Жодна держава не зможе зробити Україну українською. Лише самоорганізовані українці поза державними структурами зможуть це зробити. І я впевнений, що це станеться!
Джеймс Мейс, американський історик, дослідник Голодомору в Україні, журналіст, редактор англомовного видання газети "День"

Для пішоходів – нові штрафи

Чи вплине їх зростання на безпеку українських доріг?
16 червня, 2020 - 19:41
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Штрафи для пішоходів можуть зрости, як мінімум, у чотири рази. Верховна Рада ухвалила відповідний законопроєкт у першому читанні. Тому вже найближчим часом за перехід дороги у непризначеному місці, перед транспортом, що наближається, чи ігнорування сигналів регулювальника замість 51 доведеться сплатити 255 гривень штрафу. Ті ж порушення у нетверезому стані «коштуватимуть» 510 гривень. А створення аварійної ситуації — 680 гривень.

На перший погляд, ініціатива хороша, адже раніше на порушення з боку пішоходів практично не звертали уваги. Але експерти щодо цього дуже скептичні й переконують: збільшення штрафів у нинішніх умовах ситуацію не змінять. «День» з’ясовував, у чому переваги та недоліки цього нововведення.

ХТО ВИНЕН?

Зазвичай контроль за ситуацією на дорозі прийнято перекладати на водіїв, адже вони керують «засобами підвищеної небезпеки». За офіційною статистикою Національної поліції, лише за квітень 2020 року з вини водіїв відбулося 44 504 ДТП, і тільки 502 — з вини пішоходів. Тому, щоб зменшити смертність на дорогах, раніше посилювали контроль саме за діями водіїв, зокрема обмежували швидкість у місті, а нещодавно запустили систему автоматичної фіксації порушень ПДР. Пішоходів же такі акценти контролю навпаки демотивували.

«Людська природа така, що ми завжди знаходимо собі виправдання, — розповідає голова громадської організації Traffic Challenge Ольга ДРОБИШЕВА. — Якщо хтось порушив правила — значить, він поганий. Якщо я порушив правила — у мене були виняткові обставини. Якщо відповідальність у більшості випадків перекладатимуть на водіїв, то пішоходи вестимуть себе менш відповідально».

Одне з найбільш відомих ДТП, де винним офіційно визнали пішохода, та ще й зобов’язали сплатити водієві збиток за ремонт авто, сталося у Житомирі ще наприкінці 2015 року. Тоді, як встановили правоохоронці, пішохід вибіг на дорогу неподалік перехрестя, порушуючи правила дорожнього руху, та потрапив під колеса Toyota Land Cruiser. Суд визнав пішохода винним у вчиненні адміністративного правопорушення. А згодом водій ще й подав позов, щоб стягнути з пішохода більш як 110 тисяч гривень матеріальної шкоди за ремонт авто. Його задовольнили частково, але пішохід апелював. Судова тяганина тривала аж до кінця 2019 року. І все ж Верховний суд визнав — правий тут водій.

Таке рішення збурило пішоходів, які вирішили, що відтепер вину за аварії хочуть повністю перекласти на них. А збільшення штрафів це враження лише підсилило.

«Трапляються випадки, коли відповідальність справді перекладають із водія на пішохода, — погоджується Ольга Дробишева. — Але ризику того, що це стане масовим явищем після ухвалення нових штрафів, немає. Скільки у нас раніше було людей, які вирішували питання за рахунок влади та грошей, стільки їх і лишилося. Ці питання мають контролюватися громадськістю. Наскільки вона не буде дозволяти такі речі, настільки і можливе зменшення кількості цих випадків».

Є ШТРАФ — НЕМА ЯК СТЯГТИ

Незважаючи на офіційну статистику, пішоходи нерідко спричиняють ДТП. Ольга Дробишева припускає, що статистичні дані занижені, а насправді їхня вина є у значно більшій кількості аварій. Адже ДТП, спричинені пішоходами — це не лише ті випадки, де водій безпосередньо їх збиває. Як пояснює пані Ольга, часто людина вибігає на дорогу, водій робить різкий маневр, щоб її не збити, тим часом два авто роблять зіткнення чи хтось в’їжджає у стовп. При цьому пішохід уже зник, і під час з’ясування обставин аварії він не бере участі як свідок. У такому разі збільшення штрафів справді можуть дисциплінувати пішоходів. Тим паче, що передбачені законодавством стягнення давно не відповідають об’єктивній економічній ситуації.

«Штрафи для пішоходів практикують у багатьох країнах, але зазвичай їхній розмір не надто великий — обходиться звичайним попередженням, — розповідає аналітик фінансової компанії «Альпарі» Максим ПАРХОМЕНКО. — Якщо штрафи і застосовують, то їхній розмір коливається від 10 до 30 доларів. Наприклад, у Німеччині максимальний штраф для пішохода — 10 євро. Виняток — перехід залізниці в невстановленому місці, за це передбачений штраф у розмірі 400 євро. У сусідній Білорусі максимальний штраф трохи більше, ніж 30 доларів. Якщо ж конвертувати наші штрафи, то вони ледь дотягують до 2 доларів. Тому їхній перегляд справді актуальний».

Та з іншого боку, збільшення штрафу не завжди мотивує дотримуватися правил. У 99% випадків пішохід уникає покарання за порушення, тому сума штрафу не має жодного значення.

«Якщо перед екіпажем патрульної поліції в не призначеному для цього місці хтось перейде дорогу, йому зобов’язані виписати штраф. Але щоб його виписати, поліцейські повинні ідентифікувати особу. В нашій країні не діє паспортний режим, і людина може не носити документи з собою. Тому порушник може просто не сказати, як його звуть, і працівники поліції не зможуть ідентифікувати особу та виписати постанову. В цьому найбільша проблема. І збільшення штрафів не допоможе. Тут потрібен більш дієвий механізм. Наприклад, щоб люди носили документи з собою. Інакше не можливо карати пішоходів», — додає експерт з публічної безпеки Олексій ПАВЛОВСЬКИЙ.

Наприклад, у Білорусі чи Польщі за те, що людина порушила правопорядок та приховує свою особу, працівники поліції можуть затримати її на три доби. Тому всім людям простіше назватися, їх особу ідентифікують і випишуть постанову. Якби у нас працювала схожа система, то і підвищувати штрафи не було би потреби.

«Навіть якщо це буде 50 гривень, людина все одно буде розуміти, що її порушення має ціну. Це буде стримуючим фактором. Ми ж піднімаємо штрафи, не маючи механізму притягнення до відповідальності. Я вважаю, що це популізм та неправильний шлях», — стверджує Олексій.

СПОЧАТКУ УМОВИ, ПОТІМ — ПОКАРАННЯ

Мета будь-яких обмежень на дорогах — зменшити кількість порушень, а разом із тим і рівень смертності, який в нашій країні стабільно високий. За даними кампанії «За безпечні дороги», щороку від ДТП в України гинуть приблизно три з половиною тисячі людей. Та в наших реаліях перш ніж штрафувати, все ж варто було б створити умови, за яких дотримуватися правил дорожнього руху було би зручніше, ніж їх порушувати.

«Я вважаю, що карати пішоходів — це історія не для України, — зауважує Олексій Павловський. — В європейських країнах із пішоходами працюють на превенцію. Розробляється правильна інфраструктура. Але у нас цим не займаються. Навіть у Києві є відрізки дороги, де не можна за правилами перейти на інший бік в радіусі двох кілометрів. Відповідно, пішохід шукає легкий спосіб та намагається перебігти дорогу, поки нема автомобілів. Тому треба починати з малого, шукати проблемні інфраструктурні місця, працювати з ними, а потім вже посилювати покарання для пішоходів».

Значна частина ДТП в Україні трапляється через погані погодні умови та погану видимість. Зокрема, у регіонах немало доріг, які взагалі не освітлюються. «Потрібно брати до уваги наші реалії, — пояснює Ольга Дробишева. — На жаль, у нас освітлення вулиць на низькому рівні. У невеликих населених пунктах люди ходять до школи чи на роботу чотири — шість кілометрів вздовж траси. І ця траса неосвітлена. До того ж у наших людей є звичка купувати собі темний одяг. Тому за поганих умов водій фізично не в змозі побачити пішохода заздалегідь та зреагувати. Інколи на реєстраторі пішохід виглядає просто як сіра тінь. Але якби він при цьому мав на собі хоча б світловідбивач — це б дозволило водієві побачити його значно раніше, чи то коли він переходить дорогу, чи просто рухається вздовж траси. Наявність флікера — це питання 25 гривень. І діяти він може до п’яти — десяти років. 99,99% водіїв наїжджають на пішоходів ненавмисно. Це страшно, мати кримінальну справу чи просто жити з усвідомленням того, що ти вбив чи інвалідизував якусь людину. Незалежно від того, права ця людина була чи ні».

Свій вплив на дотримання правил мають також інформаційні кампанії та висвітлення проблеми смертності на дорогах у ЗМІ. Якщо ж парламентарі вирішили зосередитися саме на штрафах, то відповідний закон потребує серйозного доопрацювання, щоб штрафи не лише існували, а й регулярно накладалися на порушників. Лише тоді можна буде говорити про результати.

Олена БЕРЕЖНЮК
Газета: 
Рубрика: