Знати – це усвідомлювати, що ви нічого не знаєте. У цьому є сенс істинного знання
Сократ, давньогрецький філософ, один із засновників Західної філософії

НЕдитячі ігри дорослих

Як зміни закону отямлюють неплатників аліментів
29 березня, 2018 - 10:31
ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»
Станіслав КУЦЕНКО

Взаєморозуміння, кохання, прийняття іншого таким, який він є, бажання вдосконалюватися разом, спільні інтереси, боротьба зі своїм его — це фундамент щасливого шлюбу. Шлях до нещасливого сімейного життя лежить через обмани, нечесність із партнером, небажання знаходити компроміс. Як свідчать різні дослідження, пік розлучень припадає на перші роки спільного життя.

Розірвання шлюбу, як відомо, передбачає припинення прав та обов’язків чоловіка і дружини на майбутнє. У різних країнах процедура розірвання шлюбу відбувається по-різному. У мусульманських країнах, наприклад, чоловікові досить тричі сказати при свідках «розлучаюся», і на цьому шлюб припиняється (так званий талак). В Україні розірвати шлюб набагато складніше. Адже офіційне розлучення вимагає й офіційного оформлення відповідних документів. Відповідно до Сімейного кодексу України, шлюб може бути розірваний органами державної реєстрації актів цивільного стану або в судовому порядку.

На жаль, вважалося нормою, коли батьки, які не живуть разом із дитиною, не платять на утримання свого сина чи доньки ні копійки. На початок цього року у виконавчій службі Міністерства юстиції України перебувало 549 тисяч проваджень про примусове стягнення аліментів на користь 446 тисяч дітей. Майже кожен п’ятий із трьох мільйонів маленьких українців, які повинні отримувати аліменти, не отримував гарантованого законом фінансового забезпечення.

Діти не обирають батьків, але не всі батьки після розлучення хочуть нести відповідальність за матеріальне становище дитини. Мільйони маленьких українців залишаються без належної підтримки. Вони не отримують іграшок, розвиваючих ігор, книжок, відпочинку. А все це є складовою щасливого дитинства, з якого виростають щасливі люди.

Щоб змінити цю ситуацію, міністр юстиції України Павло Петренко ініціював законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів», який посилює відповідальність неплатників аліментів і впроваджує нові дієві засоби впливу на боржників. Завдяки підтримці уряду і значної частини парламенту його було ухвалено. Опір був серйозним, адже більшість злісних неплатників — заможні люди, які мають гроші, вплив, статус і здебільшого займають серйозні посади.

6 лютого 2018 року в Україні офіційно почав діяти закон «Чужих дітей не буває» і запрацював настільки успішно, що по всій Україні розлучені батьки виплачують тисячі, десятки ба навіть сотні тисяч гривень боргу. Серед новацій, прописаних у законі, — заборона на виїзд за кордон, керування автомобілем, користування зброєю та полювання. Це ті блага, які вже давно стали невід’ємною частиною життя чималої когорти українців. Більш того, у боржників забрали можливість забороняти дитині виїжджати за кордон на відпочинок або лікування. А це був найпопулярніший спосіб шантажу з боку одного з батьків із вимогою підписати папери про відмову від аліментів.

Немає роботи? Не можеш платити? Держава забезпечить роботою, оплата за яку піде на погашення боргу перед дитиною. Повірте, роботи вистачить на всіх. Аналізуючи дані центрів зайнятості, по всій країні не заповнені тисячі вакансій прибиральників, двірників та інших суспільно корисних професій.

Історія Тимура, котрому десять років, сколихнула всіх. Він — дитина з особливими потребами, у хлопчика дислексія. Тому навчатись у звичайній середній школі він не може, оскільки потребує постійних реабілітаційних заходів. Тож питання отримання аліментів — це питання майбутнього життя Тимура. У разі проходження необхідної реабілітації він — повноцінний член суспільства, за її відсутності — людина з обмеженими можливостями на все життя. Батьки хлопчика розлучились майже одразу після його народження. Відтоді Тимур не бачив ні батька, ні допомоги від нього. А коли мама три роки тому подала на аліменти, чоловік одразу ж втратив роботу. Хоча із соціальних мереж можна дізнатися, що він активно працює і проводить бізнес-тренінги. Але навіть для таких горе-батьків існує дієвий механізм.

Розлучені батьки змушені вивертати кишені й виплачувати борги перед дітьми. Адже за новим законом боржникам загрожують втрата майна, арешт особистих рахунків та інші неприємності.

Дізнавшись про ці новації, батько Тимура сплатив аліменти одразу за кілька місяців. Дивно, що знаний бізнес-тренер, котрий розповідає людям про успіх, безробітний і стоїть у списку боржників за аліментами.

Фактично, виконання цього закону почалося з першого дня його дії, коли Мін’юст запустив реєстр неплатників аліментів. Така «дошка ганьби» тепер діє в кожному регіоні. Вона у відкритому доступі, тому кожен може зайти і подивитися, хто не виконує свого батьківського обов’язку.

На жаль, чинне законодавство про захист персональних даних не дає нам можливості публікувати суми боргу. А вони дійсно вражають! Адже це сотні тисяч, а іноді й мільйони гривень.

Ми отримали реальний зворотний зв’язок, який демонструє дієвість нових методів.

Один із боржників заборгував майже 80 тисяч гривень. Державні виконавці направили на його адресу постанову про тимчасове обмеження в праві полювання. Це для завзятого мисливця виявилося вагомим аргументом для погашення боргу.

Заборону залишати територію України отримав бізнесмен, який мав їхати за кордон для проведення переговорів. Гроші, які боржник не платив понад сім років, знайшлися дуже швидко.

А ще в одного багатія за рішенням суду було описано і передано на реалізацію пароплав. Після цього він миттєво погасив всю заборгованість, побоюючись, що й інше майно піде з молотка, оскільки борги не сплачувалися роками.

У лютому почали діяти мобільні групи зі стягнення аліментів. До їхнього складу входять державні виконавці разом з поліцією. Коли листи, дзвінки та попередження не діють, така команда навідується до боржника особисто і за рішенням суду описує майно чи квартиру для подальшої реалізації.

Так, нещодавно я сам разом із мобільною групою навідався до квартири боржника в Голосіївському районі столиці. Чоловік офіційно не працює, аліменти не платив жодного разу, мирно домовитися з колишньою дружиною не бажав. Під час виїзду мобільної групи на руках у державних виконавців було рішення суду про примусове входження до помешкання боржника. Проте двері квартири відчинив його родич, який дозволив виконавцям зайти до житла й описати частину майна боржника. Чоловік розповів, що племінник ніколи не працював, та єдине, що має — це одна четверта частина квартири, що дісталась йому у спадок від матері.

Державні виконавці описали цю частину квартири. Далі буде призначено експерта, який оцінить вартість житла. Наступний крок — відкриті торги. Та все-таки у кожного є шанс. Боржник має можливість погасити борг навіть у день продажу майна і закрити виконавче провадження.

Слід зауважити, що стаття 164 Кримінального кодексу України передбачає кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів. Під злісним ухиленням від сплати коштів на утримання дітей (аліментів) маються на увазі будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду: приховування доходів, зміна місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо, — які призвели до виникнення заборгованості зі сплати таких коштів у розмірі, який сукупно становить суму виплат за три місяці відповідних платежів.

Для відкриття кримінального провадження слід звернутися з заявою до органів досудового розслідування.

Мобільні групи слідом за аліментами займуться стягненнями по заробітній платі.

У європейських країнах ситуація з аліментами краща. Зазвичай батьки відповідально ставляться до власних дітей і домовляються в цивілізований спосіб. Якщо батьки не підписують такого документа, аліменти стягуватимуться в судовому порядку.

В Україні мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку, яка стягуватиметься до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину — однієї чверті, на двох дітей — однієї треті, на трьох і більше дітей — половини заробітку платника аліментів, але не більше, ніж десять прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку.

Суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Якщо розмір аліментів визначений судом у твердій грошовій сумі, він підлягає індексації. Індексація проводиться згідно з Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».

Чи потрібно підписувати якісь папери? Обов’язку підписання таких паперів немає. Однак батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, в якому визначаються розмір та строки виплати.

Договір укладається в письмовій формі й обов’язково посвідчується нотаріально.

У разі невиконання одним із батьків свого обов’язку за договором, аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

В яких випадках все-таки варто звертатися до суду? За неможливості досягнення між батьками домовленості про добровільне відрахування кошти на утримання дитини можуть бути присуджені за рішенням суду.

Хоч би як склалися стосунки між батьками, пам’ятайте: у жодному разі не можна позбавляти дитину повноцінного щасливого дитинства.


NB!

Для отримання правової допомоги звертайтесь до Бюро безоплатної правової допомоги. Наразі в Києві діють чотири місцевих центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Їхні контакти:

Перший київський місцевий центр

б-р Верховної Ради, 33/1,

тел. 292-53-65;

Другий київський місцевий центр 

вул. Ділова (Димитрова), 14 Б,

тел. 287-44-27;

Третій київський місцевий центр 

вул. Сімферопольська, 5/1,

тел. 566-01-19;

Четвертий київський місцевий центр 

вул. Кривоноса, 2А,

9-й поверх, каб. 900,

тел. 593-97-60.

Ви можете цілодобово звертатись до Центру за телефоном гарячої лінії:

0800 213 103.

Станіслав КУЦЕНКО, начальник Головного територіального управління юстиції в місті Києві
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments