Дика гуманність

Лісовим чи морським тваринам не місце в людській оселі. Здавалось би, цей закон природи має розуміти більшість громадян, котрі здатні тверезо мислити і давати оцінку своїм вчинкам. До того ж, зоозахисники чимало часу присвятили публічним роз’ясненням, чому тримати диких звірів у закритих клітках біля свого будинку чи показувати як розвагу відвідувачам ресторану — не можна, оскільки це порушення законодавства. Так само, як незаконна робота контактних звіринців чи дельфінаріїв.

Утім, час від часу активісти розповідають про нові факти порушень зоозахисного законодавства. Цієї весни ЗМІ опублікували новину про те, як одна сім'я на Черкащині знайшла в полі зайченя і вирішила залишити його вдома, навіть планувала зробити для нього клітку. Нагадаємо, закон про захист тварин від жорсткого поводження забороняє утримувати вдома диких тварин. Хіба що це може бути реабілітаційний центр, куди здебільшого й потрапляють дикі звірі після утримання людиною в неволі.

Згодом у публічному просторі з’явилася ще одна новина про те, як родина Прищеп знайшла в лісі лисеня й вирішила забрати його додому, наче звичайне кошеня чи цуценя. Два місяці лісове звіря мешкає в маленькій клітці та незручному приміщенні, а кілька тижнів тому з’явилися ще двоє лисенят. Про їхнє життя сім'я розповідає зі свого каналу в YouTube — «Афина-TV», також на англомовному каналі Rescue Animals і в Інстаграмі. Як стало відомо, родина Прищеп має ще й власний розплідник шотландських котів. Свого часу нинішній президент країни навіть купував у розпліднику котеня — обставини цієї ситуації ще з’ясовуються.

ЩО ВИЯВИЛО РОЗСЛІДУВАННЯ?

За відеосюжетами про лисеня почали стежити активісти Швеції (Марія Русакова — ініціатор громадянського розслідування), Німеччини (Ксенія Сисолятіна) та Чехії (Олена Алєйнік), а також України (Денис Філіпов, Юлія Трусанова із ВО «Зоопатруль»; інтернет-канал «Перший зоозахисний UA»). Вони почали збирати й упорядковувати інформацію із каналу «Афина-TV», звідки з’ясували чимало фактів, які вказують на порушення законодавства. Передусім активісти залучили експерта до професійної оцінки умов утримання найпершого лисеняти, яке з’явилося у Прищеп.

«Від себе як від еколога і реабілітолога дикої природи хочу зазначити важливі для розуміння ситуації речі: пересічні люди, які під час прогулянок до лісу знаходять там дитинча дикої тварини, зазвичай невірно вважають, що воно покинуте. Але малеча доволі довго перебуває сама, доки батьки здобувають їжу, — зазначає зоолог-реабілітолог Марія МИКИТЮК. — Відповідно до ст. 63 розділу 7 Закону України «Про тваринний світ», особам, які незаконно (тобто не маючи дозвільних документів) вилучили об’єкт тваринного світу із дикого середовища, загрожує покарання у вигляді адміністративної, цивільно-правової або кримінальної відповідальності. Самостійне вилучення дитинчат об’єкта тваринного світу порушує також положення про «Сезон тиші». Згідно із законом, вилучення об’єкта тваринного світу із природного середовища може виконувати лише спеціаліст відповідного профілю. Крім того, утримання дикої тварини без відповідних дозволів у межах міст та селищ порушує санітарно-епідеміологічні норми. У випадку з лисеням у родині Прищеп порушено етичні, професійні, ветеринарні та адміністративні норми».

Загалом у зоозахисників склалося враження, що лисеня утримують зумисно, а знайшли його в лісі зовсім невипадково. Якби це справді була несподівана знахідка, навряд чи це все вправно фіксували на камері, радше кинулися б рятувати звіря.

Ксенія Сисолятіна та Денис Філіпов незалежно одне від одного перевірили локації, де нібито родина знайшла лисеня. Загалом думки учасників громадянського розслідування з різним рівнем участі збігаються: ліс, який виявився місцем знахідки, це вузька лісосмуга поряд із садибою Прищеп, неподалік від Кременчука.

«Відео «порятунку» тварин мають постановочний характер. Одні й ті ж самі тварини на різних каналах рятуються в різний спосіб, а інколи навіть по декілька разів по-різному на одному каналі. Усе заради гарного кадру: тварини тримаються не так, щоб було зручно, а так, щоб було красиво, а деякі постановки в разі невдалого перебігу подій могли б спричинити значну шкоду чи навіть загибель тварини. На мою думку, канал показує приклади жорстокого поводження з тваринами», — робить висновок Денис Філіпов.

Разом з тим родина не зважає на закиди зооекспертів. У своїх відеосюжетах Прищепи коментують, що лисеняті краще жити у людини, аніж у лісі, що віддавати звіря до реабілітаційного центру не збираються, при цьому не зафіксовано, щоб вони радилися з відповідальними чиновниками. Також просять своїх дописувачів більше не розпитувати, чому не віддають лисеня до реабілітаційного центру, коментуючи, що тепер це член їхньої сім'ї.

НАШКОДИТИ ЛЕГШЕ, НІЖ ДОПОМОГТИ

Ксенія Сисолятіна додає, що подібна діяльність поширює хибну за своєю суттю ідею: буцімто дике лисеня буде щасливішим, мешкаючи в маленькій кімнаті, гуляючи лише час від часу на повідку й харчуючись собачим кормом. «Важливо відзначити, що ні лисеня, яке й досі утримується в сім’ї Прищеп, ні двоє інших лисенят, які з’явилися нещодавно і були віддані комусь «у добрі руки», не мали жодних фізичних ушкоджень чи серйозних хвороб. До того ж, це не спеціалісти з диких тварин. Поверхове розуміння дикої природи може завдати багато шкоди, непрофесійна та навіть часом непотрібна допомога диким тваринам і птахам дуже часто призводить до їхньої загибелі або завдає тваринам психологічну травму на все життя, що робить їх повернення у природне середовище неможливим», — зазначає Ксенія.

Активісти вважають, що за рахунок відеозаписів нібито про порятунок тварин власники каналу заробляють гроші. До того ж, учасники громадського розслідування відшукали мережу схожих каналів не тільки російською, а й англійською мовою, на яких групи людей заробляють на рекламі в YouTube і на донатах (пожертвах), готуючи подібні постановочні ролики, як із лисеням.

Зоозахисники України спільно з народною депутаткою Юлією Овчинниковою підготували звернення до низки державних органів, щоби ті перевірили діяльність розплідника й перевели лисеня до реабілітаційного центру. У Державній екологічній інспекції зазначили, що без точної адреси місця порушення нічого перевіряти не можуть — зоозахисникам довелося самостійно шукати адресу по всій Україні. Національна поліція наразі вивчає ситуацію, але й досі правоохоронці чомусь не повідомили про відкриття кримінального провадження відповідно до статей 214 КПК і 299 ККУ.

Також громадяни різних країн збирають підписи під петицією «Дикий лисенок из «Афина-TV» НЕ игрушка — поместите его в центр реабилитации животных!». Уже зібрано близько двох тисяч голосів. Петицію передадуть у Держекоінспекцію України. Від імені Марії Русакової направлено петицію до Європарламенту — про необхідність поліпшення нормативів моніторингу інформаційного простору, зокрема в інтернеті. Серед спільних планів представників міжнародної та української зооспільноти — підготувати російськомовну та англомовну петиції до корпорації Google і глобального медіасервісу YouTube, щоб ті вжили заходів і зробили більш справедливими правила розміщення відеороликів з тваринами.

На жаль, українська правоохоронна система досить мляво реагує на подібні порушення прав тварин. Результат можливий лише тоді, коли громадськість постійно нагадуватиме про прикрі інциденти й вимагатиме притягнення винних до відповідальності. Таким чином процвітає безкарність тих, хто робить негуманний бізнес на тваринах, точніше — на жалості до них.

P.S. Згодом стало відомо, що Національна поліція відкрила кримінальне провадження за статтею 299 «Жорстоке поводження з тваринами» КК України.