Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами.
Іван Багряний, український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч

КОГО ОБИРАТИ?

(Нотатки інтелігентного пенсіонера)
20 серпня, 1999 - 00:00

Додаю мої анкетні дані. Рік народження та стаж — молодий
пенсіонер. Стать — пенсіонер. Національність — український пенсіонер. Місце
народження та передбачуваної кончини — Київ. Батьки — прості радянські
люди. Освіта — все бачив і вивчав. Чи перебував у лавах Компартії, комсомолі,
піонерах (непотрібне закреслити). Чи проживав на окупованій території?
— Не ваша справа. Характер — ще радянський, який наближається до антирадянського.
Сімейний стан: самотній, хоча діти є. За кого будете голосувати? — Подивимося.

ПРО ЗНАЧЕННЯ Й ХАРАКТЕР ПЕНСIЙНОГО РУХУ

Кадри пенсіонерів на виборах вирішують усе. Зростання масовості
пенсійного руху в усьому світі, й особливо у нас (за прогнозами 2015 р.
всі стануть пенсіонерами), відсутність у нашій країні середнього класу
та наявність молоді, яка взагалі не хоче голосувати, роблять організований
(зсередини, а також під зовнішнім матеріальним впливом) рух пенсіонерів
до виборчих урн потужною й вирішальною силою. Безпощадною, безкомпромісною,
невтомною. Такою, що йде до кінця.

Ключ успіху будь-якого кандидата — в підтримці гегемона
виборів, його величності пенсіонера! Геть олігархів — хай живуть патріархи
(виборці)!

Пенсійний виборчий рух неоднорідний. Є відмінності. Що
пенсіонер знає, як розмірковує, наскільки добре пам'ятає і як ставиться
до Радянської влади. Все! Тут розмежувальна лінія між інтелігентним пенсіонером
і не дуже.

І от виходжу я на дорогу й що бачу...

ПРИКМЕТИ НОВОГО Й СТАРОГО

У мене вже немає часу писати довго, тому ділюся думками,
спостереженнями, зіставленнями — коротко. Що ж ми бачимо? У цьому новому
житті. Як воно починалося...

...Комуністи та комсомольці кинулися на всі гілки влади,
в бізнес і банки... У банки стали перебудовувати лазні (в Києві Караваївські,
Шулявські, поруч з будинком, де зараз живуть футболісти, Солом'янські)...
Грошей стало менше, а пити та палити стали більше... Ще про економіку.
Кампанія на захист вітчизняного товаровиробника абсолютно не стикується
із захистом вітчизняного товароспоживача... Час уточнив гасло: «Все найкраще
— дітям» (багатих)... У сфері мистецтва та культури. У нас письменником,
режисером стає будь-хто. Приходить і каже: «У мене є гроші, великі, буду
великим творцем...» Пишаюся й вважаю найкращим пам'ятником ХХ ст. у Києві
— пам'ятник Паніковському. Ви не згодні?.. Зате з усіх мистецтв для нас
найважливішим (і найшкідливішим) тепер є ТБ... Взагалі про ЗМІ. Чим безглуздіша
й вульгарніша газета — тим більший у неї наклад. Раніше найголовнішим був
Карл Маркс — тепер Фрідріх Рейтинг...

Плачу, коли чую по радіо все більше ліричних пісень про
«материні руки», «батькову хату», знаю, як багато покинутих дітьми в селах
старих, і особливо старих жінок, матерів...

...Зазначаю, деякі люди стали гіршими, а кішки й собаки
— кращими, породистішими, благороднішими... ЗАПИТАННЯ НА ЗАСИПКУ

Бачу й радію — як багато моїх співгромадян проїжджає повз
мене на нових іномарках (вартість від $15 до $300 тис.). Душа радіє новому
поколінню, яке починає жити в нових будинках і котеджах. Не те що ми —
життя прожили (з батьками) — в хатинках, комуналках і хрущьовках. Немає
заздрості в мене й до тих (півзала), хто може купити квиток на Каррераса
(не можу запам'ятати — скільки це коштує)... Але! Але не можу зрозуміти:
звідки в них, у тисяч, здається, у 13%, такі гроші? Крадуть?! Не вірю.
У держави вже нічого красти. У народу — тим більше. Заробляють? Як?! Щоправда,
кажуть, що можна робити гроші з повітря. Яке, однак, у нас чудове повітря!..

МОЇ РЕКОМЕНДАЦIЇ ВИБОРЦЯМ I КАНДИДАТАМ

Гаранту, який переобирається, на спецдетекторі запропонувати
відповісти на одне, але вічне запитання: «Доки, Катіліна (Гарант), ти зловживатимеш
нашим терпінням?..» І якщо прилад зафіксує підсвідоме «скільки треба —
стільки й буду...» — Гарант перестане бути Гарантом, звичайно.

Навіть Жириновський тепер кричить: «Досить обіцянок!..»
Правильно. Досить. Тому міняється послідовність виборчої кампанії кандидатів.
Спочатку — справа, потім — обіцянка, проекти, агітація. Спочатку зроби
хоч одну людину щасливою. Утри хоч одну сльозу дитини (не своєї). Знизь
хоч якісь ціни. Дай яку-небудь роботу. Харчування й ліки — в лікарні. Зроби
дорогу. Не відключай гарячу воду. Заповни театри, кінотеатри, філармонію.
(Як культурний пенсіонер застерігаю вірити тим, хто обіцяє: спочатку піднімемо
економіку, а потім — культуру. Так не буває. Потім не буде чого підіймати).
І т.ін. — за можливістю. Розворуши народ!.. А потім — обіцяй ще більше!
І успіх на будь-яких виборах — забезпечено.

Ось така нова виборча технологія виходить («справа — обіцянка»).
І ось у таку я впав наївність. Але з конкретними пропозиціями.

Незважаючи на спеку, гіпертонію та тиск, продовжую розумово
трудитися і як новий-старий виборець інженер-технолог запропоную в наступній
серії свій проект виборчої атракціон-виставки, кращої за Діснейленд. І
тільки для лівих!..

Юрій ІВАНОВ, ветеран розумової праці  У зв'язку з ростом цікавості керівництва, партій і ЗМІ до пенсіонерів — як вирішальної сили на майбутніх виборах — прошу опублікувати мої особисті об'єктивні нотатки, спостереження у вигляді серіалу.&nbsp
Газета: 
Рубрика: