Маршрути кліматичних переселенців

Доки у дискусії про майбутнє лося європейського виникла тимчасова пауза (чекаємо судових засідань щодо дії наказу Міністерства екології та природних ресурсів про внесення тварини до Червоної книги), слово взяли науковці. Точніше, нагадали про дослідження, здійснені ще десять років тому, про те, як змінюватиметься поширення певних видів флори та фауни на території країни внаслідок змін клімату до 2050 року.

Чимало уваги дослідники приділили саме поширенню лося. Зникнення сохатого з території України можливе ще раніше, ніж у 2050 році, і мисливські апетити тут ні до чого. Тварини мігруватимуть на північ. Причина — деградація необхідних для існування лося екосистем через кліматичні зміни.

Термін давності дослідження лише актуалізує проблему. Якщо про сценарій зникнення лося з території України учені говорили доволі давно, надсилали результати досліджень до Мінекології, чому на них досі не відреагували належним чином? Між іншим, лось — не єдиний вид, що може зникнути через природні катаклізми.

КЛІМАТИЧНИЙ ПАСПОРТ

Над просторовим моделюванням поширення двох десятків видів працювали кандидат біологічних наук Василь ПРИДАТКО та співробітник Інституту зоології імені Івана Шмальгаузена НАН України, експерт Української природоохоронної групи Григорій КОЛОМИЦЕВ. Для України це пілотний проект. Як ідеться на сайті BioModel, де можна ознайомитися з дослідженням, просторові моделі поширення виду включають застосування комп’ютерних алгоритмів для передбачення потенційного поширення біологічних видів у географічному просторі і часі, використовуючи параметри довкілля і математичне відображення відомого поширення видів.

Григорій Коломицев додає, що за основу для дослідження брали існуючі моделі зміни клімату до 2050 року, враховували 12 кліматичних параметрів (волога, опади тощо) та проводили за ними кореляцію, як існуватиме вид у майбутньому. Тобто формували кліматичний паспорт виду.

«Для десяти видів ми візуалізували результати дослідження у вигляді мапи та зробили деякі висновки щодо їхнього поширення, — зазначає Григорій Коломицев. — Лось — це маленька частина у всій картині того, що може статися унаслідок зміни клімату. Загальний тренд такий, що внаслідок зміни клімату ендемічні види рухаються на північ і північний схід, а на їхнє місце приходять переселенці».

НАЙВРАЗЛИВІШІ ВИДИ

Один із них — чебачок амурський, риба родини коропових, яка з’явилась на території України в 1970-х роках. Спочатку він поширився у південній частині країни, вже є скрізь. «Імовірно, й надалі поширюватиметься, — прогнозує Григорій Коломицев. — З’являються види чужорідні, непритаманні для нашої місцевості. Ці види можуть завдавати шкоду. От чебачок у водоймах дуже активний, з’їдає кормову базу інших аборигенних видів. За кліматичною моделлю амурський чебачок розширить території своєї присутності приблизно на 40% від площі свого нинішнього ареалу. Ми оцінюємо інтенсивність потенційного розселення виду як загрозливу».

Також учені з’ясували, що дуб звичайний у південних областях України втратить природну лісовідновлювальну функцію. Дуби не висохнуть, але новим деревам буде тяжче рости.

«Вивірка звичайна, тобто білка, ймовірно, не зникне в штучному середовищі існування, наприклад, у міських парках, оскільки це місце підтримується людиною. Але через деградацію лісів ці тварини можуть зникнути з південних областей України, — продовжує науковець. — Менш сприятливими стануть умови для бурого ведмедя. А шакал далі проникатиме з південних областей. Але це рідкісний вид, тому його поява — це навіть непогано».

ДЛЯ ОХОРОНИ ВИДІВ ПОТРІБНЕ МОДЕЛЮВАННЯ

За висновками учених, за 15—30 років втрати деяких видів флори і фауни в Україні можуть становити 13%, а набуття нових видів може сягати 4%. На сайті BioModel науковці спробували коротко описати майбутні кліматичні тренди. Так, можливе зменшення ареалів каштану їстівного, метелика Андромеда, саламандри плямистої, тритона карпатського та кота лісового.

На північ мігруватимуть лось, липа дрібнолиста, жаба очеретяна, звичайна квакша та сім видів берези, що поширені в Україні. На південь рухатиметься ареал бука, на південний захід — анемона жовта, анемона сніжна, сосна звичайна та ялинка європейська. На захід пересуватимуться ареали полину таврійського та анемони лісової.

«Дані дослідження ми передавали в Міністерство екології, певно, вони там загубилися, — коментує Григорій Коломицев. — Такі дослідження проводять у світі, щоб мати фактичну інформацію для більш ефективної природоохоронної діяльності. Наприклад, для лося є важливим показником те, що коли для нього будуть несприятливі умови існування, їх треба буде підтримувати штучно. Є заповідники, де мешкають лосі, тож, скоріше за все, доведеться вживати якісь спеціальні заходи, наприклад, підгодовувати цих тварин. Таке моделювання є частиною матеріалу для вироблення стратегічного плану з охорони певних видів».

Щоб вирішувати проблему кліматичних переселенців, треба не просто вносити види до Червоної книги, а системно моніторити ситуацію, досліджувати її з використанням сучасних геоінформаційних технологій і просторового моделювання, а ще — розробляти природоохоронні заходи на основі науково обґрунтованих висновків. Така позиція науковців.

«Це системна робота, яка у розвинених кранах проводиться постійно, — зазначає Коломицев. — У нас цим займаються тоді, коли прорве так, як із лосем. Є шум із цього приводу, тому ведуться розмови про необхідність моніторингу, німецькі партнери погодилися допомогти Мінекології з обліком лося. Але кліматичних біженців в Україні значно більше».

ВОДА БЛИЗЬКО

Днями громадська організація «Екодія» спільно з науковцями презентувала схоже дослідження — «Вплив підняття рівня моря на прибережні зони внаслідок зміни клімату». Науковці змоделювали, як може змінитися рівень води у Чорному морі до 2100 року, якщо Україна та світ не вживатимуть рішучих заходів для зменшення викидів парникового газу. Переселенцями через зміни клімату можуть стати не лише тварини, а й люди.

Як пояснила журналістам кампайнерка з кліматичної політики ГО «Екодія» Соф’я САДОГУРСЬКА, рівень моря може піднятися на 82 сантиметри. За її словами, це песимістичний сценарій, який справдиться, якщо температура на планеті зросте на 4 градуси за Цельсієм до 2100 року. Такого розвитку подій можна уникнути, якщо до 2050 року Україна та світ загалом докладуть максимум зусиль для скорочення викидів парникових газів.

Якщо все залишиться, як зараз, до 2100 року південні регіони України можуть бути частково або повністю затоплені. Йдеться про 34 українські міста, серед яких Одеса, Херсон, Миколаїв, Маріуполь, Бердянськ і Керч та 62 села. Під водою може опинитися 660 екологічно небезпечних об’єктів, 200 тисяч га сільськогосподарських земель та 98 об’єктів природно-заповідного фонду. Крім цього, 75 тисяч людей ризикують стати кліматичними переселенцями.

Унаслідок підняття рівня моря до зони ризику потрапляють гирлові ділянки річок Дунай, Дніпро та Дністер, лимани Дніпро-Бузький, Дністровський, Сасик (Кундук), Тузловська група лиманів, загалом близько п’яти тисяч водойм різного типу. Відповідно, усе живе, що населяє ці екосистеми, теж опиниться на межі вимирання.