«Гарячий» історичний план

Коли громадськість збирається в Київській державній адміністрації, та ще й з приводу документів, пов’язаних із генеральним планом розвитку столиці, неминуче буде гаряче. Минулого тижня в КМДА відбулося засідання консультативної ради з питань охорони культурної спадщини. Учасники планували заслухати доповідь Українського державного інституту культурної спадщини, який підготував нову версію історико-архітектурного опорного плану. Однак громадськість із таким порядком денним не погодилася. Саму зустріч активісти назвали нелегітимною, а опорний план — завуальованим.

ГОСТРИЙ ПРЕДМЕТ ДИСКУСІЙ

Насправді претензії активної спільноти Києва можна зрозуміти. Про засідання консультативної ради стало відомо за день до її проведення. Як коментували під час зустрічі громадські діячі, не всіх зареєстрованих осіб впустили до зали, акредитація ЗМІ тривала лише годину, тож бажаного широкого обговорення організувати не вдалося. Та й сам предмет зустрічі експертів і громадськості — наразі гострий та дуже актуальний.

У грудні минулого року міський голова Віталій Кличко вже намагався презентувати нібито широкому колу громадськості генеральний план столиці до 2040 року. До пресхолу НСК «Олімпійський», де відбувалася презентація, вдалося потрапити обмеженій кількості осіб. А сам генплан кияни так і не побачили. Досі повного тексту документа немає на сайті мерії, як обіцяв Віталій Кличко.

Перш ніж ухвалювати генеральний план, міська влада має затвердити інший документ — історико-архітектурний опорний план (ІАОП). Це базис майбутнього генплану, однак включає він винятково історичні зони, пам’ятки та об’єкти культурної спадщини. Як їх охороняти, що саме можна будувати поруч та яких параметрів, якими будуть межі охоронних зон довкола пам’яток — усі ці деталі прописує так званий історичний план. Однак у Києва його досі немає.

З одного боку, у міста існує потреба затвердити документ для збереження та розвитку історичних зон, на чому неодноразово наполягала також комісія ЮНЕСКО, а з іншого боку, громаду обурив обраний міською владою спосіб затвердження цього плану.

«Чинна Київська міська влада всіма силами намагається протягнути узаконення земельних та містобудівних злочинів попередніх років через протиправний «новий генеральний план м. Києва». Наріжним каменем наразі став історико-архітектурний опорний план, який мав би вберегти залишки історичної, культурної та археологічної спадщини тисячолітнього Києва від знищення бульдозерами», — коментував перебіг засідання громадський активіст Петро ТІГУНОВ.

«ЦЯ «ЗАСІДКА» ПІДПАДАЄ ПІД КРИМІНАЛЬНІ СТАТТІ»

Утім, заслухати доповідь директорки Українського державного інституту культурної спадщини Ірини ПРОКОПЕНКО, яким же бачать експерти інституту новий історико-архітектурний опорний план, громадськість не дозволила. Аргументували тим, що саме засідання консультативної ради проходить незаконно, оскільки його немає у квартальному плані — до того ж, головувати має голова ради, а не його заступник. Якщо на ці «порушення» ще можна заплющити очі, то інша справа з обіцянками мерії продовжити обговорення опорного плану до середини квітня. Про винесення на розгляд історико-архітектурного плану найближчим часом взагалі не йшлося.

На сайті КМДА в анонсі про засідання консультативної ради з питань охорони культурної спадщини вказано, що протягом місяця мерія збирала зауваження громади до опорного плану.

«Також КО «Інститут генерального плану м. Києва» оголосить і проведе громадські обговорення проєкту генерального плану столиці та всіх його розділів, зокрема ІАОП, відповідно до чинного законодавства. Крім того, розробником заплановано в межах громадських обговорень створення окремих робочих груп у кожному районі із залученням громадськості для напрацювання пропозицій до всіх розділів проєкту генерального плану м. Києва», — зазначили в КМДА.

Також чиновники запевняють, що ознайомитися з опорним планом може кожен охочий за посиланням  (Генеральний план міста Києва, том VIII). Та громадськість дорікала, що опубліковані не всі документи, а лише частина, крім того, не всі мапи завантажуються і мають прив’язку до вулиць.

Зрештою, незгодна з ситуацією частина громади викликала оперативно-слідчу групу, вважаючи, що проти головуючих консультативної ради потрібно відкривати кримінальне провадження. Після приїзду оперативників члени консультативної ради продовжили засідання в іншій кімнаті КМДА вже без частини активістів.

«Нагадую, 26 грудня 2019 року ці ж особи зробили протокол, у якому зазначено, що зауваження щодо історико-архітектурного опорного плану, який, на думку громадськості, є частиною афери з новим генпланом, прийматимуть до середини квітня 2020 року. Схоже, хтось змусив цю когорту поспішати, — коментувала підсумки зустрічі голова ГО «Барви життя» Лідія ГОНЧАРЕНКО. — Вважаю, сьогоднішня «засідка» і протокол змовників підпадають під кримінальні статті».

ЧИ ВРАХУЮТЬ ОЗВУЧЕНІ ГРОМАДОЮ ЗАУВАГИ?

Втім, не відбулося жодної зради — в цьому запевнила «День» представниця консультативної ради, активістка ГО «Андріївсько-Пейзажна ініціатива» Ірина НІКІФОРОВА: «Нам довелося шукати інший кабінет, щоб заслухати розробника, ми завершили о 20.00 вечора обговорення, але жодних рішень не приймали, оскільки це не передбачено статусом консультативної ради. Ми вповноважені лише висловити зауваження, які мають бути враховані».

«До ради входять досить багато представників активної громади, істориків, архітекторів, тобто склад досить серйозний, — продовжила пані Ірина. — Історико-архітектурний план ми намагаємося розглянути ще з 2009 року. Його перша версія справді була зроблена на догоду забудовникам. Другий варіант опорного плану був справді хороший, але він не відповідав певним технічним параметрам. Наразі це третя спроба його прийняти. Те, що він потрібен, це однозначно. Але громадськість плутає поняття генплану та опорного плану».

За словами Ірини Нікіфорової, після презентації нового ІАОП громадськість висловлювала свої зауваження. Так, вдалося внести правку, щоби максимально допустимою висотою в історичних зонах залишилася позначка на 27 метрів. Розробники документа вважали, що цілком вистачить норм, які прописані в охоронних зонах і режимах використання пам’яток. Також викликала сумніви кількість історичних ареалів: хоч їхня площа зросла, та чомусь із семи розробники опорного плану залишили два. Громадськість наполягає, щоб кількість історичних осередків залишалася без змін.

Як ідеться на сайті КМДА, зауваження до опорного плану виникли і в замовника документа — «Інституту генерального плану м. Києва». Так, інститут просить доповнити основне креслення об’єктами природно-заповідного фонду, зокрема регіональним ландшафтним парком «Смородинський», ландшафтним заказником місцевого значення «Осокорківські луки», ландшафтним заказником місцевого значення «Труханів острів». Також на основному кресленні рекомендують зазначити перелік встановлених зон охорони пам’яток, їхню площу в гектарах і надати окремі умовні позначки для охоронних зон пам’яток з різними режимами тощо.

За кадром залишається питання, чи врахують ці та інші зауваження експертів. Можливо, якби між міською владою та громадськістю був робочий діалог і довіра, подібних непорозумінь, як під час засідання консультативної ради, не виникало б. На жаль, з боку чиновників було чимало промахів. Часто обіцяли одне, а через певний час ухвалювали зовсім протилежні рішення. Тому громадськість мусить пильнувати кожен крок представників влади. Краще перестрахуватися, ніж недогледіти і втратити історичний Київ.