Українські мечі перекуються на рала тільки тоді, коли гасло — Незалежна Держава Українська — перетвориться в дійсність і забезпечить отому ралові можливість зужиткувати рідну плодючу землю з її незчисленними багатствами…
Симон Петлюра, український державний і політичний діяч, голова Директорії УНР

Екостратегія Києва — пан або пропав

Навіщо столиці ще один документ?
19 лютого, 2020 - 10:13
Михайло МАРЧЕНКО

У Києві стартувала публічна підготовка «Екологічної стратегії міста Києва до 2030 року». Ініціював це голова Постійної комісії з питань екологічної політики Київської міської ради Костянтин Яловий. Чиновник позиціонує підготовку згаданого документа як громадську ініціативу. Наразі у столиці формуються робочі групи, які упродовж кількох місяців напрацьовуватимуть стратегічний документ щодо екосистеми столиці. Напрямків шість: «Освіта і наука», «Екологічна безпека», «Зелені зони та біорізноманіття», «Вода», «Повітря» та «Відходи».

Такий крок міського депутата Костянтина Ялового викликав нові запитання громади до керівництва Київської міської державної адміністрації. Адже ще 2017 року київський міський голова Віталій Кличко оголосив про нову редакцію «Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року», в якій екологічно чисте і зелене місто визначене одним із пріоритетів розвитку столиці. У «Стратегії розвитку до 2025 року» розв’язання екологічних проблем згадуються досить часто, причому «рецепти» пропонуються правильні. Справа лише за реальними діями.

У зв’язку з цим київських екологів і зоозахисників турбує аналогічна доля Закону України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року», естафету якого перейняв закон з такою ж назвою, але з періодом до 2030 року. Можливо, у звітах виконавця, Кабінету Міністрів України, все чудово, але насправді інформаційний простір переповнений новинами про знищення природи, а також розповідями про проблеми, пов’язані з благоустроєм міст та охороною здоров’я населення.

Тож ініціатива пана Ялового може свідчити про усвідомлення недієздатності КМДА і прагнення змінити ситуацію на краще шляхом ухвалення «Екологічної стратегії міста Києва до 2030 року» через рішення Київради, яке стане обов’язковим для виконання міською адміністрацією. З іншого боку, якщо екостратегія Києва до 2030 року не матиме практичних переваг над «Стратегією розвитку міста Києва до 2025 року», тоді навіщо розробляти новий документ, схожий на вже прийнятий? Наразі залишається надія, що «Екологічна стратегія міста Києва до 2030 року» змінить хід подій і зламає бюрократичний підхід — «аби на папері все виглядало чудово».

Щоб слова міських чиновників та вчених, які працюватимуть над новим екологічним документом, були підкріплені найоптимальнішими підходами, варто дослухатися до пропозицій небайдужої громадськості.

На думку ініціативної групи «Перший зоозахисний UA», новий документ повинен включати такі складові: а) обов’язкове надання кожному заходу, зазначеному в документі, статусу окремого рішення Київради; б) максимальна конкретизація всіх кроків, викладених у документі, — від прийняття рішення та призначення виконавця до процедур перевірки його втілення, включаючи терміни; в) механізми боротьби з корупцією чиновників, з незаконними вирубками парків та їхніми забудівлями; г) перегляд і поліпшення реалізації вже наявних рішень у сфері міської екосистеми; ґ) запровадження загальнодоступної онлайн-системи обліку проблем та прозорості діяльності міської влади в екологічній сфері, з незалежним багаторівневим захистом від недостовірних даних і зловживань; д) значне законодавче посилення відповідальності за правопорушення проти флори та фауни міста; е) обов’язкове залучення незалежних міжнародних екоспостерігачів і закордонних ЗМІ для щорічного аналізування екологічного стану Києва.

Нещодавно Київ вважався одним із найзеленіших міст світу, а каштани були загальновідомим символом міста. Наразі київські каштани зникають, а столиця України за міжнародними рейтингами пасе задніх.

До слова, під час останньої церемонії нагородження кінопремії «Оскар» актор-переможець Хоакін Фенікс у своїй промові наголосив на несправедливому ставленні людства до природи, а також вкотре акцентував увагу на правах тварин. Кліматичні зміни змушують світ приділяти більше уваги проблемам співіснування людини з навколишнім середовищем. Київ не повинен бути винятком.

Михайло МАРЧЕНКО, співзасновник ініціативної групи (каналу) «Перший зоозахисний UA»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ