Свобода не може бути частковою.
Нельсон Мандела, південноафриканський державний і політичний діяч

Комахи – у п’ятірці світових проблем

За останнє десятиліття кількість заражених шкідниками українських лісів зросла більше, ніж удвічі. Як це зупинити?
8 травня, 2019 - 11:03

Зміни клімату, які особливо яскраво проявилися в останнє десятиліття, зокрема в Україні, призвели до різкого зростання кількості шкідників у лісі. За даними науковців, протягом лише останніх п’яти-семи років по всій території країни спостерігається масове всихання таких порід дерев, як ялина, ясен, дуб, граб, береза, а це ті породи, які, власне, є лісоутворюючими.

Екологи і науковці переконані, що цей процес стає глобальним і несе великі загрози. Таким чином ліси ми втрачаємо не лише через вирубку, а й через природні чинники, спричинені змінами клімату.

— Подібна ситуація по всій Європі, — констатує Катерина ДАВИДЕНКО, кандидатка сільськогосподарських наук, старша наукова співробітниця лабораторії захисту лісу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації імені Георгія Висоцького. — Так, за даними науковців, за останні десять років площі пожеж у лісах зросли на 200%, вітровалів — на 150%, а шкідників, по всій Європі — більш ніж на 600%. Продовольча та сільськогосподарська організація ООН — ФАО — визначила, що шкідники входять у п’ятірку світових проблем екосистем на рівні зі змінами клімату і забрудненням.

В Україні підвищення глобальної температури більше ніж на 1 градус призвело до різкого збільшення кількості шкідників, зокрема короїда — комахи, яка нищить стовбури дерев, від чого вони швидко всихають. 2009 року в Україні близько 2% усіх лісів були заражені шкідниками, а  2018-го — вже 5% від усіх площ.

— На початку 2019 року загальна площа всихання лісів в Україні становила понад 413 тисяч гектарів  (це при тому, що загальна площа наших лісів становить 9,6 мільйона гектарів. — Авт.). Найбільше всихає сосна звичайна — 222 тисяч гектарів, ялина європейська — 27 тисяч гектарів, дуб звичайний — 100 тисяч, інші насадження —  64 тисяч, — зазначив Ігор БУДЗІНСЬКИЙ, начальник відділу охорони і захисту лісів Держлісагентства.

Сьогодні в Україні понад 650 тисяч гектарів лісу заражені шкідниками, що потребує негайних дій. Найбільше таких — на Житомирщині, Волині, Вінниччині. На думку екологів, показник у 6% пошкоджень насаджень є критичним.

— Єдиним ефективним заходом боротьби з короїдами, на думку українських класиків лісівництва і зарубіжних колег із Європи та Білорусі, є своєчасне проведення санітарних рубок з видаленням свіжозаселених (шкідниками. — Ред.) дерев, вивезення пошкодженої деревини із лісу у стислі строки або її корування та утилізація порубкових залишків шляхом спалення, подрібнення й вивезення, — вважає Ігор Будзінський.

Також науковці наголошують, що варто змінити систему висадки дерев у лісах — перейти від монокультурної (коли ліс складається з одного виду дерев) до змішаної. Це потрібно, щоб у лісі були різні породи дерев різного віку — тоді вони будуть більш стійкими. Все це вимагає відповідного державного фінансування.

Крім того, сьогодні науковці приділяють чимало уваги чужорідним (інвазійним) збудникам хвороб і комах, які мігрують в Україну з інших континентів, зокрема з Європи та Азії (найбільше — з Китаю). Це теж виклик для науки і лісу. 

— В Україні поняття «інвазійний вид» не закріплено на законодавчому рівні, відсутня політика поводження з ними, — акцентує Катерина Давиденко. — За кордоном існують окремі програми боротьби з такими видами. В Україні починаючи з вересня 2018 року на базі Міністерства екології та природних ресурсів працює робоча група із залученням учених Національної академії наук України, яка має розробити перші переліки інвазійних видів і проекти законодавчих актів для поводження з ними.

Катерина Давиденко додала, що в полі міжнародного законодавства необхідність вжиття заходів з усунення загроз, прихованих у біологічних інвазіях, зазначена в Конвенції ООН про біорізноманіття, Бернській конвенції про збереження європейської дикої природи та природних місцезростань, Конвенції про водно-болотні угіддя, Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення.

Оксана МИКОЛЮК, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

comments powered by HyperComments