Найбільша і найважливіша частина виховання кожного — це те, що ми даємо собі самі.
Едвард Ґіббон, британський історик, член Парламенту Великої Британії

Миколаїв як музей індустріальної епохи

Днями експерти з п’яти країн обговорювали використання вежі Шухова
30 травня, 2013 - 11:45
ДИВОМ ВЦІЛІЛА АЖУРНА ВЕЖА З ВОДЯНИМ БАКОМ НА НАЙВИЩОМУ ПАГОРБІ МИКОЛАЄВА — ДУЖЕ ГАРНИЙ ПАМ’ЯТНИК ІНТЕЛЕКТУ І ПРАЦІ ЛЮДИНИ / ФОТО З САЙТА COMMONS.WIKIMEDIA.ORG

Інженерна творчість на початку минулого століття в Миколаєві залишила декілька яскравих об’єктів. Ферми стапеля Адміралтейства, водонапірна вежа Шухова — тільки частина тих, що дожили до наших днів. Вироби зі сталі, завдяки новаціям, які було застосовано під час їхнього конструювання, змогли винести лихоліття двох світових воєн, індустріалізацію та деіндустріалізацію вже на початку нинішнього століття. Миколаївці, які люблять історію і своє місто, звернули увагу, що ці інженерні споруди унікальні й потребують збереження, а не знесення.

Вже не перший рік до вежі Шухова приходять екскурсії, але саме минулого року вони стали численним і регулярними. Підприємство Миколаївводоканал, на балансі якого знаходиться вежа, облаштувало територію довкола. Було замінено огорожу, а днями група професорів-дослідників інженерної спадщини Шухова разом з його внуком — Володимиром Федоровичем — висадили алею дерев біля вежі в Миколаєві.

Зробити довкола цієї споруди прекрасну зону відпочинку закликають миколаївців інженери-науковці з Австрії, Німеччини, Швейцарії та Росії, які популяризують спадщину геніального інженера-конструктора.

«Збереження вежі, — це не лише питання престижу, але й економічний сенс для міста», — відзначив професор Р. Бартель з Мюнхенського технічного університету. Туристи, молоді дослідники, студенти архітектурних та інженерних спеціальностей зможуть приїздити до Миколаєва, щоб познайомитися з цим величним зразком людського генія.

«Необов’язково все ремонтувати, можна залишити бак, який не використовується вже 55 років, як є, — вважає доктор М. Шуллер з Мюнхена. — Потрібно підняти самосвідомість, щоб населення хотіло зберегти вежу. Ми сьогодні посадили алею, але краще в цьому місці розповісти історію вежі людям». Головне, на думку експертів з Європи та Росії, — робота з інформацією для населення.

Інтерес до індустріального пам’ятника в Миколаєві не такий, як в Мюнхені. Німецький підхід — малими силами допомогти конструкції. Потрібно зробити мінімальний ремонт споруди, щоб людям було безпечно знаходитися під нею. Зупинити корозію можна за невеликі кошти. Не потрібно витрачатися на відеокамери, краще почистити фундамент і зробити хороший водовідвід! І, звичайно, пофарбувати метал.

Професор О. Перчи з технічного університету Штутгарту ще 1990 року написав книгу про шуховскі конструкції у співавторстві з науковцями з Москви — М. Гаппоєвим та Р. Грефе з Інсбрука. У вівторок вони вперше прибули до Миколаєва і побачили вежу. Саме вони відкрили Заходу цього інженера з Росії. Їхні обличчя світилися від радості й вдячності до українських громадян, які зберегли раритет.

На Новгородщині занедбаний об’єкт на березі Оки став центром уваги громади — це Шуховська електроопора. Її вберегли від знесення. «Зберегти архітектурний об’єкт, що вже не є діючим, дуже важко. Потрібний народний рух з використання вашої вежі! По гривні зібрати з миколаївців, щоб вежа стала народною і улюбленою, щоб її показували приїжджим друзям, пишалися», — вважає Володимир Федорович Шухов, президент фонду «Шуховська вежа». «І взагалі, Миколаїв, насичений пам’ятками промислової архітектури, може стати містом-музеєм індустріальної епохи, — відзначив нащадок великого інженера. — Потрібно лише створити електронну карту об’єктів інженерно-архітектурної спадщини і просувати її в глобальній мережі. Чудовий клімат і привітність людей у вас є — гості потягнуться, треба тільки повірити!»

Р. Бартель, професор з Австрії, висловив думку, що в вежі не можна робити ресторан, як зробили з аналогічним гіперболоїдом у Бухарі, — це дорого, а зал вийде маломірним. «Але ніхто не заважає випускати сувеніри як у Парижі з Ейфелевою вежею», — зазначив Райнер Грефе.

Круглий стіл в стінах обласного краєзнавчого музею «Старофлотські казарми», який було присвячено збереженню вежі Шухова, був не тільки насичений ідеями та компліментами: він показав приклад, як небайдужі громадяни п’яти країн можуть спільно шукати шляхи збереження загальнолюдської культурної спадщини. Важливо, що всі учасники круглого столу давали свої рецепти, виходячи з багатого досвіду, і розширювали світогляд миколаївських посадовців з мерії і водоканалу, яким належить приймати рішення. Мимоволі подія продемонструвала користь від євроінтеграції — краще за будь-який дипломатичний раут.

Сьогодні по всьому світу в архітектурі модерну, особливо при зведенні багатоповерхових конструкцій, використовуються мотиви й технічні рішення, які більше ста років тому запропонував Володимир Шухов. Йому також належить авторство першого річкового танкера під нафту. В конструкціях російських й українських ракетоносіїв також використовуються рішення інженера Шухова. А дивом вціліла ажурна вежа з водяним баком на найвищому пагорбі Миколаєва — дуже хороший пам’ятник інтелекту й праці людини, завдяки якій і пустеля відступає.

В’ячеслав ГОЛОВЧЕНКО, корпункт «Дня» у Миколаєві
Газета: 
Рубрика: