Допомагаючи іншим, створюємо підтримку собі.
Жуль Верн, французький письменник і географ, класик пригодницької літератури, основоположник наукової фантастики

Легенди про «загадкового скорохода»

На Закарпатті стоїть єдиний у світі пам’ятник листоноші
28 квітня, 2004 - 00:00

150 років тому в селі Тур’ї Ремети Перечинського району Закарпаття встановили пам’ятник місцевому поштареві Федору Фекеті. Так мешканці оцінили сумлінну 30-річну роботу посла, як йменували тоді в краї листонош. У ці дні виповнилося 215 років з дня народження Федора Фекети і 165 років з дня його смерті.

У біографії Федора Фекети ще багато білих плям. Так, на іменному барельєфі на стіні православного храму, крім слів вдячності, вказана дата смерті — 1838-ий. Дослідник життя свого прародича в п’ятому поколінні, колишній доцент Ужгородського університету Іван Фекета, вивчивши матеріали Перечинського районного відділу загсу, доводить, що Федір помер на рік пізніше — весною 1839-го. Прожив він усього піввіку. Батько Федора подався на заробітки до Америки, і син щоранку виглядав поштаря з вісткою від нього. Тато загубився в світах, а Федір сам взявся за доставку пошти і щодня долав навпрошки, манівцями, через гори і ріки 40 кілометрів до Ужгорода й назад у Тур’ї Ремети. Якби прямував дорогою, то виходило би вдвічі більше. У 30-70 роках XIX століття в селі діяв невеликий чавуноливарний завод. Його вироби відправлялися і в Європу. Зрозуміло, додалося економічної кореспонденції й роботи для листоноші. Але на затримку не нарікали ні адміністрація підприємства, ні селяни. Люди з близьких і далеких сіл переказували з уст у вуста легенди про «прудконогого посла», «загадкового скорохода».Одного разу поштар упав у річку, застудився і від запалення легенів помер. На ливарному заводі згодом виготовили барельєф, встановили на стіні церкви.

62-річна мешканка Тур’їх Ремет Юлія Фекета розповідає, що Європа постійно цікавиться їхнім відомим предком. Нещодавно тут гостював депутат Угорського парламенту, який готує дисертацію про історичні пам’ятники. Казав, що то єдиний у світі монумент поштареві. Прибульцю подарували листівки, конверти із зображенням Федора Фекети, газетні вирізки з матеріалами про нього.

Місцеве відділення зв’язку — передове в Перечинському районі. Понад 20 років його очолює Ірина Зизич. Каже, що з кожним днем працювати все важче. Крім періодики листоноші доставляють людям продукти харчування, побутові товари. У Перечинському районі всі вони забезпечені велосипедами. Але тут, у горах, не всюди ними поїдеш. До речі, про велосипеди. Перед минулими парламентськими виборами один з поважних кандидатів у присутності перших керівників райдержадміністрації вручив поштарям 30 двоколісних велосипедів як дарунок. Подякували йому, побажали перемоги і запевнили, що за доброго благодійника віддадуть голоси. Через кілька днів з’ясувалося: районне відділення поштового зв’язку має заплатити гроші за велосипеди.

Звісно, нинішні листоноші рівняються на знаменитого попередника, а дехто навіть прагне його перевершити, аж ніяк не мріючи про монумент. Комусь це навіть вже вдалось, в усякому випадку так вважає листоноша Ольга Симочко. «Не знаю, яким був Фекета, але гучнішого голосу, ніж у мене, точно не мав. На моїй дільниці багато літніх людей і до їхніх домівок не так легко докричатися, адже часом вони дуже погано чують», — розповідає О. Симочко.

Зараз у Закарпатті працює 956 листонош. У зв’язку із запровадженням пенсійного страхування чимало з них переведені на півставки. А директор обласної дирекції «Укрпошти» Февронія Сухан прогнозує найближчим часом значне скорочення поштарів.

Богдан БАРБІЛ, власний кореспондент Національної телекомпанії України в Закарпатті, спеціально для «Дня»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments