Історія – скарбниця наших діянь, свідок минулого, приклад і повчання для сьогодення, застереження для майбутнього
Мігель де Сервантес Сааведра, іспанський новеліст, драматург і поет, класик світової літератури

На полюсі оптимізму

Чим особливий 24-й сезон українських антарктичних досліджень
18 січня, 2019 - 11:10
ФОТО З САЙТА WIKIPEDIA.ORG

«Як учений і мандрівник по-доброму заздрю тим, хто завтра (18 січня. — Авт.) о п’ятій ранку вилетить назустріч дуже цікавому експедиційному досвіду», — говорить заступник міністра освіти і науки Максим СТРІХА.

Частина учасників 24-ї сезонної антарктичної експедиції вже вирушили до станції «Академік Вернадський». Як розповідав 17 січня Євген ДИКИЙ, в. о. директора Національного антарктичного наукового центру, ось-ось мала відправитись туди інженерна група. Водночас до порту в чилійському Пунта-Аренасі вже стягуються закуплені Україною матеріали, мотори, механізми тощо. Їх завантажують на корабель, який 20 січня вийде в бік «Академіка Вернадського».

ТЕХНІЧНЕ ВДОСКОНАЛЕННЯ

Цього року вперше з 1996-го, коли Великобританія передала Україні антарктичну станцію, відбудеться її глибока реконструкція. Так, вперше з 1980-х оновлять всю енергетичну систему, вперше з 1970-х замінюватимуть дах на всіх приміщеннях станції, вперше з 1986-го встановлять новий опріснювач води. А ще — переобладнають медкабінет і біологічну лабораторію, замінять всю систему опалення, відремонтують паливний бак, побудують паливний трубопровід. Підбадьорюючий бонус — у полярників з’явиться кавомашина.

Євген Дикий коментує, що в бюджеті-2018 на капітальну реконструкцію станції виділили 15 мільйонів гривень, а під кінець минулого року спільними зусиллям МОН і Міністерства фінансів додали ще 27 мільйонів, з яких 19 — на модернізацію.

Фактично ремонт вже розпочався: проведено проектні роботи, багато устаткування закуплено. Керівник НАНЦ розраховує, що технічне удосконалення займе два сезони. Приблизно 25 січня ремонтна бригада буде на станції «Академік Вернадський», частину робіт проведуть під час нинішньої сезонної експедиції (орієнтовно — до 31 березня), завершуватимуть модернізацію в наступний сезон, але все обладнання треба завезти зараз.

ВІДРОДЖЕННЯ СЕЗОННИХ ЕКСПЕДИЦІЙ

Зрушення стосуються і наукових досліджень. Євген Дикий нагадує, що українська антарктична експедиція складається з двох частин. Щороку до «Академіка Вернадського» виряджають 12 зимівників — їх перезмінка очікується наприкінці березня. Зимувальники несуть вахту цілорічно, суть їхньої роботи — підтримувати неперервність спостережень, які тривають роками, день у день.

«Це цінно для світової науки, бо нам дісталась історична британська станція «Фарадей» (працює з 1947 року. — Авт.), за низкою спостережень, у нас найдовші ряди в усій Антарктиді, є спостереження, розпочаті у 1940—1950-ті роки, вони доповнюються новими», — зазначає Євген Дикий.

Сезонний загін (такий зараз вирушає до Антарктиди) заїжджає на короткий час антарктичного літа, коли триває полярний день, весь час світить сонце.

Учасників сезонної експедиції Євген Дикий порівнює з мисливцями і збирачами. «Основна задача сезонного загону — спати дві-три години на добу, а весь інший час бути максимально мобільними, виходити за межі станції, обстежувати сусідні острови та континентальний берег і збирати зразки, які поїдуть в десятки лабораторій на материку — в Україні», — пояснює очільник НАНЦ.

ФОТО З ФЕЙСБУКУ ОКСАНИ САВЕНКО

 

Якщо зимувальний загін Україна відправляла в усі роки, коли представлена в Антарктиді — інакше б просто втратила станцію, — то на сезонному загоні у важкі часи економили. За словами Євгена Дикого, коли Україна втратила свій науковий флот, після 2002 року, сезонні загони зменшувались, були роки, коли їх не відправляли взагалі або відправляли дві-три людини. Відповідно, ми залишались без нових наукових досліджень, використовували станцію недостатньо ефективно.

Зараз у НАНЦ відновлюють повноцінну роботу сезонних експедицій. Так, 2019 року сезонний загін включає 26 фахівців: геологічну, біологічну, а також інженерну групи.

ГЕОЛОГІЯ

Керувати геологічними і геофізичними дослідженнями під час експедиції буде Володимир БАХМУТОВ з Інституту геофізики імені Серафима Субботіна НАН України. Він не один раз брав участь в українських антарктичних експедиціях, зокрема в першій, займається дослідженнями магнітного поля Землі.

«Половина науковців працюватиме за програмою геолого-геофізичних досліджень. Ця програма включає зокрема класичну геологію: відбір зразків і визначення їхніх властивостей у наших і зарубіжних лабораторіях. Також планується дослідження льодовиків новими методами, якими займається Львівська політехніка, і модернізація апаратури станції для дослідження фізики верхньої атмосфери, йдеться про сучасні магнітометри», — перераховує  Володимир Бахмутов.

Крім цього, продовжаться моніторингові дослідження, що ведуться з року в рік.

БІОЛОГІЯ

Марія ПАВЛОВСЬКА, біолог із НАНЦ, у 24-й сезонній експедиції досліджуватиме участь угруповань бактерій і вірусів у процесі цвітіння фітопланктону — одноклітинних водоростей.

«Це важливо тому, що, по-перше, процес цвітіння фітопланктону впливає на баланс парникових газів в атмосфері, а це безпосередньо впливає на зміну клімату. За умови постійних регулярних досліджень цей процес можна відстежувати, моделювати, робити прогнози. Також це важливо з точки зору впливу процесу цвітіння на кількість органічних речовин, на кількість розчинних біогенів у воді, а це несе каскадний ефект на вищі трофічні рівні: на зоопланктон, криль, рибу, пінгвінів, китоподібних — на те, що наразі є цікавим для нас з точки зору видобутку ресурсів у Південному океані», — пояснює Марія Павловська.

Торік Марія разом із колегами розробляла протоколи для біологічних досліджень морських екосистем, які проводитимуть на станції цього року. Також закуплено нове обладнання, без якого неможливо здійснювати ці сучасні дослідження. Використання новітніх методів дозволить включати результати, отримані українськими науковцями, у глобальні моделі зміни клімату, глобальні моделі зміни біологічних угруповань, органічних речовин, продукції океану тощо. Тобто ця робота важлива для людства і для авторитету української науки.

Також мікробіологічна група братиме участь у сухопутній програмі. «Ми будемо відбирати зразки антарктичних рослин — а в Антарктиді є два види судинних рослин, цікаві тим, що добре почуваються у тих суворих умовах, — ділиться Марія Павловська. — Адаптації цих рослин (перлинниця антарктична та щучник антарктичний. — Авт.) вивчались на нашій станції давно — але власне адаптації самих рослин, чим вони відрізняються від таких рослин на інших континентах. Проте такі адаптації можуть забезпечувати і бактерії, які живуть у цих рослинах, і ми будемо вивчати їх. Потенційно це дуже цікаво, бо такі бактерії можуть синтезувати якісь речовини, що забезпечують такі адаптації, а це може бути використано в біотехнологіях».

КВИТОК У «СВІТ ІЛОНА МАСКА»

«Ми любимо говорити, що Україна мусить бути в десятці чи двадцятці провідних держав світу. І є сфери, де ми вже є в цих двох десятках. Зокрема, Антарктида», — акцентує Максим Стріха.

Заступник міністра освіти говорить, що в останні роки «в силу багатьох причин» діяльність України в Антарктиді була в стагнації — просто утримання місця без розвитку. Після зміни керівництва у Національному антарктичному науковому центрі на початку 2018 року почався інтенсивний розвиток. Зараз розширюються географічний і тематичний ареал досліджень, коло партнерів. Цього року спливає термін діючої антарктичної програми, розрахованої на десять років, і зараз МОН готує проект нової, на 2020—2030 роки. Максим Стріха обіцяє, що вона буде «по-доброму смілива».

«Незабаром людство розділиться на країни, які виряджають «каравели» до Марсу, Місяця тощо, і країни, не задіяні в цьому, де, як у Сомалі, будуть сапою обробляти город. Зараз ми на роздоріжжі, в якій частині опиниться Україна, — розмірковує Євген Дикий. — Наша станція «Академік Вернадській» — одна з тих зачіпок, якою ми тримаємось у «світі Ілона Маска», звідки підуть «каравели» за межі нашої планети».

Марія ПРОКОПЕНКО, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments