«Не втратити часточки історичної пам’яті»
Луцьк отримає грантові кошти на реставрацію Середньовічного замку і вежі Чарторийських
Якщо Середньовічний замок, або, як його називають лучани, замок Любарта (за іменем одного з будівничих князів) відомий в Україні, то про вежу Чарторийських знають значно менше. Вона — залишок Окольного (Нижнього) замку. У його потужних мурах налічувалося вісім веж — чотири дерев’яні та чотири муровані. До нашого часу збереглась лише одна із них — вежа Чарторийських, названа за прізвищем її фундаторів, волинських князів. Вежа збудована у XV (!) столітті, збереглася майже у первісному вигляді. До вежі прилягає оборонний мур, декорований готичним ромбоподібним орнаментом із цегли. Вона може бути дуже цікавим туристичним об’єктом, такою її бачив ще покійний луцький міський голова Микола Романюк.
Катерина ТЕЛІПСЬКА, начальник управління туризму і промоції міста Луцької міської ради, каже: «Старе місто — серце Луцька! Саме тут розташовані головні історичні пам’ятки, які приваблюють туристів. Та, на жаль, не всі об’єкти збережені в хорошому стані і не всі можуть до себе «впустити». Їх реставрація потребує значних капіталовкладень, і, зрозуміло, що такі кошти ні з міського, ні з державного бюджетів залучити практично неможливо. Збереження та відкриття нових об’єктів туристичного інтересу є надзвичайно важливим для Луцька, адже туризм є тією галуззю, яка активно сьогодні розвивається, і щоб Старе місто було по-справжньому «живим», турист повинен там проводити якомога більше часу. А для цього потрібно ревіталізувати архітектурні перлини, які подарувала нам історія.
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»
Розуміючи це, і вбачаючи гостру необхідність у збереженні таких унікальних об’єктів, як вежа князів Чарторийських з муром, що є єдиним свідченням існування у Луцьку Окольного замку, а також підземелля, що розташовані під монастирем єзуїтів, управління туризму та промоції міста Луцької міської ради у 2016 виступило із ініціативою написання проекту в рамках Програми транскордонного співробітництва PL-BY-UA 2014—2020, а вже в 2017 році виготовило проектно-кошторисну документацію на проведення робіт. Сьогодні ці об’єкти є закритими та маловідомими не тільки для гостей міста, а й для самих лучан. Проектом передбачено відновлення даху вежі, фасаду та цокольних приміщень, облаштування захисного гонтового дашка над муром. Передбачено відновлення воріт, які сьогодні закладені цеглою, що дозволить обійти комплекс монастиря єзуїтів і башту навкруги, створивши додатковий оглядовий маршрут. Буде проведено реставраційний ремонт частини коридору та історичних підвалів колегіуму, де згодом облаштують цікаву історичну експозицію.
У вежі ж буде музей рицарства із представленням рицарських обладунків та зброї. Сьогодні турист дуже вибагливий і постійно полює за новими враженнями, тому в цих експозиціях будуть використані сучасні інтерактивні технології. До того ж, буде здійснено загальний благоустрій території з влаштуванням оглядових зон, алей, нове мощення, озеленення та освітлення території. А те, що партнерами проекту стало місто-побратим Люблін, який зі свого боку здійснюватиме роботи із збереження Готичної башти, дасть можливість здійснити низку зустрічей для обміну досвідом, як зберігати культурну та історичну спадщину.
Те, що проект став можливим, — це заслуга величезної злагодженої роботи багатьох лучан, яким небайдуже, яким буде Луцьк завтра, — представників структурних підрозділів Луцької міської ради (управління туризму та промоції міста, управління міжнародного співробітництва та проектної діяльності, відділу охорони культурної спадщини департаменту культури, юридичного департаменту та управління капітального будівництва).
Сьогодні прийшов час підписання грантової угоди і зовсім скоро проект почне реалізовуватись. Він дозволить нам зберегти унікальні пам’ятки світового значення польсько-литовської доби, та найголовніше — не втратити часточки історичної пам’яті, з яких складається велика історія нашого міста і країни. А ще, можливо, колись нам вдасться об’єднати одним маршрутом підземелля під костелом святих апостолів Петра і Павла з підземеллями під монастирем, створивши найдовший підземний маршрут в Україні!»
