«Ці книжки закликають відмовитися від імітації»

У Німеччині триває 67-й Франкфуртський міжнародний книжковий ярмарок — найбільший книжковий ярмарок світу. Цього року на ньому представлена і Україна. Минулого року українського стенду там не було через війну на Донбасі й економічні негаразди. Цього року стенд від України є, але виключно завдяки зусиллям видавців і волонтерів. Цьогоріч на українському стенді — акцент на книжки про Майдан і війну на Донбасі. Серед них можна побачити і новинки «Дня» — книжки з публіцистичного триптиху: «Котел, або справа без терміну давності» Івана Капсамуна, «Я — свідок. Записки з окупованого Луганська» Валентина Торби та «Катастрофа і Тріумф. Історії українських Героїв» Марії Семенченко. А також — «Україна Incognita. ТОП-25» і «День» і вічність Джеймса Мейса» англійською мовою, та «Війни і мир» польською мовою. Поки ж іноземні читачі й видавці відкривають для себе книжки про актуальні події в Україні, українські читачі стрімко їх розкуповують. Поспішайте — наклад наших новинок закінчується. Тож встигніть придбати і прочитати — та не забудьте поділитися враженнями!

«УКРАЇНА ПОВЕРНЕТЬСЯ ДО КОНСТАНТИНОПОЛЯ»

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Дмитро СТЕПОВИК, доктор мистецтвознавства, доктор філософії, доктор богословських наук, професор:

— Читаючи вашу чудову газету, я пригадую подію майже 60-річної давнини. Я, 18-річний юнак з Волині, студент І курсу факультету журналістики київського університету. Наш тодішній викладач зарубіжної преси Матвій Шестопал приніс якось на лекцію до першокурсників газету The New York Times. І ми всі здивувалися — це була ціла книжка, але великого формату. Звичайно, він нам показав заголовок, кілька сторінок, і ми навшпиньках підійшли на перерві пальчиком доторкнутися до цієї газети. Вона була настільки очорненою, компрометованою, і раптом цю «атомну бомбу» викладач приніс до нас в аудиторію. Я, хоч був малий і, звичайно, дурний, але якось у душі закралося: Господи, коли ж в Україні буде така, хоча б зовні, газета, яку за тиждень не прочитаєш (а вона виходила кожного дня)? І ось ми дочекалися. Це газета The Day — «День». Коли передплачуєш її, іншої вже не хочеш. Є що читати на увесь тиждень. У Європі багато великих газет, і коли буваєш там, бачиш, як західні громадяни читають — вони тільки заголовки пробігають очима і викидають газету під ноги. Газету «День» ніхто не викидає! Її прочитують. І той, хто передплачує, і той, хто не передплачує, — усі прочитують до кінця. Це — газета-журнал, усі статті великі й дуже цікаво, інформативно і правдиво написані. Тому я, забувши про журналістику за понад 47 років праці в системі Національної академії наук (я працюю в Інституті мистецтвознавства, фольклористики і етнології імені Максима Рильського НАН і маю три докторати), повертаюся до неї саме через газету «День». Отже, «День» уособлює сьогодні західну журналістику, хоча ми ще не увійшли повністю до Європи. «День» саме з першого дня свого випуску вже є європейським і за змістом, і за формою.

Щодо книжки «Повернення в Царгород». Коли я подивився на заголовок і на ці привідкриті двері на обкладинці, подумав: це провокація. Чому така думка виникла? Тому що я знав історію, яким був за трьох царів у ХІХ столітті міністр закордонних справ Російської імперії князь Алєксандр Горчаков. Чому його царі ставили міністром? Тому що він вніс ідею «перенесения столицы из Петербурга в Константинополь». Як сказав Достоєвський, «Константинополь будет когда-то наш». І це причина Балканської війни 1878 року — не визволення Болгарії, а завоювання Константинополя, щоб перенести туди столицю. І я більш ніж упевнений, що сьогоднішні події на півдні України — мета цього вовка: весь південь України від Одеси до Донецька і далі через Балкани «повернення до столиці». Тобто для божевільних — це так. Але повернення до Константинополя у трактуванні газети «День» зовсім інше — Україна повернеться до Константинополя. На церковному полі повернеться — буде визнана вселенським патріархатом, обов’язково буде. І це є ідеєю цієї чудової книжки.

«ТРЕБА СПРИЯТИ ПОЯВІ ТАКИХ КНИЖОК»

Валентин НАЛИВАЙЧЕНКО, екс-голова СБУ:

— Цьогорічні новинки Бібліотеки «Дня» — «Котел», або Справа без терміну давності» Івана Капсамуна, «Я — свідок. Записки з окупованого Луганська» Валентина Торби та «Катастрофа і Тріумф. Історії українських Героїв» Марії Семенченко — це сучасна українська публіцистика. І вона збігається з трагічними подіями, що переживає зараз кожен українець: від російської агресії і від того, що попередні керманичі державу зрадили, залишили розкраденою та злочинно сприяли й провокували події на сході. Публіцистичний триптих чесно вказує на тих, хто планував, готував і здійснював жахіття цієї агресії. Це комуністи, регіонали, корупціонери. Це так звані отамани-козаки, очманілі від влади та мародерства.

Якщо ми хочемо вистояти, не скоритися, то треба не тільки читати, а й сприяти появі таких книжок. Підтримувати авторів та видавців. Більш ніж переконаний, таку кількість грошей, яку зараз кандидати витрачають на передвиборчі плакати, можна було б спрямувати не на численні білборди, а на забезпечення кожної української школи потрібною сучасною літературою. Саме таку літературу видає газета «День». Ці книжки закликають відмовитися від імітації та брехні, від бездіяльності, яку так полюбляє влада.

«НАМ ЗАРАЗ НЕ ВИСТАЧАЄ ТАКИХ ВИДАНЬ»

Павло МОТОРНИЙ, блогер, Полтава:

— Я — читач вашої книжкової серії «Україна Incognita» орієнтовно з 2006—2007 років. Ще тоді почав збирати вашу бібліотеку — книжки «Дві Русі», «Україна Incognita». Тобто вже майже десять років слідкую за серією і намагаюся купувати всі нові видання. Тож я придбав усі цьогорічні новинки «Дня» — і «Повернення в Царгород», і публіцистичний триптих. Звісно, я також активно слідкую за сайтом вашої газети, вашими авторами, публікаціями пані Лариси Івшиної. Книжки «Дня» купую для саморозвитку, моя професія зовсім не пов’язана ні з історією, ні з гуманітарною сферою.

Якщо говорити про нові видання, то найбільше емоцій у мене викликала книжка Марії Семенченко, присвячена військовим діям. Адже зараз це найбільш болюча тема, яка викликає найсильніший емоційний відгук. Щодо книжки «Котел», або Справа без терміну давності» — я цілком згоден, що справа Гонгадзе не має терміну давності. Понад те, з юридичного погляду, якщо говорити беземоційно, я в принципі вважаю, що вбивство і насилля не повинні мати термін давності. А тим більше така справа, яка мала і має величезний вплив на нашу країну. Коли вбили Гонгадзе і відбувалися пов’язані з цим події (1999—2002 роки), я ще був школярем, але все одно вже певною мірою слідкував і бачив, наскільки напруженою була ситуація.

Я готовий рекомендувати ці книжки друзям і знайомим, оцінюю їх дуже позитивно і вважаю, що таких видань зараз Україні справді не вистачає.

БАТЬКОВІ У ПОДАРУНОК!

«Колеги — вже у черзі за «Поверненням у Царгород», — каже дрогобичанин Володимир Грабельський, якому книжку «Дня» презентувала донька

Вже добре відома широкому загалу новинка «Повернення в Царгород» знайшла своє зручне місце на полицях поціновувачів якісної та розумної літератури. Бібліотека «Дня», як завжди, влучила в ціль. Екскурс сторінками історії України та її сусідів, їхні взаємини та міжусобиці — усе це на 500 аркушах вищевказаного видання.

Один із власників книжкової новинки «Дня» — Володимир Грабельський із Дрогобича. Йому книжку подарувала донька з нагоди дня народження. «Оце так подарунок, — ділиться пан Володимир, — я за фахом та покликанням історик, тому для мене «Повернення в Царгород» — неабиякий скарб! Ще всієї книжки прочитати не встиг, бо часу на це потрібно чимало. Читається хоч і нескладно, та ще супроводжується своєю, так би мовити, внутрішньою аналітикою. Дуже вдалі паралелі, так вміло зображені викрутаси нашого північного сусіда, є над чим подумати, порівняти з сьогоденням. Вже й колеги мої в чергу стали, щоб взяти почитати», — сміється.

Пан Володимир є читачем «Дня» від початку заснування газети. Каже, що жодного випуску не пропустив! Додає: «От пам’ятаю, колись на першій шпальті подавали календар історичних подій, дуже було цікаво! Я б і свої матеріали міг подавати, у мене хронологія історичних подій багата. А ще, — завзято розповідає чоловік, — гарно було б хоч невеличку колонку з українською поезією додати, аби привчалися читати, аби дух піднімало. Щось на зразок Ліни Костенко, Івана Драча, Миколи Вінграновського, Василя Стуса...»

А на завершення пан Володимир щиро дякує за можливість читати вартісне: «Дітям, внукам, друзям, знайомим — усім раджу читати «День».

ПРО ЧЕСНУ КНИЖКУ

Людмила Коваленко, журналістка, Черкаси

Свідчення, зібрані у книжці «Катастрофа і Тріумф. Історії українських Героїв», не дозволять забути чи переписати нашу новітню історію.

 У книжці «Катастрофа і Тріумф. Історії українських Героїв» зібрано свідчення сотень українських військових про неоголошену російсько-українську війну. Свідчення вояків зібрано журналістами газети «День» без цензури та маніпуляції, в окопах і бліндажах, куди не доходить Інтернет і телебачення. Це саме та історія, яка необхідна кожному з нас для цілісного уявлення про те, чому розпочалася ця війна і коли вона скінчиться.

 «За час війни на сході «День» зібрав і опублікував стільки історій, що вистачило б на кілька томів. І далі продовжуємо їх записувати», — розповідає упорядник книжки Марія Семенченко.

 У наш час в інформаційному просторі чимало омани — так званих фейкових історій, створених для хибного сприйняття причин та наслідків війни на сході України. Книжка «Катастрофа і тріумф. Історія українських Героїв» є фахово підготовленим публіцистичним виданням. Ця книжка чесна, яка не робить висновки замість читача, а подає різнобічну і повну картину.

«Катастрофа і тріумф...» розповідає про окупацію Криму та війну на сході. Видання нагадає про найбільш знакові та водночас найтрагічніші «точки болю»: Іловайськ, Донецький аеропорт, Дебальцеве, Піски. У книжці немає позиції теоретиків, експертів чи аналітиків, у ній є значно цінніше — правдиві історії тих, хто виборює Україну: вояків, волонтерів, медиків, і тих воїнів, які пожертвували життям заради майбутнього України.

Герої цієї книжки — люди різного віку й різних професій з усіх куточків України. Тут подано також чимало історій героїв-черкащан.

Розповіді учасників АТО, зібраних у «Катастрофа і тріумф...», є вкрай важливими, адже саме ті, хто побували у пекельних боях, здатні відділити зерно від полови, реальність від міфу. Ці свідчення не дозволять забути чи переписати нашу новітню історію.

«На наших очах відбувся «тектонічний зсув». Столітня «плита», яка сковувала національний характер, дала глибоку «тріщину», — говорить головний редактор газети «День» Лариса Івшина. — І у найбільш небезпечний для країни і народу час на авансцену світової історії вийшли нові українські характери. Нові герої. Колись вдумливі західні дослідники порівнювали хоробрих українських козаків із римськими легіонерами. І тепер ланцюжок звитяги знайшов своє продовження...»

Книжка «Катастрофа і тріумф. Історія українських Героїв» — це «живий літопис», який варто прочитати кожному: від школяра до державного службовця.