Жодна держава не зможе зробити Україну українською. Лише самоорганізовані українці поза державними структурами зможуть це зробити. І я впевнений, що це станеться!
Джеймс Мейс, американський історик, дослідник Голодомору в Україні, журналіст, редактор англомовного видання газети "День"

Чи будуть чартери для заробітчан

Україна має подбати про міграційну стратегію, аби не втратити трудовий потенціал
8 травня, 2020 - 10:50
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Більше тижня в Україні на рівні уряду ведуться дискусії щодо заробітчан — від заборони виїзду українців на заробітки до організації чартерних перельотів у європейські країни. А заява прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля про заборону викликала велику суспільну дискусію, де звучали різні думки (зокрема і на сайті «Дня», див. наприклад блог Ірини Мацепури «Про ринок праці» https://day.kyiv.ua/uk/blog/suspilstvo/pro-rynok-praci). Правозахисники побачили в цьому рудименти радянської системи. За даними Національного банку України, перекази від українських трудових мігрантів — дуже вагома частка валюти, яка надходить до країни. Так, у 2019 році вони склали 12 млрд доларів США, за оцінками МВФ — приблизно 16 млрд доларів США. Це — 8% від ВВП держави. За різними оцінками, цього року ці цифри не сягнуть половини від даних минулого року.

«Держава готова була здійснити порушення прав людини, і немає гарантій, що це не повториться. Та було ще перед незалежністю України — таке ставлення до людей. Запевняю, що наслідки таких заборон можуть бути абсолютно плачевними, бо можуть призвести не лише до масового виїзду на заробітки, а й до того, що люди не захочуть жити в такій країні», — переконаний голова правління Української гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи Євген ЗАХАРОВ. Його підтримує правозахисник Максим БУТКЕВИЧ, котрий заявляє, що «досить суперечливі меседжі влади не співвідносяться із правами і свободами громадянина. Це може призвести до позовів громадян до Європейського суду».

Сьогодні влада говорить, що веде перемовини з кількома європейським країнами, аби українців організованими групами пересилати на сезонні роботи. Зокрема, у Фінляндію. «Насамперед ідеться про безпеку громадян, і про забезпечення прав і інтересів громадян. Проблема актуальна для всіх сфер, і кожен уряд шукає баланс як максимально, з одного боку, не допустити нових спалахів коронавірусної інфекції, а з іншого боку максимально полегшити життя громадян — у межах цих обмежень, — сказала радниця віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дар’я ГАЙДАЙ. — Саме тому за дорученням прем’єр-міністра був створений координаційний механізм, який очолив віце-прем’єр Володимир Пристайко для того, щоб, по-перше, скоординуватися з урядами держав, які запрошують українських сезонних робітників для себе. З іншого боку — скоординуватися з усіма владними відомствами — МОЗ, МЗС — для того, щоб максимально забезпечити організований переїзд і дотримання всіх необхідних заходів безпеки. Бо ми говоримо не про один-два літаки, а йдеться про тисячі людей — як було озвучено на зустрічі із представниками Фінляндії. У їхньому випадку ідеться про 11 тисяч осіб. Інші країни теж озвучили про заплановані рейси пересування. Ідеться про масовий процес, і тому необхідна максимальна координація. Це є предметом розмов з іноземними урядами. Зараз опрацьовуємо звернення урядів Австрії, Норвегії, Британії».

За її словами, «організований підхід» зменшить ризики поширення захворювання Covid-19 серед заробітчан, і загалом. Бо саме неорганізоване пересування, коли люди виїжджають на короткий термін, становить небезпеку. Експерти наголошують, що сьогодні у світі, за даними ООН, мігранти становлять 3,5% населення світу, динаміка посилюється, і Україні слід звернути особливу увагу на формування міграційної політики, захист наших громадян.

На жаль, за прогнозами експертів, трудова міграція буде посилюватися, якщо в Україні не буде створений сприятливий бізнес-клімат для малих підприємців.

«29 березня уряд переглянув макроекономічний прогноз на 2020 рік. Згідно з ним, рівень ВВП становитиме орієнтовно 4 трильйони гривень, середній курс гривні до долара — 29,5. Такий рівень ВВП був у країні у 2010 та 2014-х роках, тобто українська економіка ходить «по колу». Сподіватися на економічне зростання неможливо, — наголосив президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь ВОСКОБОЙНИК. — Якщо Україна хоче залишити заробітчан удома, то потрібно лібералізувати українську економіку: надати максимальну свободу та пільги тим, хто сам для себе організовує робочі місця, тобто створити умови для малого бізнесу, приватних підприємців та трудових мігрантів. Люди страждають від неефективної державної політики».

Він наголосив, що в Асоціації створили законопроєкт №2365 «Про захист трудових мігрантів та боротьбу із шахрайством при працевлаштуванні за кордоном», у якому пропонується відмінити ліцензування компаній-посередників, як інструмент корупції та законодавчо заборонити компаніям-посередникам брати з українців гроші за працевлаштування за кордоном.

У Національному банку прогнозують, що якщо трудові мігранти не будуть працевлаштовані, то рівень безробіття в Україні сягне нечуваних масштабів. «Зараз у нас безробіття — на рівні 9%, хоча більш оперативні дані Державної служби зайнятості свідчать про зростання, — відзначає кандидат економічних наук, експерт із грошово-кредитної політики Секретаріату Ради Національного банку України Євген СТЕПАНЮК. — Якщо припустити, що до України повернулося приблизно два мільйони громадян, які тимчасово були зайняті за кордоном, і що вони не будуть тут працевлаштовані, то безробіття може зрости до 18% — це буде рекорд в історії України. Сподіваюся, що цього не трапиться. Як мінімум не потрібно створювати перешкоди для людей, які хочуть знайти роботу за кордоном. Сьогодні створити ту кількість робочих місць, про яку заявляють в уряді, у наших умовах  практично неможливо. Адже, в основному, мова ітиме про низькооплачувану роботу, на яку мало хто погодиться».

За його словами, уряд має сфокусуватися на збереженні тих робочих місць, які зараз є в Україні. Щодо створення нових робочих місць — то, за словами Євгена Степанюка, державі слід надавати доступні банківські ресурси (кредити) підприємствам, які можуть створювати ці робочі місця.

Оксана МИКОЛЮК, «День»
Газета: 
Рубрика: