Всяка денаціоналізація зводиться до поганого виховання, до моральної недуги...
Олександр Потебня, видатний український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф

На піцу – до ветеранів АТО

«День» побував на кухні модного київського закладу, де «круто готують» колишні військові
7 січня, 2016 - 08:58

«Усі вважають так: цю піцерію відкрили бійці АТО, і от сюди треба йти, щоб їм допомогти. Але Раф, який у нас працює, вважається одним з кращих піцайол Києва, у нього досвід роботи – 11 років, я маю досвід роботи, і ми вміємо готувати круту піцу. Скуштуйте і переконайтеся!», – це майже крик душі Леоніда Остальцева, керівника проекту «Pizza Veterano». Проекту лише місяць, але у піцерії вже побували, мабуть, усі центральні телеканали, щодня тут – близько 150 відвідувачів, яких називають виключно гостями.

БІЗНЕС-ПЛАН У ЗОШИТІ

Ми приходимо до закладу вранці, за півгодини до відкриття. Але на кухні вже спекотно: хтось формує кульки тіста, хтось нарізає гриби і шинку. Леонід Остальцев готував піцу до війни. Відслужив у зоні проведення антитерористичної операції як піхотинець 30-ої окремої механізованої бригади. Повернувся додому і вирішив створити власний заклад. Перший бізнес-план написав у зошиті. Зрозумів, що це – геть не те, але від ідеї не відступився.

«Бізнес-план допомагала скласти дружина, також пройшов навчання з підприємництва у центрі зайнятості. Є ще чоловік з США, сам українець – ми познайомилися в інтернеті, і він допоміг деталізувати бізнес-план, розставити пріоритети, – розповідає Леонід Остальцев. – Я ніколи раніше не займався бізнесом. В Україні не дуже складно навчитися «вести» ресторан. Важко налагодити прозору роботу цього ресторану у плані податків. Місяць працюємо, і я все розбираюся у паперах, оформлюємо документи».

«НА ВІЙНІ СТРАШНІШЕ, ТУТ – СУВОРІШЕ»

Головний на кухні – Рафаїл Агаєв, Раф, давній друг Леоніда Остальцева і «магістр піци». «З Леонідом знайомі «за царя Гороха». Він пішов воювати. Я не служив, але також захотів воювати. Оформив документи і потрапив до Нацгвардії. Повоювали, повернулися, і Леонід сказав: хочу зробити піцерію. І почали цим проектом займатися разом», – ділиться Рафаїл Агаєв. Для Рафаїла готування піци – мистецтво. Майстер захоплено розповідає про види борошна і томатів, правила італійських піцайол і різні типи печей. Випитувати якісь кулінарні секрети немає сенсу. «Все вирішує рівень професіоналізму. Чим більше працюєте, тим більше знаєте. Чотири роки був піцайолою, коли потрапив до кухаря-італійця. Перед цим гадав, наче знаю все, а тоді зрозумів, що я – аматор», – усміхається Рафаїл.   

Поруч шинкує помідори десантник з Дніпропетровська Артем Руденко. Артем готує піцу лише третій тиждень, але швидко вчиться: йому довіряють практично все, крім розкатки тіста і випікання. «Вчився у школі, служив в армії. Мав своє підприємство, трохи працював офіціантом, барменом. На сході був у складі 25-ої окремої повітрянодесантної бригади. Повернувся додому і поїхав до Києва, шукав житло і роботу. Проходив у військовій формі повз, Льоня покликав до піцерії. Принесли піцу. Подякував. Спитав, чи візьмуть на роботу. Спочатку вакансій не було, але за пару днів зателефонували – робота знайшлася», – згадує Артем Руденко.

Для студентки Анастасії Гейчук «Pizza Veterano» стала першим місцем роботи. Анастасія працює офіціанткою. «Тут, фактично, з дня відкриття. Прийшла поїсти, попросилася попрацювати і наступного дня була тут вже як робітник. Навчання проходило у робочому процесі, майже без стажування, – зізнається Анастасія. – Буває складно: людей багато, на вихідних заклад повністю заповнений. Але гості привітні, усміхаються, і колектив у нас дружній, ми постійно жартуємо». Втім, дисципліна у закладі серйозна, усі пильнують за чистотою. «В армії свої правила, на кухні – свої, – розмірковує Рафаїл Агаєв. – Гадаю, на кухні правила суворіші. На війні страшніше, тут – суворіше».

М’ЯСНИЙ «ОДУВАНЧИК»

У закладі ми скуштували «Гавайську» піцу з куркою і ананасами і «Чотири сири». Ніжна начинка і тісто з хрусткою шкоринкою – це справді смачно. Найпопулярніша піца у меню – «Українська», з беконом. «В Італії піца знизу чорна, бортики у неї чорні. У нас, якщо я таке дам, почнуть питати, чому все згоріло, – розводить руками Рафаїл Агаєв. – Тому ми робимо все рівно, охайненько. Ще, в Італії накидають на корж соус і моцарелу – ось і піца «Маргарита». В Україні з піци треба зробити пиріг: покласти багато шинки, салямі, цибулі, томатів. Тому у нас є піца «Одуванчик» – там три види м’яса, курка, цибуля, гриби. Ми все адаптували під українців».

«Одуванчик» – фірмова «піца тижня», назва – від позивного Леоніда Остальцева. Команда закладу збирається щотижня пропонувати якісь особливі піци. Рецепти начинки придумують, виходячи з досвіду роботи і знання смаків людей. У технології приготування піцерія орієнтується на неаполітанців, які відстоюють тісто по вісім годин. З українським борошном достатньо і чотирьох годин, але інколи заготовок тіста не вистачає. «Бувало, приходять нові гості, а я кажу, що зо дві години піци не буде. Бо якщо тісто не підійшло, страва глевка – жах! Не дозволяємо таке їсти», – акцентує Леонід Остальцев.

Зараз у меню є й японські страви – спадок від кафе, що працювало у цих стінах раніше. З часом асортимент суші і ролів зведуть до мінімуму, натомість вводитимуть італійські страви: пасти, стейки, різні салати.

СОЦІАЛЬНО ВІДПОВІДАЛЬНА ПІЦА

Кухарі «Pizza Veterano» вже приготували не одну сотню «підвішених» піц. Люди замовляють якусь піцу, оплачують її, потім страву готують і передають бійцям – у військові шпиталі Києва та Ірпеня або у волонтерський пункт на столичному залізничному вокзалі. За місяць роботи команда закладу передала українським бійцям піц на суму більш, ніж 52 тисячі гривень. А загалом на «підвішені» піци люди перевели більше 90 тисяч гривень. «Ідея з «підвішеними» піцами – не моя. У день відкриття ввечері прийшов чоловік і дав 100 доларів. А цих грошей вистачить на 50 піц! Гість хотів, щоб ці піци відправили у волонтерський пункт на вокзалі. Поміняв долари, ми виписали чек на 50 піц і зробили «підвіс». Незабаром ще один чоловік приніс сто доларів – так за декілька днів мали «підвішених» піц десь на шість тисяч гривень», – каже Леонід Остальцев. 

У закладі діє система знижок і бонусів для учасників бойових дій. Зокрема, військові можуть безкоштовно скуштувати середню піцу. А 10% прибутку закладу йде на подарунки дітям, батьки яких загинули у зоні проведення АТО. Щонеділі у «Pizza Veterano» готує малеча – проводяться майстер-класи для дітей. Раз на місяць проходять безкоштовні заняття для дітей з особливими потребами, є майстер-класи для дітей загиблих бійців.

Гості у закладі дуже різні: бійці, волонтери, іноземці. Останнім часом регулярно навідуються декілька ветеранів військової служби з США. У піцерії затишно і смачно, грає приємний блюз і ціни демократичні. Леонід Остальцев акцентує: «Наш проект – не благодійність і волонтерство, а соціально відповідальний бізнес. Це давно працює у Європі, а у нас до такого чомусь не звикли».

Отже, цей проект народився не з доброго дива. Професіоналізм і завзятість – рецепт будь-якої хорошої справи і перемоги. А приклад «Pizza Veterano» надихає – щоб з’їсти шматочок гарної піци і здійснювати власні мрії.

Марія ПРОКОПЕНКО, фото Миколи ТИМЧЕНКА, «День»
Рубрика: