Наші батьки були на півслові обірваним поколінням. Весь цей огром несказаного і набріханого зверху, накопичившись за століття, тепер криком кричить. Країні потрібні письменники для психологічної санації.
Оксана Забужко, українська письменниця, поетеса, есеїстка

Новий спалах і старі проблеми

На ймовірну осінню хвилю коронавірусу медичній системі знадобиться від 5 до 10 мільярдів гривень
2 серпня, 2021 - 14:22
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Чим ближче до осені, тим частіше науковці та аналітики дають невтішні прогнози щодо нової хвилі коронавірусу. Упродовж останніх двох тижнів кількість нових хворих, за даними НАНУ, зростає на 10-20%. Раніше МОЗ звітувало по кілька сотень нововиявлених випадків, то тепер це майже тисяча інфікованих за добу (минулої п’ятниці було зафіксовано 916 випадків, на вихідних статистика традиційно знижується). Аналітик Євген ІСТРЕБІН наводить у фейсбуці графіки, за якими видно, як кількість хворих зростає, при чому одночасно у кількох регіонах. Також зростає кількість госпіталізацій. Значні темпи росту зараз спостерігаються в Одеській, Донецькій, Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій, Херсонській та Львівській областях. «Моє найгірше припущення, схоже, підтверджується, - пише Істребін у фейсбуці. – Ми спостерігаємо зародження багатьох осередків зараження. І це найгірше. Оскільки далі зростання піде одночасно в різних точках країни. І лікарні заповняться набагато швидше, ніж було навесні. Зростання буде більш стрімким, ніж навесні, і часу на реакцію буде ще менше, ніж було навесні. Взагалі поки що я бачу, що найгірший сценарій починає збуватися».

З іншого боку, є ще час вакцинуватися від ковіду, що так чи інакше убезпечує від тяжкого перебігу хвороби. Зараз це більш-менш доступно, питання лише у самоорганізації та відповідальності українців. Інша справа – як влада готується до чергової хвилі? Так, Володимир Зеленський переконаний, що з новим ковідним сплеском ми впораємося. «Щодо лікарень, ліжок, кількості автомобілів швидкої допомоги, зарплати лікарів, які отримують 300 відсотків і борються з COVID-19, із киснем, ми готові, я вважаю, на рівні з іншими європейськими країнами», - цитує Зеленського агенція «Інтерфакс-Україна».

Та якби в усіх ковідних лікарнях все було так, як описує президент, то не було б медичних протестів через зарплатні борги. Минулого тижня працівники Валківської районної лікарні, що на Харківщині, перекривали трасу «Київ-Довжанський». Таким чином вимагали виплати заробітної плати. Її не отримували з квітня, у тому числі не бачили і тих грошей, які мала б отримати лікарня за ковідним пакетом.

Про брак грошей на ковідні послуги заявляють і в Національній службі здоров’я України. Так, у квітні 2021 року Кабінет Міністрів перерозподілив 6,5 мільярди гривень з бюджетної програми «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення» на вакцинацію населення. Але ці кошти передбачалися як доплати медичним працівникам, які безпосередньо здійснюють лікування хворих на COVID-19. За словами Ганни ФЕНЧАК, заступниці директора департаменту замовлення медичних послуг та лікарських засобів НСЗУ, половину із цих 6,5 млрд грн служба досі не отримала. «Без іншої частини ми не певні, що зможемо перекрити видатки, які НСЗУ має виплатити закладам охорони здоров’я, - прогнозує Фенчак. – Від 5 до 10 млрд гривень знадобиться на осінь у разі нової хвилі, але це за умови, що маршрути пацієнтів організовані правильно, що лікарні не стоять напівпорожні, тобто йдеться про заклади, які надають ефективну допомогу пацієнтам».

Фактично державі бракує 5-10 млрд грн для підтримки закладів, що будуть лікувати ковідних хворих у разі нової хвилі. Ганна Фенчак запевнила, що за умови ефективного використання коштів лікарнями медична система впорається, але ця умова якраз і не виконується деякими закладами. «Ми бачимо збільшення непрофільних госпіталізацій, але це ж неефективне використання наявних ресурсів, і це відповідальність місцевих органів влади», - додає вона.

  У Рахунковій палаті Україні підрахували, що торік із Фонду боротьби з COVID-19 не використали 12 млрд грн – через неякісне планування та несвоєчасні рішення. Нагадаємо, фонд створювався спеціально для підтримки медичної системи у боротьбі з пандемією, але частина цих коштів була спрямована на програму «Велике будівництво» та доплати працівникам МВС. Про доцільність використання коштів цього року поки що даних немає. Рахункова палата тільки почала відстежувати видатки на боротьбу з COVID-19 на державному та на місцевому рівнях.

Натомість власний аналіз, як наразі розпоряджаються ковідними коштами у регіонах, провели експерти організації StateWatch. Упродовж пів року фахівці аналізували, чи достатньо коштів на місцевому рівні для боротьби з ковідом, скільки їх виділяється на державному рівні та на що саме вони витрачаються.

«Ми отримали офіційні відповіді від міських рад, з яких з’ясувалося, що такої інформації немає у форматі відкритих даних, та й у самих органів місцевого самоврядування. Приміром, від Івано-Франківської міськради ми отримали кілька відповідей на один і той же запит, у них ішлося про різні суми, використані на ковід, котрі відрізнялися від опублікованих даних на сайті міськради. Це значить, що неможливо спланувати, а скільки коштів треба буде, які потреби треба забезпечувати, - розповідає про підсумки моніторингу Анастасія ХИМИЧУК, аналітикиня експертної організації StateWatch. – Найменше коштів отримала Рівненщина, усього 141 гривню на душу населення (ми рахували, скільки ж отримав регіон від держави грошей у розрахунку на кількість населення). Найбільше отримала Вінниця – 764 гривні на одну особу. Але одна з бюджетних програм щодо боротьби з ковідом, про яку нам розповіли у Вінницькій міськраді, стосувалася стоматологічної допомоги населенню. Яким чином це допомагає боротися з коронавірусом? Звісно, за її рахунок можна закуповувати маски, антисептики, але відслідкувати кошти неможливо, бо немає ідентифікаторів, за якими можна вимірювати витрати із таких програм. І варто взяти до уваги, що вартість лікування ковідного пацієнта стартує від тисячі гривень. Тому місцеві органи влади повинні вже акумулювати на це кошти».

Експерти радять зараз місцевим органам влади зайнятися перерозподілом бюджетних коштів, щоб ковідні програми мали гарантоване фінансування. Бо поки що не всі зуміли правильно розставити пріоритети. Юрій ЛАЗАРЕВИЧ, голова правління «Мережі 100 відсотків життя Рівне», розповів, що в області багато закупівель, пов’язаних із ковідом, проводились за прямими договорами, а не в системі Prozorro. І часто за завищеними цінами. «Щодо коштів, які платить НСЗУ, то наша міська лікарня, яка одна з перших приєдналася до боротьби з ковідом, придбала за ці кошти кисневу генеруючу станцію. Місцева влада вважала це великою перемогою, але ця станція купувалася за кошти лікарні за пакетом НСЗУ. На мою думку, ці кошти треба спрямовувати на пацієнтів, на ліки, на доплати медикам, на засоби захисту, а кисногенеруючу станцію можна купити і за місцевий бюджет».

Тож зараз, як і на початку пандемії, актуальними лишаються питання готовності лікарень та відповідальності громадян.

 

Інна ЛИХОВИД, «День»
Газета: 
Рубрика: