Щоб любити — треба знати, а щоб проникнути в таку тонку й неосяжну, величну й багатогранну річ, як мова, треба її любити.
Василь Сухомлинський, український педагог, публіцист, письменник, поет

«Для нас стерлися всі кордони»

Артем Пономаренко — про участь у всесвітньому проекті World Life Experience
18 липня, 2018 - 10:10

Він подорожує і збирається відвідати всі країни планети. Артем Пономаренко — один із щасливчиків, які уже півроку беруть участь у всесвітньому проекті World Life Experience. Суть його в тому, що упродовж року дванадцять представників та представниць з різних країн подорожують світом, знайомляться із культурою, звичаями, ремеслами, традиційною кухнею, історією країн, займаються волонтерською роботою, співпрацюють з місцевими жителями та організаціями, діляться своїм досвідом на сайті проекту, у соцмережах та ще й отримують за це щомісячну зарплату, 2,5 тисячі євро.

Зробити людей у цьому світі трошки ближчими один до одного — така офіційна місія World Life Experience. Проект — стартап португальця Антоніо Діаза. Артем Пономаренко називає це «ідеєю на голому ентузіазмі», адже Антоніо стартував з мінімальним бюджетом.

Рік тому, коли розпочався набір учасників, багато хто подумав, що це афера: щоб взяти участь потрібно сплати одноразовий внесок — 9 євро. Як розповідає Артем, перевірити, що проект не фальшивий, дуже легко. По-перше — проаналізувати дані учасників та учасниць на сайті та їхні сторінки у соціальних мережах. По-друге — знайти в інтернеті інформацію про організації і місця, в які вже приїжджали мандрівники, і зв’язатися з ними.

Набір заявок на другий сезон проекту World Life Experience уже триває і завершиться 20 липня 2018 р. Вікові обмеження учасників та учасниць — 21 — 39 років. Серед вимог — знання англійської мінімум на рівні Intermediate (середній). Учасники та учасниці отримають щомісячну зарплату. Організатори покриють витрати на поїздки, проживання, харчування, дозвілля, страхування та базове медичне обслуговування. Подорож має розпочатися 15 січня 2019 р.

Зараз в Артема відпустка. Хоча він називає це відпусткою від відпустки. Хлопець повернувся в Україну, розповів нам про свій досвід у World Life Experience та дав поради охочим взяти участь у другому сезоні проекту.

ЗА ПІВРОКУ — 14 КРАЇН

Про проект Артем дізнався випадково — розповів друг. «Цей проект для мене — ідеальна комбінація того, від чого в мене прискорюється серцебиття: подорожувати, вдосконалюватися і почати нарешті не тільки отримувати, а й давати», — ділиться чоловік.

У команді з Артемом учасники та учасниці з Аргентини, Бразилії, Венесуели, Кабо-Верде (міститься в західній частині Африки), Португалії, Іспанії та Росії. Уперше команда зустрілася в Лісабоні. Саме з цього міста розпочалася їхня подорож. До цього спілкувалися у соцмережах. Артем розповідає, що на початку боялися, що програма не виправдає очікувань. Але страх невідомого об’єднував. «Ми пройшли дуже великий шлях за ці півроку, — каже Артем, — можливо, я дуже стійкий, можливо, просто намагався завжди знайти якісь позитиви, але для мене перша половина подорожі минула легко».

Хлопець розповідає, що проблем у команді немає, оскільки обирали людей з відкритим серцем. Однак, звичайно, була помітна велика ментальна та культурна різниця між учасниками та учасницями. Так, Артем та Катя Єнгаличева з Росії — єдині представник та представниця Східної Європи, тоді як більшість команди — іспаномовні носії та носійки. Проте всі дуже швидко адаптувалися. Багато було ситуацій, коли доводилося підтримувати одне одного, але це зробило команду тільки міцнішою: «Для нас стерлися усі культурні, мовні, расові кордони. Єдине, що має значення, — усі ми люди. У нас немає приводів, щоб зупинятися взаємодіяти, налагоджувати співпрацю, допомагати одне одному. Немає нічого такого, що могло б нас зупинити».

За півроку команда відвідала чотирнадцять країн у Європі та Південно-Східній Азії. Під час наступної частини подорожі поїдуть у країни Латинської Америки. Програма розрахована так, що у кожному місті учасники та учасниці проводять десять днів. У деяких країнах відвідують кілька міст, в інших — тільки одне. П’ять днів займаються співпрацею з місцевими організаціями або людьми, інші п’ять — присвячують культурній, розважальній частині. Щодня кожен описує свій досвід у щоденнику на сайті проекту. Також учасники та учасниці дописують у соціальних мережах, знімають відео в ютуб. Артем говорить, що їм не вистачає оператора: багато важливих моментів відбувається кожну секунду, і їх треба фільмувати.

«МАЛЕСЕНЬКИЙ СВІТ ЗІ СТА ЛЮДЕЙ, ДЕ КОЖЕН ЗНАХОДИТЬ СВОЄ МІСЦЕ»

Отриманий досвід хлопець не опише кількома словами. «Проект доповнив мене у тих складових, де у мене були прогалини», — каже Артем. Він розповідає про сотні воркшопів: виготовлення ножів, приготування страв сирійської кухні, вироблення традиційних орнаментів на тканинах у В’єтнамі і не тільки.

Один з найвражаючих досвідів для команди був у іспанському місті Гренада. «Щойно почавши проект, ми опинилися в одній з найскладніших громад», — розповідає Артем.

Історія цієї громади почалася близько тридцяти років тому, коли заможний адвокат Ігнасіо вирішив удочерити дівчинку із наркозалежної сім’ї. Згодом він зіткнувся з мігрантством. Ігнасіо почав давати притулок біженцям з інших країн. Коли місце у власному будинку закінчилося, довелося будувати нові.

«Сьогодні — це малесенький світ зі ста людей , де кожен знаходить своє місце, — ділиться Артем, — дехто біжить від війни у країнах Африки, дехто виходить із в’язниці й не має можливості нормально продовжувати соціальне життя, дехто хворий на ВІЛ і не може попросити у держави медичну підтримку, дехто просто не має документів, дехто наркозалежний. Ігнасіо, ніби їхній батько. Йому не важливо, чим ти займався, що ти зробив у житті. Якщо ти потребуєш допомоги, він завжди тебе прийме. Для мене це суспільство, яке функціонує ідеально».

Артем розповідає, що ця подорож поставила його з голови на ноги, а не навпаки. Хлопець змінив своє ставлення до життя. На його думку, головні проблеми світу — гонитва за матеріальним, нерівномірний розподіл багатства у світі та нераціональне використання природних ресурсів:

«Ми живемо одним днем, не думаючи про те, що буде завтра, намагаючись вирвати найкращий шматок для себе. Це призводить до того, що деякі люди мають все, інші — нічого. У той час, як в інших країнах від їжі ломляться полички у супермаркетах, в африканських — люди страждають від голоду та нестачі питної води».

ДУМКА ПРО ВЛАСНИЙ СОЦІАЛЬНИЙ ПРОЕКТ

Ще з дитинства Артем відчував себе Людиною світу. Безпосередньо цю фразу сформував перед проектом. «У дитинстві я дуже багато подорожував. Бачив безліч щасливих людей в інших країнах, бачив таких самих дітей, як я, які гралися такими самими іграшками, мали такі саме хобі. Для мене було зрозуміло з самого дитинства, що всі ми люди, усі ми однакові», — розповідає Артем. Для нього політика залишається поза проектом.

Що робитиме після завершення проекту, Артем Пономаренко остаточно ще не вирішив. Єдине, що знає напевне, хоче пов’язати своє життя з подорожами. Планує продовжити роботу з World Life Experience, але уже як один із організаторів, або запустити свій соціальний проект в Україні.

Артему надсилають багато запитань у соціальних мережах. Просять розповісти, як потрапити на проект, адже набір заявок триває до 20 липня. Як говорить юнак, основне відповісти самому/самій собі на два питання: чому я хочу бути частиною World Life Experience та що я можу дати проекту й людям, яких зустріну під час подорожі. Також варто акцентувати увагу на волонтерському досвіді. Це зазначив сам організатор Антоніо Діаз.

«Ми всі абсолютно унікальні. Але хтось краще себе позиціонує, хтось — гірше, — каже Артем, — просто будьте собою. Будьте найкращою версією себе».

Богдана КАПІЦА, фото надано автором
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ