Для чого їм наші діти?

Фільтраційні табори, незаконне вивезення на територію рф дітей та дорослих, табори в Криму для перенавчання наших вчителів з тимчасово окупованих регіонів (під російську програму) – все це частина великої та страшної гібридної війни росії проти України. Будь-який крок нашого сусіда слід розцінювати лише як її елемент.

Наших громадян зумисно депортують на територію рф. Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила ДЕНІСОВА повідомила про табір для примусово депортованих з України маріупольців у Пензенській області. В Міноборони раніше заявляли, що депортованих українців доправляють до економічно депресивних регіонів росії. Приміром, на Сахалін чи в Хабаровськ.

Про кілька таборів у Пензі, де утримують українців, повідомили омбудсменці російські волонтери. Вони розповіли, що в регіоні діють три табори, до яких ще в лютому перед війною були вивезені мешканці окупованих територій Донецької та Луганської областей. Вірогідно, що в той період під примусом було вивезено майже 90 тисяч жителів.

Умови їхнього утримання нагадують табори ГУЛАГу. Так, вивезені кілька тижнів тому з Маріуполя у Пензенську область українці перебувають в установі закритого типу з кількома корпусами, обнесеній парканом та під охороною, на в’їзді – контрольно-пропускний пункт. «Свобода пересування наших громадян обмежена – виходити з табору заборонено, - зазначала Людмила Денісова. – Зараз там понад 400 українських громадян –  здебільшого жінки та 147 дітей різного віку, включаючи немовлят. Днями очікується ще партія примусово вивезених, орієнтовно 150 осіб. Наші громадяни перебувають у вкрай важкому та пригніченому стані. Не знають своєї долі, в який регіон рф та коли везтимуть. Жодної інформації їм не надають. Люди живуть у таборі вже кілька тижнів. Вони не мають необхідного одягу, взуття, навіть білизни. Фактично їх забрали з підвалів у чому були – у зимових речах».

Денісова нагадала громадянам України, які зараз перебувають у рф і не знають, як дістатися України чи країн Європи, що вони можуть скористатися пунктом пропуску через кордон росії до міста Нарва (Естонія). Тут їм нададуть допомогу консульська служба України та місцеві громади. Днями саме у такий спосіб вдалося виїхати з табору в Пензенській області сімом депортованим до рф українцям, серед яких – родина з трьома дітьми.

Крім цього, росія заявляє про усиновлення наших дітей, які незаконно вивезені російськими окупантами на її територію. У міністерстві освіти рф повідомили, що мають намір підписати з російськими окупаційними адміністраціями в Донецькій та Луганській областях, тобто Л/ДНР, угоди, які надали б можливість передавати незаконно депортованих з території України дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки, в російські сім’ї. Про це повідомило Міністерство закордонних справ України, називаючи це «кричущою загрозою незаконного усиновлення українських дітей російськими громадянами без дотримання всіх необхідних процедур, визначених законодавством України».

У міністерстві зазначили, що згідно з Конвенцією ООН про права дитини, держави, які є сторонами міжнародного договору, зокрема, росія та Україна, зобов'язані вживати заходів для боротьби з незаконним переміщенням і неповерненням дітей з-за кордону. «Спроби кремля надати своїм злочинним діям на території України законних підстав є цинічним нехтуванням засадничими правилами та звичаями ведення війни й загальновизнаними правами людини, - йдеться у заяві МЗС. – Такі дії російських окупантів можуть кваліфікуватися як кіднепінг (викрадення) та потребують рішучої реакції міжнародної спільноти, насамперед відповідних міжнародних організацій».

МЗС України звернулося до Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, Міжнародного комітету Червоного Хреста, ЮНІСЕФ, Управління верховного комісара ООН з прав людини, спеціальних представників Генерального секретаря ООН з питань дітей з проханням вжити невідкладних заходів задля повернення українських дітей на територію України.

Так само до всіх можливих міжнародних інстанцій звертається Уповноважена ВР з прав людини через примусову депортацію українців. Це – грубе порушення Загальної декларації прав людини, Європейської конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, Женевської конвенції 1949 року про захист цивільного населення під час війни.

Власне, це чи не єдине, що може робити Україна в цій ситуації – звертатися до міжнародних організацій, фіксувати всі порушення та бити в юридичний набат. І як уже зазначалося, нам та світу варто розцінювати такі дії як частину війни росії проти України. В ній наш ворог не гребує нічим – ні дорослими життями, ні дитячими. А тим паче їхніми правами на свободу пересування. Саме на такому підході до історій з можливим усиновленням українських дітей радить наголошувати експертка з питань прав дитини Людмила ВОЛИНЕЦЬ. Вона вважає, що всі міжнародні структури мають звернути на це увагу. Та передусім – це одна зі складових війни.

«Це порушення закону – свого, чужого. Питання не лише в тому, що вони порушують законодавство України, а й своє. Тому що в їхніх законах, як і в нас, прописано, що усиновлення можливе, якщо в дитини немає батьків, і це достеменно доведено, - пояснює пані Людмила. – Ті цифри, які сьогодні називають щодо кількості вивезених дітей, не вселяють довіри. Йдеться про 120 тисяч дітей, яких нібито можна усиновити. Та в Україні загальна кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки, удвічі менша – 68 тисяч. Із цієї кількості мають право бути усиновленими – третина. Тому питання – де набрали ці 120 тисяч, які планують усиновити? Такі новини треба сприймати як загрозу, породжену війною.

І як росіяни збираються всиновлювати тих дітей, яких вони вивезли? Це ж не немовлята чи трирічні дітки, а серед них хворі діти, діти-підлітки. І чи можна визначити дитину віком 8, 10 чи 15 років як знайдену? Вона ж скаже, хто її батьки, звідки вона і так далі. Ми вже все це переживали у 2014 році, але чомусь після загрози, що росія тоді всіх теж планувала усиновити, всі діти поверталися в Україну. При цьому йшлося, що наша дитина заблукала, ніхто ж не писав, що діти були примусово вивезені.

Це варто розцінювати як дошкульну зброю, тому що дитяча тема виринає там, де взагалі її не очікуєш. Росіяни просто знають, по чому бити. І про що вони ще кажуть – якщо в цих дітей є родичі, то хай терміново приїжджають та забирають дітей. А далі в мене запитання – а ви випустите цих людей назад? Тобто це пастка. Такі новини треба сприймати об’єктивно. Немає юридичної суті в більшості випадків для реалізації цієї ідеї. В російському законодавстві немає норми, що підлягає усиновленню дитина, незаконно вивезена з України. Так, це загрози, але вони мають мало шансів бути здійсненими. По-друге, це загрози, якими радше заманюють родичів дітей. Ідеться про транскордонне викрадення, організоване державою росія щодо українських дітей. І до усиновлення це не має жодного стосунку. Всіх не усиновлять, закінчиться війна, і побачите, наші діти будуть «знаходитися» - їх буде повертати росія, бо вони там непотрібні.

Я знаю, що держава Україна зараз робить усе для того, щоб ставлення до дітей навіть на території ворога було таким, що відповідає законодавству не тільки росії, а й Конвенції ООН про права дитини. І робить усе, щоб ці діти повернулися».