Доля випробовує тих, хто намірився іти до великої мети, але сильних духом не спіймає ніхто, вони зі стиснутими руками вперто і сміливо ідуть до наміченої мети.
Катерина Білокур, українська художниця, майстер народного декоративного живопису

«Cтоличний» виш на «периферії»

Ігор Пасічник — про місію сучасного університету
21 жовтня, 2015 - 10:57
ФОТО З АРХІВУ "ДНЯ"
ІГОРЬ ПАСІЧНИК
ІГОРЬ ПАСІЧНИК

Сьогодні Острозька академія святкує день народження. В цей день стартує дискусійна платформа «Місія сучасного університету» до 440-річчя Острозької академії, яке відзначатиметься наступного року.

Символічно, що день народження академії майже співпав з уродинами її ректора Ігоря Пасічника, які він відзначав позавчора. «День» щиро вітає іменинників.

Про «спадкоємність» та «орієнтири» Острозької академії — її працівників та випускників — у актуальному інтерв’ю «Дню» Ігоря Демидовича Пасічника.

— Незважаючи на непросту суспільно-політичну ситуацію в Україні, Острозька академія продовжує стрімко розвиватися. Які проекти плануєте реалізувати найближчим часом?

— Острозька академія завжди була в авангарді найновіших проектів, які реалізовуються в Україні. Шкода, що не завжди їх висвітлюють у ЗМІ, представники яких вважають, що все нове й оригінальне народжується лише в столиці. Я уникаю такого терміна, як «периферія», адже впевнений, що низка вишів, які називають «периферійними», набагато кращі за столичні.

Незважаючи ні на що, ми продовжуємо будівництво нового корпусу — завершуємо зведення міської вежі, яка буде принадою для туристів і справжнім архітектурним шедевром. Я впевнений, що незабаром в Острог приїжджатимуть, щоб передусім побачити новий корпус Острозької академії. Хоча держава нам не виділяє кошти, але ми знаходимо їх самостійно й не припиняємо будівництво.

Ми реалізували капітальні ремонти студентських гуртожитків, умови проживання в яких відповідають сучасним. Наші гуртожитки постійно займають перші місця на різноманітних конкурсах-оглядах. Також ми систематично працюємо над використанням енергозбережних технологій в університеті, що зараз актуалізується по-особливому.

Щодо науково-дослідних проектів, то одним із них є психологічна реабілітація учасників АТО. Цей проект буде реалізовувати Інститут практичної психології та психотерапії Острозької академії спільно із представниками ЄС.

Також з ініціативи студентського наукового товариства ми будемо збирати біографічні дані про усіх героїв Небесної Сотні й плануємо видати про них книжку.

Наш стратегічний план — створення в Острозькій академії й місті Острог потужного науково-прикладного центру — території випереджаючого інноваційного розвитку (ТВІР), навколо якої згуртуємо талановитих молодих людей. Це буде своєрідною українською Кремнієвою долиною. Вже є багато охочих допомогти у реалізації цього проекту. Я впевнений, що ми покажемо і доведемо нашому керівництву, що більшу частину університетів із Києва варто «переселити» в районні центри, які дадуть їм нове дихання.

Крім цього, ми започатковуємо проект «Місія сучасного університету» до 440-річчя Острозької академії, яке відзначатимемо наступного року. Таким чином ми хочемо показати роль Острозької академії у становленні інших шкіл вищого типу в Україні й Східній Європі загалом. Сподіваємося, що до цього обговорення ми залучимо передусім наших урядовців. Адже місія сучасного університету в Україні має бути чітко визначена. Лише тоді можна говорити про місію університету в світі відповідно до сучасних викликів.

Учора я повернувся зі США, де вдалося укласти договір про співпрацю із Коледжем Назарет (місто Рочестер, штат Нью-Йорк). Таке співробітництво полягатиме у реалізації різноманітних обмінних програм, проведенні наукових конференцій, спільних досліджень тощо. Також пані Броніслава Скорупська, приятелька українського скульптора зі США Петра Капшученка, подарувала мені дві надзвичайно цінні його роботи, які доповнять колекцію скульптур Капшученка в музеї Острозької академії. Їх тепер буде аж чотирнадцять.

— У день народження кожна людина певним чином підбиває підсумки прожитого року. Які події стали ключовими особисто для вас?

— Підсумки я підбиваю щодня. І передусім вони пов’язані з Острозькою академією. Радує те, що з цього року ми маємо можливість здійснювати підготовку резерву працівників СБУ, української поліції. Ми за те, щоб СБУ і нова поліція були некорумпованими, тому і навчання має бути без хабарництва. Департамент поліції погодився на нашу пропозицію, і зараз ми ведемо переговори щодо усіх деталей.

Нам приємно було отримати лист від громадської організації «Зелений тризуб», яка моніторила юридичні факультети різних університетів країни на наявність корупції. Острозька академія виявилася єдиною в країні, де на юридичному — немає корупції.

За цей рік Острозька академія активно заявила про себе у світовому науковому просторі, адже наші вчені опублікували низку матеріалів у журналах, які входять до наукометричних баз даних. Також приємно, що багато викладачів під час своїх лекцій віддають перевагу суто англійській мові. Ми всіляко заохочуємо такі трендові ініціативи.

— У період передвиборчої кампанії виші стають так званим місцем паломництва політиків. Що можете сказати про позицію Острозької академії в контексті політичних перегонів?

— Коли університети стають платформою для проведення передвиборчої агітації, це, звичайно, не дуже добре. Утім, не дуже добре, коли вони взагалі знаходяться поза межами сучасного політичного дискурсу. Як на мене, то в університетах мають висловлювати аналітичні й критичні погляди. В Острозькій академії досить динамічно обговорюють сучасні політичні, економічні, культурні проблеми. Більше того, ми себе ідентифікуємо як складову частину тих процесів, які відбуваються в країні. Думка, яка формується в Острозькій академії, стає домінуючою в регіоні. Тому в академію їдуть політики високого рангу не лише, щоб висловити свої погляди, а й побачити наш університет. Міністри і політики мають відвідати Острозьку академію, щоб пізнати, звідки бере витоки інтелект української нації. Також Острозька академія повною мірою може виступати експертною платформою тих чи інших рішень, які ухвалюють наші очільники. У нас переобиратимуть мера Острога, і нам не байдуже, хто займе цю посаду. Адже Острог і Острозька академія мають бути одним цілим. Нам не байдуже, хто представлятиме наше місто в обласній раді. Я довгий час був депутатом Рівненської обласної ради. Утім цьогоріч не подавав своєї кандидатури, а надав можливість висуватися одному із випускників Острозької академії, ідеї якого ми цілком поділяємо.

— Усі приємно вражені вашим оптимізмом та низкою планів щодо розвитку Острозької академії. Звідки вдається черпати натхнення?

— Я вже давно переконався, якщо немає мотивації, то людина просто згасає. Для мене таким мотивом була, є і буде Острозька академія. Чим більше вивчаєш цей культурно-освітній феномен, тим більше переймаєшся, що необхідно відродити історію слави Острозької академії. Моє натхнення — це люди, які зі мною працюють — мій чудовий колектив. І, без сумніву, студенти... Коли я дивлюся в їхні світлі очі, які очікують позитивних змін, то намагаюся докласти максимум зусиль, щоб їхні сподівання на те, що закінчивши Острозьку академію, вони зможуть будувати омріяну Україну, виправдалися.

Олексій КОСТЮЧЕНКО, Острог
Газета: 
Рубрика: