«Кожен захищає державу по-своєму»
Чому львів’янин Олександр Ільясевич змінив журналістику на роботу поліцейського
Нещодавно лави патрульної поліції Львова поповнили ще 120 правоохоронців. Присягу на вірність українському народові склав четвертий випуск курсу «Моя нова поліція», останній за цей рік. Тепер місто охоронятимуть майже 800 поліціянтів. Одним із новоспечених копів став студент факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка 21-річний Олександр Ільясевич.
За чотири роки навчання він уже встиг попрацювати на телебаченні та в друкованій пресі. Поліція для Cашка — спосіб знайти себе, адже якщо кожен буде на своєму місці, каже студент-поліцейський, то й країна заживе. У переддень його першого патрулювання ми зустрілися з Олександром Ільясевичем для розмови.
«ПОЛІЦІЯ МАЄ БУТИ СЕРВІСОМ»
— Чому вирішив піти в поліцію?
— Коли відвідував США, мені дуже сподобалась їхня система правоохоронних органів, зокрема поліція, до якої там більшість громадян ставляться з повагою, а не так, як в нас до міліції. У Штатах поліція працює на суспільство та його захист. Нас саме такої філософії навчали під час занять. Тепер ми знаємо, що хоч якою була б ситуація, поліцейський завжди повинен бути універсальним й допомагати громадянам у різних сферах, навіть якщо це не традиційна робота для працівника правоохоронної системи. Тобто поліція має бути сервісом, який працює якісно та швидко.
— Який твій стимул?
— Я не любив стару міліцію й відверто не поважав більшість і її працівників. Знав, що це — не та структура, до якої можна звернутися по допомогу. Та загалом усі не любили міліцію, але розповідати, як вони повинні працювати — це одне, а самому так працювати — зовсім інше. Тому я вирішив спробувати. Добре, що багато молоді до цього долучилося, бо я в неї вірю, вона в нашій країні дуже сильна й активна. Але перебільшувати тут теж не варто. Зрештою, кожен захищає державу по-своєму.
«ВИ ПРАЦЮЄТЕ ІЗ СУСПІЛЬСТВОМ І НА СУСПІЛЬСТВО»
— Як відбувалося навчання?
— Усі відчувають і розуміють, що два місяці — це мало, навіть ті поліцейські з першого потоку, які вже працюють кілька місяців. Хоча навчання були якісні, динамічні та достатньо практичні. Поки триває перехідний етап. Гадаю, для того, щоб повноцінно сформуватись як поліцейському, потрібно близько року. Саме навчання сподобалося викладацьким складом — спеціалісти з усіх галузей як закордонні, так і вітчизняні.
— А що робитимеш із журналістською діяльністю?
— Поки я від цього відійшов. Але журналістику в жодному разі не кину — це щось особливе. Вона дуже схожа до роботи поліції, адже в обох випадках ви працюєте з суспільством й на суспільство, захищаєте права громадян і ведете боротьбу за правду. Зараз, до речі, поліція відкрита й елементарно співпрацює з журналістами, на відміну від міліції. Передусім медіа — це комунікація та розуміння. Тому той досвід спілкування з людьми завжди використовуватиму в поліції.
«КРАЇНА ВІРИТЬ У ЦЮ РЕФОРМУ»
— Багато людей вже говорять, що це успішна реформа...
— Зараз важко про це говорити, бо вона тільки розпочалась. Є інше важливе питання — за якої умови вона може бути успішною? Моя відповідь: якщо буде надійна відповідна підтримка від держави разом із повним контролем з боку громадянського суспільства над цим процесом. Але насамперед чиновники повинні мати беззаперечне бажання, щоб ця реформа була успішною... Зараз іде непоганий моніторинг поліції, вже багато людей звільнили. Це правильно, за ними також потрібно дивитись і вживати відповідних заходів.
— Відчуваєш щодо себе який-небудь тиск?
— Мене зараз абсолютно всі підтримують, а країна вірить у цю реформу. Можливо, саме це створює невеличкий тиск, але, напевно, з приємним забарвленням.
— За якої умови ти можеш піти з поліції?
— Я насправді чи не кожен день про це думаю, часто з хлопцями про це говорили під час навчань. Якщо нас так само деформуватимуть, заганяючи під свої брудні рамки, чи, не дай Боже, змушувати виконувати завідомо злочинні накази, то багато поліцейських напишуть рапорт на звільнення. Адже свої цілі за таких умов ми не зможемо виконувати. Якщо це відбуватиметься, я покину поліцію. Таких однодумців в нас багато. За великим рахунком, нам навіть не хочеться розглядати такі варіанти. Але зараз все можливо.
