Не знати історії - означає завжди бути дитиною.
Цицерон, давньоримський політичний діяч, видатний оратор, філософ і літератор

Куди втікає Світязь?

Зміління найглибшого в Україні озера загрожує екологічною катастрофою півночі Волині
6 серпня, 2019 - 19:10
ФОТО ЮРІЯ ТИМОЩУКА

ДЕ БУЛО ДНО, ТЕПЕР ПЛЯЖ

Цього літа озеро Світязь рекордно зміліло. Буквально за один тиждень вода відійшла від берегів де на метрів 25, а де й на добрих 50 і більше. І там, де було озерне дно, тепер дітки будують пісочні замки, острів посеред озера, здається, побільшав і наблизився до берега: раніше було видно лише вершечки дерев на ньому, а тепер і цілі дерева.

Те, що озеро міліє, можна було спостерігати вже чимало років, навіть буваючи тут під час короткочасного літнього відпочинку. Але на всі запитання відповідь у місцевих була одна: озеро міліє, бо обмаль дощів. Тепер до цього пояснення додалося й інше: змінюється клімат, стає спекотніше і посушливіше. І це також правда. Але як тоді сприймати факт, про який каже працівник Володимира-Волинського історичного музею Олексій Петрунін: «Пам’ятаю літо 1994-го. Дощів не було з середини травня до кінця серпня. Посуха була страшна, довкола горів ліс, але Світязь не мілів. І в колодязях вода була. Тут явно причина не в дощах і не в снігах. Не може вода так різко впасти від посухи, має бути інша причина». «Я такого зміління не бачив за всі свої 63 роки», — категоричний світязький чоловік Василь, який працює на одній із баз, де ми відпочивали цього літа. Та, щоб побачити рівень катастроф, тут не треба жити, досить приїхати раз на два роки, щоб побачити реальні зміни обрисів Світязя, піщані коси, очерети навіть на центральному пляжі в селі Світязь. А цьоголітнє зміління вразило найбільше тому, що за короткий час озерна вода стікла — наче в лійку...

ЩО КАЖУТЬ?

Хоча зміління озера було видиме неозброєним оком, але до цього літа, таке враження, що ним не надто й переймалися. Влада хвалилася новою набережною в селі Світязь, і вона принаймні змінила «китай-місто» на березі на цивілізований вигляд. І лише з початку літа, коли вода «втекла» невідь-куди, розпочалося активніше вивчення проблеми. Засідання за засіданнями все ж не дають відповіді на питання: чому міліє Світязь? Чому зникає загалом вода на півночі Волині? Бо вже міліють і інші озера та річки, а в людських колодязях зникає вода. Загальний підсумок нарад один: це комплекс причин (хоча загалом складається враження, що всім вигідніша одна версія: змінюється клімат, і на то немає ради).

ПІДСУМУЮ ПОЧУТІ ВЕРСІЇ. ОЗЕРА МІЛІЮТЬ, БО...

...потрібно прочищати меліоративні канали і ремонтували шлюзи-регулятори. Завдяки цим каналам регулювали рівень води, один із них з’єднує Світязь із озером Луки-Перемут. Шлюз (родом із 70-х років минулого століття) пошкодили місцеві браконьєри, він давно не діє, і канал, яким вода витікає зі Світязя, просто загатили наразі... мішками з піском. Шлюз був... нічийний, тепер його взяла на баланс Шацька ОТГ, але за півтора місяця тут навіть не уклали договір з проєктантами. «В області востаннє професійно розчищали канали в Ковельському і Ратнівському районах у 2013—2014 роках за кошти міжнародного гранту. Займалося цим управління міжнародних відносин ОДА і департамент АПК. Міжнародні організації і далі були готові давати гроші, але влада змінилась і це нікому стало не потрібно», — каже економіст Віктор Смолярчук.

СВІТЯЗЬ ТОРІК...

...І ЦЬОГО ЛІТА

...Воду з озер забирають.... плантації лохин. Перші плантації цієї корисної ягоди з’явилися за селом Ростань Шацького району, на кордоні з Білоруссю. Лісівники, які й завезли лохину на Волинь, довго шукали місце, де для лозини найкраща земля, і вона виявилася лише біля Ростані. Але оскільки ягода приносить гарні прибутки, нею засадили в Шацькому районі все, що можна. А її треба поливати, отже, поряд з плантаціями вирили глибочезні штучні озера, нібито качають воду і з Прип’яті, принаймні видно, що задіяно тут великі гроші, потужну сучасну техніку, а наскільки ці штучні озера впливають на зниження грунтових вод (якими також живиться Світязь), не кажуть.

... А скільки свердловин пробурили навколо озера місцеві мешканці і власники відпочинкових закладів, на яку глибину, порахувати забір води? Як це впливає на зміління Світязя, досліджень немає.

...На зміління Світязя та інших волинських водойм на півночі регіону впливає Хотиславський кар’єр на території Білорусі.

ЧИ ВИННІ СУСІДИ?

Про вірогідне зміління Світязя внаслідок діяльності кар’єру з видобування в Хотиславі (який майже поряд з Волинню, за кілька кілометрів) йшлося ще 2009 року, коли головою Волинської ОДА був уже покійний Борис Клімчук. Тільки сябри розпочали це будівництво, як пішли звернення органів влади Волині до уряду, президента і т.п. Відбувалися міждержавні громадські слухання, коли наші фахівці, науковці їздили в Хотислав, а білоруси приїжджали на розмову в Луцьк. Газета «День» теж порушувала це питання в матеріалах «Що буде з Шацькими озерами?» (15 липня 2009 року), «Пролітаючи над Волинню, Президент згадував про Бога, але не згадав про Світязь» (11 липня 2009 року), «У Білорусь втече не Світязь, а озеро Святе?» (19 грудня 2009 року), «Після нас — хоч пустеля?» (3 березня 2010 року).

І підстави для хвилювань були не голослівні. Наведу коротку цитату з одного свого матеріалу: «Навіть екологічний авдитор Центрального науково-дослідного Інституту комплексного використання водних ресурсів Республіки Білорусь Віктор Музикін на слуханнях у Луцьку не заперечував, що розбудова Хотиславського кар’єру вплине на рух ґрунтових вод у бік України. Від кар’єру до Волині з її унікальними озерами — лише 300 метрів. Уже тепер українські спеціалісти стверджують, що за 19         років експлуатації кар’єру озеро Святе отримає на 45 відсотків води менше, адже живиться воно лише підземними водами. Що тоді від нього залишиться?.. Власне, неспокій викликає те, що Шацькі озера — карстового походження, і ситуація нагадує бочку з водою. Якщо буде хоч маленька дірка в її дні, якщо трапиться біда бодай із одним озером, то це, стверджував завідувач Карпатського відділення Інституту геофізики НАН України кандидат геолого-мінералогічних наук Степан Дещиця, зумовить ланцюгову реакцію».

А тепер мусимо констатувати, що наразі жодних досліджень не проводиться, висновків немає, і для звинувачень білорусів просто немає жодних науково підтверджених аргументів.

ЩО Ж БУДЕ?

Михайло ІМБЕРОВСЬКИЙ, голова бюджетної комісії Волинської обласної ради, каже: «Я не думаю, що обміління Світязя зумовлено якимось одним чинником.

Адже висихає не лише Світязь, а й інші озера нашого Полісся. Немає води в дядьківських криницях й копанках, про це сьогодні підтвердила одна жителька при зустрічі з нами...

І цей процес розпочався не сьогодні. Багато з тих, хто постійно відпочивав на Гряді, пам’ятає, яка смачна вода була в джерелі навпроти розсадника Шацького лісового технікуму. На жаль, уже понад п’ять років, як воно різко висохло, і це непоодинокий приклад.

Найімовірніше на обміління впливає і зміна клімату, і масова вирубка лісів, і фізичний знос та замулення меліоративних каналів, а у випадку зі Світязем і канал, проритий до Перемута та каналики до плантацій з лохиною. Вірогідно, що є певний вплив і Хотиславського кар’єру. Цим питанням я цікавився в нашого обласного управління екології й мені відповіли, що протягом значного періоду, ще за часів Бориса Клімчука, та й уже пізніше, нашою каденцією обласної ради виділялися кошти одному з наукових інститутів для моніторингу впливу Хотиславського кар’єру на Світязь. Показали мені й звіти цього інституту. Однак останній був лише за 2016 рік, бо тодішній очільник облдержадміністрації чомусь порахував, що це марна трата коштів.

На мою думку, яка збігається з думкою фахівців, нам не потрібно зараз гасити пожежу і точково виділяти кошти на якісь заходи. Насамперед необхідно виділити кошти й отримати наукове обґрунтування причин цієї екологічної катастрофи. Це можуть зробити спеціалізовані інститути з Києва чи того самого Львова, які, до речі, мають свої лабораторії біля Світязя. Я порадив би новопризначеному голові облдержадміністрації (не важливо, кого призначить чинний Президент) у першочерговому порядку створити надзвичайну комісію з запобігання зникнення озера Світязь — з числа фахівців різних структур, депутатів облради, Шацького національного парку, представників місцевого самоврядування Шаччини, й щотижня визначав би завдання, які необхідно виконати, та вимагав би звітів за попередній тиждень. А то в нас, як у мініатюрі Райкіна про нездало пошитий костюм: і ґудзики міцно пришиті, і рукави, і матерія, а в цілому косо і криво.

Екологи відповідають за одне, водники за інше, лісники за третє, працівники парку ще за щось, а по ходу можемо втратити Світязь, як колись втратили Нечимне...».

Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк. Фото Віталіни МАКАРИК
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ