Емпати та творці

Система (англійською SEE Learning) уже апробована в США, країнах Європи та Індії. Меморандум про старт проекту в Україні з ключовими розробниками програми — американським університетом Еморі — підписали на початку липня на V       (не)конференції спільноти відповідального вчительства EdCamp Ukraine в Харкові. Що саме має виховати в дітях нова система?

ТРИ ВИМІРИ

«СЕЕ-навчання базується на вихованні трьох навичок, — розповідає засновник руху EdCamp Ukraine, радник Міністерства освіти й науки України Олександр ЕЛЬКІН. — Перша — це усвідомленість, добре розуміння себе і намагання зрозуміти іншу людину. Друга — співчуття, вміння виявляти емпатію не лише до рідних людей, а й до тих, хто має інакші погляди, ніж ти: вміння бути толерантними. І третя навичка — це залученість, розуміння того, що кожен і кожна можуть зіграти роль у життєвих процесах, змінити світ на краще».

Система соціально-емоційного та етичного навчання, на думку Олександра Елькіна, дає можливість виховувати позитивні особисті якості системно на державному рівні. Для розробки СЕЕ-навчання об’єдналися науковці провідних країн світу за сприяння Нобелівського лауреата миру ДАЛАЙ-ЛАМИ XIV. Останні десятиліття духовний лідер тібетців активно підтримує освітні програми, бо переконаний: саме освіта — запорука миру й гармонії в світі. В Україні систему СЕЕ-навчання технічно підтримує Громадянська служба миру GIZ.

Система підходить для дітей від першого до останнього класу. Це 20 — 40-хвилинні заняття, поділені на сім розділів. Для кожної вікової групи уже створено понад 40 уроків, яких вистачить на рік-два роботи. Вони містять методичні інструкції та прості, іноді ігрові, завдання, які й розвивають згадані три навички. Набір шкіл до проекту триває. «У пілоті бере участь обмежена кількість шкіл, але всі бажаючі можуть розраховувати на матеріали і дистанційну підтримку від нашої команди», — обіцяє засновник руху EdCamp Ukraine.

УСВІДОМЛЕННЯ ЕМОЦІЙ ТА СПІЛЬНОСТІ

Керівник міжнародних програм в Університеті Еморі Тсондю САМФЕЛ, який приїхав на EdCamp для підписання меморандуму про старт проекту в Україні, впевнений, що SEE Learning підвищує рівень толерантності в суспільстві. В більшості випадків насилля, булінг виникають через те, що людина не вміє розуміти себе, не розбирається в причинах та механізмах виникнення своїх емоцій, каже науковець.

«Уроки системи СЕЕ-навчання допомагають дітям зазирнути в себе та усвідомити свої емоції, зрозуміти цінність доброти й усвідомити, яке задоволення люди отримують від творення добрих справ», — розповідає експерт та наводить приклад методик, що допомагають дитині заспокоїтися. Скажімо, так звана практика заземлення дає змогу людині вгамувати надто сильні емоції, наприклад, притуливши руки до стіни. Це допомагає перенести свої думки та відчуття на інший предмет.

Виявити спільні цінності допомагає гра «Крок уперед, крок назад»: діти стають до кола, і їм ставлять різні питання: чи є у вас брат, чи любите ви піцу, і дитина, якщо відповідає «так», має зробити крок. «Коли запитуєш, чи відчуваєте ви себе щасливими, коли хтось ставиться до вас по-доброму — всі роблять крок уперед і тоді всі розуміють, що доброта — це спільна цінність», — каже Тсондю Самфел.

СПІВЧУТТЯ, ЕМПАТІЯ ТА ЗМІНИ

Професійний тренер, медіатор, викладач і фасилітатор, голова ГО «Інститут миру і порозуміння», яку зокрема підтримує GIZ в Україні, Роман КОВАЛЬ та його колеги вже вчать дітей бути посередниками у розв’язанні конфліктів, створили про це підручники. Роман упевнений: якщо адміністрація школи продовжує тримати контроль і вирішувати конфлікти дисциплінарними засобами або покараннями, нічого працювати не буде.

«Діти розбираються з конфліктами краще, швидше й простіше. Вони говорять однією мовою і розуміють одне одного, — ділиться тренер. — Дорослі часто не довіряють дітям, думають, у них не вистачить розуму, можливостей, нав’язують «правильне» рішення. А роль медіатора в тому, щоб створити безпечний простір».

Анна ШАРИГІНА, віце-президентка ГО «Харківське жіноче об’єднання «Сфера» другий рік поспіль обговорює з учителями на EdCamp’ах питання гендерної рівності, толерантності та прав людини, зокрема й ЛГБТ-спільноти. Учителів цікавить тема рівності й толерантності, каже Анна, вони прагнуть розібратися та доносити до учнів ідеї взаємоповаги в ігровій формі. «До мене підійшла вчителька, яка була минулоріч на нашій Живій бібліотеці (роль книжок грають люди, які розказують свої історії. — Ред.), і розповіла, що вона провела Живу бібліотеку в своєму місті на тему геноциду єврейського населення, — згадує експертка.       — Ці соціально-рольові ігри працюють для роботи з різними пригніченими групами, допомагають попередити булінг на основі сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності та інших ознак».

Слава ФРОЛОВА, телеведуча, засновниця фонду розвитку та підтримки молодого мистецтва України, зауважує, що за прогнозом учених із Оксфордського університету, до 2030 року майже 53 робочі професії будуть замінені комп’ютерами.

«У нас батьки вкладають чимало зусиль та грошей, щоб зробити зі своїх дітей фахівців у зникаючих галузях — саме тоді, як сучасний світ давно вчить дітей творчому підходу в ров’язанні будь-яких задач. До цього готує хороша гуманітарна освіта, а в нас у цій системі прогалина, яка стає культурною катастрофою», — каже вона.

Щоб переконати країну у важливості культурно-художньої освіти та креативного розвитку дітей, Слава розвиває проект Wall Fall. Вона та її колеги переконані: література, музика, художня освіта формують особистість, здатність критично мислити та піднімають рівень життя людини.

ЧОТИРИ «К»

У команді EdCamp Ukraine зазначають, що нова методика дуже ефективна для розвитку в школярів та школярок «м’яких навичок», які часто називають 4К: креативність, вміння працювати в команді, долати конфлікти та комунікувати. За словами Олександра Елькіна, міністерство охоче ділиться наявними матеріалами та знаннями з вчителями, батьками та, взагалі, всіма, хто цікавиться новими педагогічними напрацюваннями. «Ще до харківської (не)конференції були готові вибрані матеріали з міжнародної програми, — каже Олександр Елькін. — У пілоті братиме участь обмежена кількість шкіл. Але сама методика заслуговує на увагу вчительства та суспільства. Вона молода, дуже прогресивна та може змінити майбутнє тисяч дітей».