Інколи здається, що історія нічого не вчить. Але це не так. Вона таки вчить — якщо в цієї вчительки життя НАВЧАЮТЬСЯ
Володимир Панченко, український літературний критик, літературознавець, письменник

«Лагідна декомунізація»

Чому на Чернігівщині активісти почали самі замінювати таблички на вулицях
15 вересня, 2017 - 10:49

Власним коштом і за власною ініціативою. В Чернігові активісти та учасники бойових дій взялися змінювати таблички зі старими радянськими назвами вулиць на сучасні. Першою «перейменували» вулицю, названу на честь однієї із засновниць Комуністичної партії Німеччини, члена виконкому міжнародної підривної терористичної організації Комінтерн Клари Цеткін. Обійшлася патріотична ініціатива волонтерам всього у кількасот гривень. Натомість профільне управління Чернігівської міської ради заклало на заміну табличок доволі кругленьку суму.

«Лагідна декомунізація» — так назвали початок широкої громадської ініціативи чернігівські активісти з формації «СІЧ» та «Спілки ветеранів війни з Росією». Логіка дій проста — чого роками не може зробити місцева влада, зроблять небайдужі.

«За три з половиною роки неоголошеної війни з Росією влада на місцях не спромоглася на елементарне — виконати Закон і перейменувати вулиці, — обурюється Максим Соловар, член «Спілки ветеранів війни з Росією», доброволець «Карпатської Січі», діючий боєць 93-ї окремої механізованої бригади. — Ми також чули про суми, які закладені у бюджет на відповідні цілі — вони абсурдні. Наприклад, одна табличка обійшлася нам всього у 20 гривень. Ще стільки ж ми заплатили за клей. У міському ж бюджеті на заміну табличок заклали близько 700 тисяч гривень. Звідки вони взяли такі захмарні суми?».

До рішучих дій активістів спонукала бездіяльність місцевої влади.

«19 лютого 2016 року Чернігівська міська рада ухвалила Розпорядження за номером 56-р «Про перейменування вулиць міста». Тобто півтора роки  тому було визначено механізм: виконавець — управління ЖКГ, контроль та відповідальність — заступник міського голови Ольга Хоніч, — пояснює член «Спілки ветеранів війни з Росією», колишній боєць 41-го батальйону територіальної оборони «Чернігів» Михайло ХОМЕНКО. — До цього часу на жодній, підкреслюю, жодній, вулиці чи провулку не замінено «совкових» назв на сучасні. Чернігівці півтора роки після розпорядження продовжують читати таблички зі щорсами, дзержинськими, воровськими й іншими вбивцями. Таблички з іменами людей, які вбивали незалежну Українську Державу, адже тодішні «щорси» і «воровські» — це сучасні «мотороли» та «гіві». Для нас це принципово!».

Змінюючи радянські таблички на сучасні, активісти роздавали людям листівки, в яких пояснювали підстави та наслідки перейменування. Більшість чернігівців з розумінням і навіть захватом поставилися до волонтерської ініціативи. За словами активістів, вони не обмежаться перейменуванням однієї вулиці і мають намір продовжити свою ініціативу. Зачепить вона не лише Чернігів і не лише перейменування.

«Подібні проблеми — у всіх без винятку містечках Чернігівщини, — каже лідер місцевого осередку «СІЧі» Олександр МАКСИМЕЦЬ. — Влада має нарешті довести все до логічного завершення. Задля того, щоб побудувати нове, треба зруйнувати старе, чуже і вороже нашій традиції».

Активісти пояснюють, що, окрім перейменування, найближчим часом вони почнуть приводити до ладу й занедбані історичні пам’ятки.

У свою чергу представники міської ради Чернігова обіцяють взятися за виконання власного розпорядження вже в цьому році. «Ми розробляли дизайн цих табличок, наразі виділили кошти на їх заміну, — коментує заступник Чернігівського міського голови Олександр ЛОМАКО. — Думаю, в цьому році вже розпочнемо».

Але коли остаточно завершать черговий етап декомунізації, владці не беруться прогнозувати. «Говорити про терміни недоречно. Гадаю, це питання до відповідальних», — каже заступник міського голови. Те ж саме стосується і вартості заміни табличок. «Стосовно вартості мені важко говорити», — резюмував Олександр Ломако.

З відповідальною за виконання розпорядження заступницею міського голови Ольгою Хоніч зв’язатися, на жаль, не вдалося. А Олександр Ломако так і не надав обіцяний більш детальний коментар.

Нагадаємо, наприкінці липня цього року члени виконкому Чернігівської міської ради ухвалили поправки до «Комплексної цільової програми розвитку ЖКГ на 2017—2020 роки». Зокрема, вони збільшили майже 200 тисяч гривень витрати на заміну табличок із назвами вулиць, які треба було замінити ще у минулому році. На відповідні цілі у Програму заклали 500 тисяч гривень. Через півтора роки комунальники зажадали більше грошей і запросили суму 699 тисяч гривень. Відтак, бюджетні кошти буде розподілено між КП «Новозаводське», КП «Деснянське», ЖЕК-10 і ЖЕК-13.

Зі свого боку активісти підозрюють керівництво ЖКГ у махінаціях, адже донині чиновники не показали прозорих обрахунків. На їхнє переконання, гроші потрібно брати не з бюджету, а з існуючого тарифу.

За словами активістів, у структурі тарифу на квартплату є пункт «експлуатація номерних знаків на будинку». Відтак, щомісяця мешканці багатоквартирних будинків сплачують не більше п’яти копійок за квадратний метр. «Якщо взяти середньостатистичний стоквартирний будинок, то за рік сума сплачених коштів складає від 75 до 150 гривень, — пояснює Олександр Максимець. — На виготовлення однієї таблички ми витратили 20 гривень, тож коштів, закладених у тариф, мало би вистачити на заміну таблички».

Віталій НАЗАРЕНКО, Чернігів, фото автора
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ