Справжній героїзм — жити згідно зі своїми переконаннями
Юрій Шухевич, український політичний діяч

Чому замовкла «Вікіпедія»

20 січня, 2012 - 00:00

«Iнтелектуальна власність» проти «прозорості світу»: на тлі цього глобального протистояння невирішені «вчорашні» українські проблеми стають ще більш очевидними та небезпечними.

«Уявіть світ без безкоштовних знань» — це все, що в середу, 18 січня, змогли прочитати користувачі сайта англомовної «Вікіпедії». Найбільша у світі енциклопедія закрила на добу англомовну версію свого сайта на знак протесту проти антипіратських законопроектів, які найближчим часом розглядатиме Конгрес США.

До протесту «Вікіпедії» приєдналися й деякі компанії Силіконової долини (Reddit, Boing Boing та інші) — вони призупинили роботу своїх популярних сайтів на 24 години. Чорний екран став відповіддю на два законопроекти, які мають на меті регулювати американський інтернет-простір. В компаніях переконані, що єдиним досягненням цих законів буде знищення будь-яких інновацій в мережі та наступ на свободу слова.

Це законопроекти: про боротьбу з піратством та про інтелектуальну власність. Обидва мають на меті заблокувати канали, які з’єднують американських споживачів та потенційних «піратів», переважно з інших країн. Якщо закони буде прийнято, це змусить американські компанії припинити продаж інтернет-реклами сайтам, на яких розміщена піратська продукція, і взагалі заблокувати такі електронні ресурси в пошукових системах.

На підтримку законопроектів виступили деякі ЗМІ, виробники відео- та аудіопродукції, їх розкритикував засновник «Вікіпедії» Джиммі Вейлс, який у своїй офіційній заяві називає це «руйнівним законодавством», яке «стане страшним прецендентом запровадження інтернет-цензури».

Компанії на кшталт «Вікіпедії», пошукової системи Google та найбільшого в світі сайта з відеоконтентом YouTube вбачають в цих законопроектах наступ на вільний дух Інтернету. Раніше цього року засновник «Вікіпедії» написав на своїй сторінці в одній із соціальних мереж, що тільки англійська версія «Вікіпедії» щодня має 25 мільйонів відвідувачів.

Повідомлення на чорній сторінці «Вікіпедії» наголошує: «Це не проблема, яка зачепить виключно американців: вона зачепить кожного у світі».

«Якщо ці закони буде прийнято — це повністю обмежить наш інтернет-зв’язок, люди втратять доступ до інформації, яка для них важлива. Від цього постраждає бізнес, постраждають прості користувачі мережі, — говорить Джозетте ГРАСІЯ, експерт компанії «О’Райлі Медіа», яка займається інноваційними медіатехнологіями у Великобританії, наголошуючи на тому, що прийняті в США закони матимуть безпосередній вплив на європейський простір. — Що більше я думаю над цим, то більше переконуюся, що ці закони можуть зробити частину суспільства ще багатшою: юристи та великі боси індустрії розваг зможуть заробити на втратах більшості людей».

«Така спроба контролювати Інтернет — це фактично утоталітарнення середовища. Інтернет з’явився як горизонтальна форма спілкування, де не передбачено, що хтось один зможе все контролювати», — сказав Євген ФЕДЧЕНКО, директор Могилянської школи журналістики. «Користувачі повинні самі дбати про те, щоб цей обмін інформацією був за формулою fair use — чесне використання ресурсів, а будь-який контроль ззовні буде пагубним», — вважає він.

Цей глобальний конфлікт між захистом інтелектуальної власності та «прозорим» світом, безумовно, зачіпає й Україну. Проте тут треба зважати на особливості нашого середовища — відсутність правил гри та фактичну відсутність національного інформаційного простору. Як, зважаючи на такий «розхристаний» стан, Україна вписується в глобальний інформаційний простір, і які відповіді вона здатна виробити на виклики цього простору? Тут доречно згадати слова, що в одному зі своїх останніх коментарів висловив чеський і європейський політик та інтелектуал Вацлав Гавел. Російську дійсність він назвав «найбільш жорсткою з усіх відомих форм посткомунізму, з такою особливою комунікацією старих стереотипів та нового бізнес-мафіозного середовища». Ці слова повною мірою стосуються й України. І саме з таким набором ознак ми виходимо в світовий інформаційний простір.

«Глобалізація — це взагалі підпорядкування слабшого сильнішому. Для цього використовуються сучасні інформаційні технології, і це абсолютно виправдано, але питання в тому, де межа, — говорить Анатолій МАТВІЄНКО, народний депутат України, один зі співавторів Закону України «Про авторське право та суміжні права». — Але глобалізований світ більш моральний і демократичний, правдивіший за наш простір, тому, якщо ми будемо ізольовані від глобального світу, то ми зрештою отримаємо диктатуру. «Вікіпедія» протестує не з якихось злих намірів, вона протестує проти згортання відкритості світу, це є попереджувальний акт», — вважає пан Матвієнко.

Якщо західний онлайн-світ міркує над тим, як підійти до глобального конфлікту «інтелектуальна власність — свобода інформації», то наш споживач ще навіть не виховав у собі поваги до інтелектуальної власності, ще не виробив звички споживати якісну інформацію, натомість вже має залежність від неякісної... В американському конфлікті обидві сторони, як виробники контенту, що переважно засідають поблизу Голівуду, так і технічні компанії, які поширюють цей контент через свої сайти і сконцентровані навколо Силіконової долини, підняли з глибин всесвітньої мережі проблему законодавчого захисту своїх інтересів. У той час, коли в Україні потрібно починати з елементарного — запитань щодо формування власного якісного національного інформаційного простору, без якого неможлива сучасна ефективна держава.

Анна ПОЛУДЕНКО, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments