонструють: скільки б ресурсів не витрачали уряди чи інші спонсори, вартість, створена завдяки присутності та роботі бібліотек, більша. Ці аргументи завжди є дуже корисними, а особливо зараз, коли відбувається процес децентралізації та реорганізації мережі бібліотек. 

Однак що бібліотеки, як правило, роблять менше, то це досліджують, якими є втрати від неінвестування. Іншими словами, що втрачають уряд та суспільство, якщо вони не виділяють ресурси для бібліотеки? Яку шкоду це може завдати досягненню більш глобальних соціальних, економічних та культурних цілей?

Ці міркування, ймовірно, допоможуть у формуванні аргументів у найближчі місяці та роки, адже через пандемію економія наступить в багатьох країнах, і в тому числі в Україні. А завдання бібліотек – показати, що скорочення персоналу та послуг бібліотеки або взагалі закриття ніколи не буде правильним варіантом.

На щастя, в більшості випадків для цього можна просто «перевернути» існуючі аргументи для бібліотек.

Послуги з підвищення грамотності громадян, що діють у бібліотеках України, можна також представити як ризик неінвестування у бібліотеки – без роботи бібліотек громадяни мали б менше шансів читати, а це зменшить як попит на книги, так і здатність людей справлятися з інформацією навколо них.

У цій ситуації буде завдана шкода як для особистості, яка буде позбавлена можливості розвиватися, брати участь у культурному або громадському та політичному житті громади. Так і громаді, яка, у свою чергу, програватиме через те, що матиме членів, які є менш активними. І економіка програє, коли люди не можуть реалізувати свій потенціал.

Подібним чином аргумент за те, щоб мати місце для зустрічей груп громадян у бібліотеках, також можна сформулювати з погляду «вартості відсутності такого приміщення». Можливість для груп громадян збиратися тільки в приватних або комерційних приміщеннях може виключити окремих людей або просто зробити такі зустрічі непрактичними.

Це негативно вплине на згуртованість громади та залучення громадян. Коли не всі люди почуваються комфортно, приєднуючись до груп, тоді можливості для побудови соціальної згуртованості та інклюзії втрачаються. Таким чином місцеве громадянське суспільство не відображає всі верстви населення, і тому втрачає вплив. І звичайно, якщо групи, які не можуть собі дозволити комерційний простір, не можуть зустрітися, громада в цілому ризикує стати біднішою.

Інший приклад – надання доступу до Інтернету та пристроїв із доступом до Інтернету. Відсутність доступу до Інтернету через громадські центри, такі як бібліотеки, для одних людей означатимуть суттєво зменшені можливості підключення до Інтернету, а для інших – взагалі відсутність доступу. Це також впливає на втрату цифрових навичок громадян.

Для окремих осіб серед негативних наслідків неінвестування у бібліотеки можна назвати відсутність доступу до послуг електронного уряду, до інформації про роботу та можливості для бізнесу, а також до культури та інформації в цілому. Коли навчання з цифрових навичок неможливо провести у бібліотеці, зростає ризик недостатнього використання (і навіть неправильного використання) Інтернету. Електронна комерція також страждає через те, що зменшується кількість клієнтів.

Так само щодо багатьох інших бібліотечних послуг, заходів та проєктів можна представити подібні аргументи – що відбудеться, якщо не інвестувати у бібліотеку. Роблячи це, важливо переконатись, що ви працюєте на основі обґрунтованих доказів, наприклад, опитування того, що користувачі можуть недоотримати.

Очевидно, що такими аргументами слід користуватися обережно. Важливо не виглядати надмірно негативно та не заявляти про речі, у які важко повірити. Тим не менше, вміння говорити про шкоду, заподіяну неінвестуванням у бібліотеки, є важливою частиною адвокації.