Воля, визволення - от той конечний прапор, до якого тягнеться все, до якого прагнуть і вояки з мечами, і моралісти з заповітами, і поети з віршами.
Василь Липківський, український релігійний діяч, церковний реформатор, педагог, публіцист, письменник і перекладач, творець і перший митрополит Української Автокефальної Православної Церкви.

Декомунізація чи дерибан?

У яку суму обходиться декомунізація на Чернігівщині
2 квітня, 2018 - 11:02

19 лютого минуло два роки з часу ухвалення Чернігівською міською радою Розпорядження за номером 56-р «Про перейменування вулиць міста». Понад два роки тому було визначено механізм: виконавець — управління ЖКГ, контроль та відповідальність — заступник міського голови Ольга Хоніч. Утім, до цього часу на жодній із вулиць Чернігова не відбулося заміни табличок із радянських на нові, декомунізовані. Обласний центр суттєво відстає в цьому плані від більшості колишніх та діючих райцентрів краю. Тільки після серії акцій, проведених активістами, походу до керівництва ЖКГ і розголосу в ЗМІ ситуація зрушила з місця. А разом з нею і суми, передбачені на реалізацію проекту «декомунізація». 2016 року ця сума склала 500 тисяч гривень, наприкінці липня 2017 року на вимогу управління ЖКГ Чернігівської міськради члени виконкому прийняли поправки до «Комплексної цільової програми розвитку ЖКГ на 2017 — 2020 роки». Зокрема, вони збільшили майже на 200 тисяч гривень витрати на заміну табличок з назвами вулиць, які потрібно було замінити. Загальна сума склала майже 700 тисяч гривень! Бюджетні кошти мали розподілити між КП «Новозаводське», КП «Деснянське», жек № 10 і жек № 13. Але і цього чиновникам із житлово-комунального управління виявилося замало. Уже на початку 2018 року вони попросили збільшити фінансування заміни покажчиків назв вулиць до суми в 1 мільйон 250 тисяч гривень! Таким цифрам дивуються навіть деякі міські голови.

ЩОБ НЕ ВКРАЛИ І ЩОБ КРАСИВО

«Один мільйон на декомунізацію? Та ну! Ви жартуєте!» — не вірить нашим словам міський голова Борзни Анатолій КОЙДА.

У Борзні тяганину з перейменуванням вулиць завершили аж 2015 року. Та й тяганини як такої тут не було. «Ми давно її завершили, ту декомунізацію, ще 2015 року, — посміхається міський голова. — Всього на виготовлення 108 табличок витратили 15 тисяч 400 гривень. Розміри табличок — 12,5 на 50 сантиметрів. Матеріал — поліпропілен, не метал. Метал крадуть, –— обґрунтовує свій вибір Анатолій Койда. — При виборі визначальним було те, що табличка не металева — вона не ржавіє, довговічніша, її не вкрадуть і не понесуть на прийомний пункт металобрухту, та й літери на цьому матеріалі краще видно».

Декомунізовували Борзну зусиллями місцевих комунальників. «Навіть я зі своїм заступником їздили, розвішували, прикручували на саморізи, — каже Анатолій Койда. — Дизайну особливого не розробляли, вибрали колір, який сподобався. Власне, виробник сам запропонував нам сам колір та розмір, надіслав зразок, і ми замовили».

Відтак у Борзні перейменували 21 вулицю. В середньому одна табличка обійшлася міському бюджету в 142 гривні.

У колишньому районному центрі, а нині центрі об’єднаної територіальної громади Мена з перейменуванням закінчили 2017 року. А взялися за декомунізацію 2016 року, на другий рік після ухвалення рішення сесії.

«Чому так довго?» — запитуємо міського голову Мени Геннадія ПРИМАКОВА. «Довго, бо не хотіли, щоб було абияк», — пояснює керівник об’єднаної громади.

Упродовж 2016 — 2017 років на замовлення Менської міськради виготовлено 35 табличок на загальну суму 52 тисячі 349 гривень 94 копійки. В середньому виготовлення одного вказівника обійшлося міському бюджету Мени майже в півтори тисячі гривень.

«Таблички не прості — ковані, ручної роботи, — пояснює Геннадій Примаков. — Виготовляли їх наші тутешні майстри. Вказівники розміщені на спеціальних підставках, щоб було видно і красиво».

ЩО В ЧЕРНІГОВІ?

Суми, витрачені на заміну табличок у Борзні та Мені, здаються смішними для Чернігова. В обласному центрі, як згадувалося раніше, вирішили розщедритися на 1,25 мільйона гривень.

Після серії акцій місцевих націоналістів управління ЖКГ нарешті взялося за розробку, а згодом представило макети вивісок. Так, згідно з презентацією, вивіски в Чернігові будуть різні за кольорами. Для історичної частини міста вона буде коричнево-чорна, для всіх інших — чорно-біла. Та як насправді виглядатимуть таблички, говорити зарано, бо над ними ще працюють. Загальна кількість вивісок також уточнюється, але це понад три тисячі. Не складно порахувати, що заміна однієї обійдеться платникам податків у середньому у 600 гривень.

«Наразі визначаються типорозміри табличок, що залежать від віддаленості будинку до проїзної та пішохідної частини вулиці, — повідомляють в управлінні ЖКГ Чернігівської міськради. — Після надання коштів буде розроблено графік виготовлення і встановлення вказівників. Монтаж табличок з назвами вулиць та нумерацією будинків розпочнеться з центру міста і буде виконаний на всіх вулицях, які були перейменовані в межах процесу декомунізації».

Активісти, які нещодавно вимагали у міської влади Чернігова прискорення процесу декомунізації, підозрюють керівництво ЖКГ у махінаціях, адже донині чиновники не показали прозорих обрахунків. На їхнє переконання, гроші потрібно брати не з бюджету, а з діючого тарифу.

За словами активістів, у структурі тарифу на квартплату є пункт «Експлуатація номерних знаків на будинку». Отже, щомісяця мешканці багатоквартирних будинків платять не більше, ніж п'ять копійок, за квадратний метр.

«Якщо взяти середньостатистичний 100-квартирний будинок, то за рік сума сплачених коштів становить від 75 до 150 гривень, — пояснює лідер місцевого осередку формації «С14» Олександр МАКСИМЕЦЬ. — Коли влітку минулого року ми замінювали таблички на деяких вулицях, то витратили в середньому 20 гривень на виготовлення однієї. Коштів, закладених у тариф, має вистачити на заміну табличок».

Подібні пояснення активістів наводять на роздуми: а чи не думають деякі хитрі ділки заробити на процесі декомунізації? Тим паче, що реальні підстави для таких підозр існують.

Один мільйон триста тисяч гривень! Саме в таку суму управління ЖКГ Чернігівської міськради оцінило демонтаж бетонного постаменту «вождя» в Чернігові. Активісти сказали «дорого» і запропонували власні послуги.

Символічно, в День народження Тараса Шевченка, 9 березня, підрядник, якого запропонував місту чернігівець Вадим Йовенко, успішно розпочав демонтаж постаменту, на якому раніше стояв центральний Ленін Чернігівщини. Чернігівець попросив за свої послуги в шестеро меншу суму, ніж її запропонувало Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради. Замість 1,3 мільйона гривень — 198 тисяч гривень! Погодьтеся — суттєва економія!

У випадку з перейменуванням вулиць, над яким потужна командна професіоналів з ЖКГ працювала два повних роки, напрошується логічне запитання: чи не краще міському голові Чернігова взяти на озброєння досвід активістів, які власним рахунком декомунізували частину вулиць Чернігова? У цьому разі економія міського бюджету виявиться більшою, ніж удесятеро! Тобто замість одного мільйона — максимум 100 — 150 тисяч гривень! А зекономлені кошти можна використати на не менш потрібні речі — благоустрій віддалених мікрорайонів, медицину, дитяче харчування.

 

Віталій НАЗАРЕНКО, Чернігів. Фото автора

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ