Коли людина не встане з колін, то вона не далеко зможе пройти.
Іван Драч, український поет, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч

Громадськість б’є на сполох

У Львові знищили популярний твір патріарха українського малярства. Що далі — думки експертів
23 липня, 2019 - 11:47
ФОТО З «ФБ»-СТОРІНКИ ЮРКА ВОЛОЩАКА

Давно скандалу не було! Під час реконструкції магазину «Океан», що на вул. Володимира Великого, 26-а, будівельники 17 липня розбили вщент легендарну мозаїку з рибами, створену 37 років тому, 1982- го, за ескізами народного художника України Володимира Патика, яка прикрашала фасад будівлі.

Варварство (читай войовниче безкультур’я)  —  справа рук компанії «Ріел-естейт груп», власником якої є Володимир Швець —  підприємець із дуже сумнівною репутацією, який не вперше за кілька останніх років порушує взяті на себе зобов’язання. Щодо, власне, подій на Володимира Великого, то, за словами головного архітектора Львова Юліана Чаплінського, місто домовлялося з власниками будівлі про збереження мозаїки (щоправда, чи десь прописана така домовленість, чиновник не уточнив), однак забудовник цією домовленістю знехтував.  

Першими забили на сполох громадські активісти, розмістивши в соціальних мережах фото руїни. Не забарився з реакцією і міський голова Львова. «Забудовник не просто порушив умови і обманув місто. Він наплював у обличчя львів’янам. Готуємо дуже нестандартні і жорсткі рішення», —  відреагував на акт вандалізму Андрій Садовий і скликав позачергове засідання виконкому (чи не означає це махати кулаками після бійки?), на якому було скасоване рішення  про надання компанії «Ріел-естейт груп» містобудівних умов та обмежень на реконструкцію будівлі («По факту компанія сама ліквідувала об’єкт, на реконструкцію якого мала дозвіл», —  зазначено у висновках виконкому ЛМР). Також виконком обіцяє скерувати звернення до Держархбудінспекції з вимогою скасувати дозвіл на початок будівельних робіт та призначити штраф максимального розміру за цей акт вандалізму («Він має бути таким, щоб всім на майбутнє відбити будь-яке бажання йти на подібні речі»). А ще юристи ЛМР мають підготувати документи щодо розірвання угоди з забудівельником про оренду згаданої земельної ділянки.

ФОТО РОМАНА БАЛУКА

«Надалі спільно з мистецькими та архітектурними колами, а також мешканцями навколишніх будинків проведемо роботу і визначимо, що саме має бути на цьому місці, —  говорить Андрій Садовий. —  Моя позиція і ідея —  там повинен з’явитись мистецький центр з гарним громадським простором. Розумію, що в первісному вигляді мозаїку Володимира Патика відновити не вдасться, але сподіваюсь, що фахівці з Академії мистецтв запропонують таке рішення, яке дозволить максимально компенсувати громаді цю втрату. До роботи попередньо вже долучився син Володимира Патика —  Остап, який сам є митцем та допомагав татові в роботі над мозаїкою з рибами».

Під час засідання виконкому було заслухано й представників забудовника. «В проекті було зазначено про переміщення мозаїки на реконструйовану стіну об’єкта, —  сказав проектант —  приватний архітектор. —  Ми вивчали, як це перенести. Коли розпочали реконструкцію, ми почали підсилення фундаментів. Ми не хотіли чіпати поверхів, а лише зробити реконструкцію, але фундаменти були слабкі. Будівельник прийняв рішення і почав розбирати стіну, яка падала на його робітників». (Чи не нагадує це відмовку?).

«Знищена мозаїка Володимира Патика мусить бути відновлена. За відновлення повинен заплатити забудовник, який бульдозером зруйнував твір мистецтва. Але й львів’яни готові за рахунок спільнокошту долучитися до реанімації твору мистецтва», —  про це йшлося на прес-конференції, скликаної через акт вандалізму у Львівському пресклубі. 

За словами проректора Львівської академії мистецтв, історика мистецтва  Романа ЯЦІВА, знищена пам’ятка має надзвичайну вагу з погляду інтелектуальної, культурної та політичної історії. « Бо це —  певна альтернатива розуміння мистецтва та спротиву, який був властивий львівському мистецькому середовищу 1960, 1970 та 1980 років, —  зазначив, зокрема, професор Яців. —   Цей об’єкт приємно сприймався для ока. А для фахівців в ньому —  багато високих мистецьких та естетичних критеріїв, які в цікавий спосіб подавали цю епоху, яка від нас відходить. Тому це є однозначно актом вандалізму та повної некомпетентності людей, які хочуть ще щось витлумачити на користь того, що зроблено».

«Тут як знищена мозаїка Володимира Патика, так і знищено архітектуру колишніх головних архітекторів Львова Ярослава Мастила і Василя Каменщика, —  вважає екс-голова Львівської обласної організації Національної спілки архітекторів України (2008—2017 рр.) Олесь ЯРЕМА. —   Це панно виготовляли саме під цей архітектурний об’єкт. Тому, коли це питання розглядали на засіданні Спілки архітекторів, ми висловлювали пропозиції, щоби архітектор новобудови зв’язався зі згаданими архітекторами, аби знайти спільне рішення. Але він цього не зробив. Як можна було взагалі вписати те панно в архітектуру новобудови,  для мене загадка».

 «Ця мозаїка була не просто мозаїкою на гладкій стіні —  це був рельєф, який неможливо повторити і перенести, —  вважає начальник управління охорони історичного середовища ЛМР Лілія ОНИЩЕНКО. —   Такі об’єкти повинні бути вписані до реєстру пам’яток. Але поки їх туди внесуть, то їх варто облікувати —  бодай на рівні спілок художників чи архітекторів або на рівні головного художника міста».

На думку доцента кафедри менеджменту мистецтва Львівської академії мистецтв Олесі ДАЦКО, Володимир Патик —  один з небагатьох митців, який не має яскраво виражених комуністичних творів, «і ця синьо— жовта мозаїка мала би бути збереженою не лише як ознака Володимира Патика, а й українства того часу». Також викладач і громадська активістка назвала рішення виконкому ЛМР популістським: «Тому що, згідно з рішенням Конституційного суду, орган, який видав акт індивідуальної дії, не може бути скасованим цим органом. І виконкому це чудово відомо. Відтак рішення, яке прийняв виконком, скасовується в суді одним клацанням пальців».

Тим часом син Володимира Патика, художник, заслужений діяч мистецтв України Остап ПАТИК, констатував: «Так, виконком Львівської міської ради визнав, що знищення мозаїки —   акт вандалізму. Але рішенням виконкому від 15 лютого 2019 року затверджено містобудівні умови для проєктування об’єкта будівництва та реконструкції ТзОВ «Компанія Рієл— Естейт Груп» будівлі магазину «Океан» на вулиці Володимира Великого, 26— а. І в цьому договорі взагалі не вказано обов’язку забудовника зберегти мозаїку»...

На цю «деталь» звернув увагу й адвокат Сергій МАТВІЇВ: «У містобудівних обмеженнях немає жодної згадки про те, що її потрібно зберегти чи відновити, жодної згадки про те, як з нею треба поводитися. Але ми півроку чуємо про те, що її будуть зберігати. Тоді виникає питання: звідки постало, що її будуть зберігати, якщо не було жодних обмежень? Це означає, що про це була мова і це питання було актуальним на момент, коли видавали ці містобудівні обмеження, коли приймали рішення та коли забудовник розробляв проєкт. Отже, це питання було актуальним на момент розробки містобудівних обмежень. Але чому воно туди не потрапило? Органи місцевого самоврядування стверджують, що забудовник обіцяв зберегти мозаїку. Це як? Дав слово? Це в країні, де навіть письмові угоди не дотримують???»...

«День» відслідковуватиме подальший розвиток подій стосовно по-варварськи знищеної мозаїки Володимира Патика. А наразі кілька відгуків на «подію» із соціальних мереж.

Inna Prokopchuk «Що з нашим суспільством??? Доки відбуватиметься знищення культурних цінностей, хто відповідатиме за свавілля? Мрак безпросвітній!!!»

Oleksandra Pryveda «Гарні були роботи. Вічная пам’ять! Такі кольорові вкраплення в совєцьку сірість. Тепер буде лише сірість і тіснота».

Iryna Melnyk «Безкарність породжує свавілля. Зійшло з рук невігласів знищення Сосенка, зійде і цей вандалізм. На жаль...»

Тетяна КОЗИРЄВА, Львів
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ