Хоча дослідженням Льодового материка заважали організаційні неув’язки
Михайло АКСАНЮК, «День»
62 українські дослідники Льодового материка та морських просторів,
що його омивають, завершили наукову програму й повернулися до Одеси. Екіпаж
судна «Ернст Кренкель», заявив у рапорті віце-прем’єру Миколі Білоблоцькому
капітан Сергій Жуков, забезпечив морські дослідження, заміну полярників
на станції «Академік Вернадський», доставив бригаду ремонтників, продукти
та матеріали життєзабезпечення.
А начальник української експедиції Володимир Бібік доповів, що намічену
програму антарктичних досліджень успішно виконано. Причому, уточнив він,
«якщо попередня експедиція була, образно кажучи, «пристрілювальною», то
нинішня відзначалась комплексністю та цілеспрямованістю досліджень. Українські
науковці, серед яких були чотири доктори та 19 кандидатів наук, вели роботу
в складі кількох загонів спостережень: медико-фізіологічний, морська метеорологія,
океанологія, гідрохімія, геофізика, альтиметрія і рельєф дна, біоресурси,
гляціологія та озонометрія.
Здобуто також ряд цікавих фреонів, одержано певні підстави для сумнівів
щодо обгрунтованості відомої версії про причини руйнувань навколоземної
озонової оболонки. Звичайно, грунтовні дослідження взятих проб льоду —
попереду, висновки робитимуть колективи науковців Києва та Мюнхена, що
паралельно вивчають проблему. Ряд досліджень із вивчення біоресурсів Південно-Оркницького
полігону, імовірно, дозволить внести корективи в подальшу стратегію промислу
кріля у південних морях планети.
Провели учасники експедиції також дослідження району навколо станції
«Академік Вернадський», зокрема вивчали особливості впливу життєдіяльності
колективу і технічних засобів станції на навколишню екологію. Адже впродовж
антарктичної зимівлі, яку провели під керівництвом Володимира Округіна
12 українських полярників, у гостях колективу станції побували 22 судна
та 27 яхт — близько півтори тисячі іноземних туристів. «Коли виявиться,
що природі завдається істотної шкоди, — заявив на зустрічі з журналістами
заступник директора Українського антарктичного центру Петро Гожик, — будемо
ставити питання про встановлення особливого режиму на станції». Торкнувся
він і практичних результатів для України від здійснюваних антарктичних
досліджень. Передовсім збільшується «українська квота» вилову кріля. Буквально
за 5—6 наступних місяців планується створити національну систему озонового
моніторингу, що дасть змогу при сприянні метеостанцій подавати щоденні
відомості про ультрафіолетове опромінювання. Ця розробка, за словами П.
Гожика, — ноу-хау. Особливо важливі подібні прогнози для сільського господарства,
зазначив він, оскільки максимально конкретизують види на врожай.
Одразу після прибуття полярників до Одеси відбулась нарада з проблем
своєчасної організації та фінансування експедицій до Льодового материка.
Обговорено, зокрема, рейсове донесення начальника експедиції В. Бібіка
на адресу Міннауки та Мінекобезпеки України. «Основна причина низької ефективності
використання часу наукової роботи в Антарктиді, — говориться в документі,
— пізні строки початку експедиції. Торік «Ернст Кренкель» вийшов із Одеси
17 січня — прибув на станцію «Академік Вернадський» 28 лютого. У поточному
році експедиція працювала у ще гірших умовах, бо судно прибуло на Льодовий
материк 15 березня. Саме в цей час зарубіжні комплексні морські експедиції
покидають райони досліджень. У вузьких протоках уже нагромаджуються айсберги,
посилюється швидкість полярних вітрів, що загрожує безпеці «Ернста Кренкеля».
Важка сезонна погода негативно вплинула на хід наукових досліджень та будівельних
робіт на станції «Академік Вернадський».
Аби уникнути в майбутньому героїчного долання власноручно створених
труднощів, Володимир Бібік вносить пропозицію — забезпечити спорядження
і відправку третьої антарктичної експедиції «у другій половині листопада,
але не пізніше 1 грудня. Тоді дослідження будуть проводитися в оптимальних
умовах антарктичного літа — за найбільшої тривалості світлового дня». Чи
врахують відомства побажання полярників, покаже хід підготовки наступної
експедиції.
