Коротко / СУСПІЛЬСТВО

Знаєш українську мову — отримуй приз. Із... Австралії чи Канади

У Київському міському будинку вчителя відбулося традиційне вшанування призерів загальнонаціонального етапу VI Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика, серед яких 62 школяри й 16 студентів з усієї України, а також 12 учителів української мови. Серед школярів призерами стали представники середніх шкіл усіх областей України. Студенти-призери представляють Львівський кооперативний коледж економіки й права, Київський радіомеханічний технікум, Миколаївський державний комерційний технікум, Луганський державний коледж економіки й торгівлі, Галицький коледж ім. В. Чорновола, Корсунь-Шевченківське педагогічне училище ім. Т. Шевченка, Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, Харківський національний університет ім. В. Каразіна, Кіровоградський державний університет ім. В. Винниченка, Полтавський державний педагогічний університет, Львівський національний університет ім. І. Франка, Львівський юридичний інститут МВС України. Цього дня призери одержали премії АБ «Експрес-банку» (Україна), Союзу українок Австралії, родинної фундації Марії та Михайла Гоянів (Австралія), Українського братського союзу Америки, Союзу українок Америки №81 (США), філії Суспільної служби українців Канади (Гамільтон), Івана Мазуренка, Рут і Василя Васьків, Павла Ховболта, Андрія Федьа, Уляни Пасічник, Стефанії Пасічник, Стефанії Вихованець, Андрія й Рити Пітул, Українського пенсійного клубу, Тетяни Мальків, Михайла й Люби Муликів, Василя Мойсяка, Українсько-Канадської фундації ім. Т. Шевченка (Канада), повідомляє прес-служба Ліги українських меценатів.

45 років тому в Києві сталася Куренівська трагедія

45 років тому, 13 березня 1961 року, в Києві сталася Куренівська трагедія, яка забрала життя, за різними оцінками, від півтори до двох тисяч осіб. Цього дня прорвало дамбу в районі Бабиного Яру, за якою понад десять років скупчувалися стічні води з Петровських цегельних заводів.

Грязьовий вал висотою 14 метрів (приблизно чотириповерховий будинок) понісся по вулицях району Куренівка, зносячи будівлі, людей, трупи і залишки домовин із сусідніх кладовищ. Потоп тривав півтори години, але його наслідки були катастрофічними. Висота валу в районі вулиці Фрунзе зменшилася вдвічі, але і цього виявилося достатньо, щоб загинули сотні людей. Пульпа, що розтеклася, стала твердою, як камінь.

Стадіон «Спартак», який межує огорожею з Подільським узвозом, був затоплений шаром рідкого бруду з глиною настільки, що його високої огорожі не було видно, був затоплений трамвайний парк. Будівля Подільської лікарні залишилася. Деякі хворі врятувалися від затоплення на даху лікарні. Була знищена площа близько 30 гектарів.

Дамба в районі Бабиного Яру була споруджена за спеціальним проектом у 50-ті роки минулого століття. Раніше на цьому місці був піщаний кар'єр. Потім в оточений земляними дамбами простір земснаряд почав закачувати пульпу — розбавлений водою ґрунт із місць розробки глини для Петровських цегельних заводів. З часом на цьому місці утворилося озеро, оскільки стіни колишнього кар'єру погано вбирали вологу. Навесні сюди ж стікалися й талі води. Озеро поступово переповнювалося, і вода почала розмивати гребінь дамби. 13 березня 1961 року гребля не витримала натиску води.

За даними фахівців, висота захисної греблі була на десять метрів нижчою за норму безпеки. Її стіни повинні були бути бетонними, а не земляними. Але, передусім, колишній кар'єр заповнювався на висоті шістдесяти метрів над рівнем великого житлового та промислового району столиці. Влада не реагувала на численні звертання громадян, повідомляє Інтерфакс-Україна.

Щоб уникнути політичного забарвлення події, на підприємствах були заборонені громадянські панахиди, покійників ховали на всіх міських кладовищах і навіть в області. Люди, які втратили житло, отримали ордери на квартири, деяким навіть видали талони на придбання на виплату телевізорів і холодильників.

У Львові з'являться штучні гнізда для лелек

ВАТ «Львівобленерго» планує встановити 16 штучних гнізд для лелек на лініях електропередач, повідомляє «Новий Регіон». «Установка штучних гнізд для лелек зумовлена, передусім, необхідністю захисту птахів від уражень струмом. Однак є й інша, не менш важлива мета, — захистити лінії електропередач від пошкоджень птахами», — повідомили в «Львівобленерго». Минулого року компанія вже встановила п'ять штучних гнізд у Яворівському районі Львівської області.