Які ж несвоєчасні рішення можновладців... Коли вони за що-небудь, нарешті, після довгих сумнівів вирішують взятися, життя вже пішло вперед, і вони знову залишаються перед розбитим коритом.
Павло Скоропадський, український державний, політичний і громадський діяч, останній гетьман України

Екокультура з університету

У Вінниці відкрито першу станцію глибокого сортування твердих побутових відходів Ecohope
8 травня, 2019 - 11:54

Студенти Донецького національного університету імені Василя Стуса, заручившись підтримкою біологічного факультету та громадської організації «Наше Поділля», відкрили станцію глибокого сортування твердих побутових відходів, яка працює за європейськими стандартами. Станція працює не лише для студентів, а й усіх екологічно свідомих вінничан, тобто кожен охочий може принести посортовані чисті побутові відходи й врятувати їх у такий спосіб від сміттєзвалища. Сортують тверді побутові відходи на двадцять фракцій. Отриману сировину реалізують переробним підприємствам, а отримані кошти планують витратити на екологічні студентські ініціативи.

«Головна мета, яку ми ставимо перед собою, це перешкодити потраплянню вторсировини на сміттєві полігони, бо вона має йти на переробку, — каже координатор проекту Ecohope, студентка біологічного факультету Марія ЮЗЬКОВА. — Заради того, щоб донести до вінничан цю ідею, на станції чергуватимуть волонтери. Кожному відвідувачу вони розповідатимуть, як правильно сортувати побутові відходи, які відходи переробляються, а які ні, як підготувати побутові відходи, перш ніж віднести їх на станцію сортування, а також дадуть відповіді на інші питання. Після збору всю вторинну сировину буде передано на переробку українським підприємствам, що відчувають гостру нестачу сировини та щороку на мільярди гривень купують таку сировину за кордоном (Польща, Німеччина, Білорусь)».

ПРАКТИКА Й НАВЧАННЯ

Ініціатори проекту Ecohope одразу застерігають вінничан: університет не збиратиме сміття. Те, що люди нестимуть на станцію, має бути сухим, чистим та готовим до переробки. Тобто це має бути вторинна сировина, розповідає в.о. декана біологічного факультету Юлія ОВЧИННИКОВА. Сортування відбуватиметься за двадцятьма фракціями, як цього вимагають міжнародні норми. Наприклад, ПЕТ-пляшки ділитимуть на п’ять видів — залежно від кольору. Окремо відбиратимуть кришечки, пакунки від миючих засобів, пакети, скло різних видів, пластмасу, паперові стаканчики, картон, відокремлюватимуть офісний папір та чеки, газети тощо. Крім екологічної та просвітницької доцільності, викладачі вбачають у цьому проекті й наукову складову. Студенти проводитимуть експерименти, моніторинги, опитування серед відвідувачів, що в майбутньому може лягти в основу наукової роботи з питань «сміттєвої культури».

«Станція глибокого сортування на базі Донецького національного університету імені Василя Стуса — це частина навчального процесу, де всі учасники не просто сортуватимуть побутові відходи, а й більше дізнаватимуться про процес переробки твердих побутових відходів, яке упакування можливо переробити, а яке вже ні, можливості зменшення використання шкідливого пакування, що робити з небезпечними відходами, як зробити компостер своїми руками, як організувати подібну станцію в дворі тощо, — відзначає Юлія Овчинникова. — Крім цього, студенти вже створили потужний інформаційний простір — сторінку проекту, яку щоденно наповнюють, формуючи динамічну спільноту, яка навчається та навчає інших. До нашої групи вже приєднуються студенти з інших факультетів, і це в майбутньому буде потужна екоспільнота, яка нестиме екоцінності в своє середовище й займатиметься просвітництвом суспільства».

СОРТУВАТИ ТА ЗАРОБЛЯТИ

За словами голови ГО «Наше Поділля» Юрія СТЕПАНЦЯ, принцип сортування відходів, який закладений у проекті Ecohope, належить до європейського підходу: коли кожен спершу розділяє сміття вдома, а потім у належному стані віддає його до станції. Він каже, що сьогодні в нашій країні переробляють до 5% від загальної кількості сміття, і саме Україна залишається досить активною на ринку закупівлі вторсировини: щороку ми завозимо з-за кордону орієнтовно 400 тисяч тонн різної сировини, що придатна для повторного використання, — це й макулатура, і ПЕТ-пляшка, і склобій.

«У Вінницькій області ситуація з відходами не найгірша по Україні, вінничани здебільшого сортують сміття на дві фракції: сухі та вологі відходи, цього замало, бо попри те, що в нас щороку запускають сміттєсортувальні лінії, жодна з них не впорається з тим об’ємом, який потрапляє на стрічку. Під час сортування твердих побутових відходів на полігоні більша їх частина втрачається через забруднення органічним сміттям, вони просто не придатні для повторного використання, — зауважує Юрій Степанець, який підтримав ініціативу студентів ДонНУ. — Саме тому основною метою станції, яка працюватиме на базі університету, стане навчання відвідувачів, як правильно підготувати побутові відходи для того, щоб вони в подальшому не потрапили на полігон, бо це не сміття, а вторинна сировина, яка повинна йти на переробку й капіталізуватися. Тобто головна мета на сьогодні полягає в тому, щоб змінити філософію підходів до сортування сміття у Вінниці та області загалом. Показати, що вторинна сировина — це гроші, які ми викидаємо на смітник».

РОЗПОЧАТИ З МАЛОГО, ЩОБ РОЗВИВАТИ

Наразі станція глибокого сортування твердих побутових відходів діє в одному з навчальних корпусів (за адресою вул. Академіка Янгеля, 4). На початковому етапі вона працює один раз на тиждень з 12-ї до 17-ї години. Якщо проект стане успішним, то ректор Донецького національного університету імені Василя Стуса Роман ГРИНЮК не виключає можливості поширити таку практику й у інших корпусах.

«Важливо, щоб ця ідея розвивалася надалі, щоб вона допомагала студентському самоврядуванню, щоб розвивалися екологічні напрями. Якщо в нас це вийде, буде дуже добре, — каже ректор. — Ми розпочали з малого — з однієї станції й надалі розвиватимемо цей проект, щоб він набув уже системного характеру. Першочергове завдання — навчити, як правильно сортувати сміття в кожному домогосподарстві, навчальному закладі, школі... Думаю, з часом зробимо такі станції в інших корпусах. У перспективі, можливо, зможемо заробляти на цьому гроші. Адже сьогодні, на жаль, студенти не мають можливості заробити гроші на розвиток студентського врядування, своїх організацій. Законодавство таке, що я, як ректор, не можу фінансово підтримувати їхні проекти чи ініціативи. А вони активні, мають багато ідей, і мені хотілося б, щоб вони мали ще й мотивацію, зокрема й фінансову».

Якщо університету вдасться завдяки проекту заробляти гроші, то витрачати їх планують передусім на екологічні проекти, які будуть спрямовані на зростання екосвідомості вінничан.

Олеся ШУТКЕВИЧ, «День», Вінниця, фото надано автором
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ