(Не)ефективні антибіотики

Через надмірне і необґрунтоване вживання антибіотиків протимікробні засоби перестають діяти. Мікроорганізми виробляють своєрідний «імунітет», змінюються і стають нечутливими до ліків. Фактично з’являються нові модифікації збудників інфекцій, які неможливо вилікувати протимікробними препаратами. Якщо так триватиме й надалі, то такі інфекційні хвороби, як запалення легень, скарлатина чи сифіліс можуть знову перетворитися на величезну загрозу і стати смертельними, як це було колись. Лікарі-практики вже зараз на локальному рівні помічають, що низка антибактеріальних препаратів зі швидкістю світла втрачають свою ефективність.

ПЕРЕДУМОВИ І ПРИЧИНИ

Епоха антибіотиків розпочалася з відкриттям пеніциліну Олександром Флемінгом 1928 року. Відтоді антибіотики змінили медицину та підходи до лікування серйозних хвороб, водночас — врятували мільйони людей. Однак зараз, на думку експертів ВООЗ, проблема антибіотикорезистентності (стійкості мікроорганізмів до антибіотиків) є настільки серйозною, що вона ставить під загрозу здобутки сучасної медицини. За їхньою оцінкою, щороку від резистентних інфекцій умирає 700 тисяч людей. Якщо не зупинити ріст антимікробної резистентності, то це стане причиною 10 мільйонів смертей до 2050 року щороку. А це значно більше, ніж сьогоднішня смертність від злоякісних захворювань.

Завідувач кафедри пропедевтики внутрішньої медицини Вінницького національного медичного університету імені М. Пирогова, д. мед. наук, професор Юрій МОСТОВОЙ каже, що виникнення резистентності в мікроорганізмів є природним явищем. Проте на швидкість її формування впливають три чинники: система охорони здоров’я, сільське господарство та навколишнє середовище. Якщо розшифрувати, то це низький рівень швидкої діагностики, недостатнє охоплення вакцинацією, передача мікроорганізмів в установах системи охорони здоров’я, подорожі, забруднення навколишнього середовища, нераціональне використання або зловживання антибіотиками в системі охорони здоров’я і таке інше.

«Говорячи про антибіотикорезистентність в Україні, можна назвати кілька передумов і причин, — визначає Юрій Мостовой. — По-перше, це безрецептурний відпуск антибактеріальних препаратів, що спричинив безсистемне, безконтрольне застосування антибіотиків пацієнтами, без рекомендацій лікаря. По-друге, застосування антибіотиків як харчових добавок у тваринництві. Це серйозне питання, але мало вивчене. Наступний чинник, який впливає на антибіотикорезистентність, — порушення режиму застосування антибіотиків (скорочені строки, неправильні дози, неакуратність пацієнтів у виконанні рекомендацій лікарів). Ще одна з проблем пов’язана з тим, що у нас існує велика кількість генеричних препаратів. У жодній країні світу немає 20—30 еквівалентів оригінальним лікарським засобам, а ми маємо орієнтовно 30 цефтриаксонів, 20 азитроміцинів тощо. І виробляються вони в різних країнах світу, а якість та еквівалентність цих препаратів практично невідома. Ефективність того чи іншого препарату залежить від країни виробника, субстанції, технологічного процесу, який міг вплинути на створення антибіотика. Лікарю фактично доводиться підбирати не лише препарат, а й країну-виробника.

З іншого боку, антибіотики недостатньо вивчаються в медичних університетах: майбутні лікарі отримують обмежену інформацію про сучасні антибактеріальні препарати. Це може призводити до їх нераціонального застосування. Наприклад, у Вінницькій області за січень — березень 2017 року лікарі призначали протимікробні препарати при гострому бронхіті у 77% випадків, хоча відомо, що це захворювання має переважно вірусну етіологію. При негоспітальній пневмонії лікарі призначали не ті антибіотики, що зазначені в протоколах. Тому навчальна програма медичних закладів потребує вдосконалення: слід звертати більше уваги на проблему антибіотикорезистентності та на сучасні антимікробні препарати».

ДОСЛІДЖЕННЯ І РЕЗУЛЬТАТИ

У ході конференції було презентовано міжнародне дослідження антибіотикорезистентності SOAR, яке двічі проводилося в Україні (у період 2011—2013-х та 2014—2016 років). Воно фокусувалося на визначенні основних бактеріальних збудників негоспітальних інфекцій дихальних шляхів, таких як середній отит, риносинусит, негоспітальна пневмонія та загострення хронічного бронхіту. Як розповідає радник з медичних питань GSK Мар’яна БОЙКО, дослідження проводилися на зразках штамів пневмокока (головна причина пневмонії) та гемофільної палички. Чутливість до антибіотиків визначали у різних вікових групах.

«Якщо порівняти результати двох досліджень, то чутливість штамів пневмококу, виділених у 2014—2016 роках, виявилася співставною з такою, яка була зафіксована в 2011—2013 роках з невеликим (2—5 %) зниженням до більшості антибіотиків. Виняток склав триметоприм (сульфаметоксазол), чутливість до якого в 2011—2013 роках виявилася дуже низькою (9,7%), але в дослідженні (2014—2016 рр.) цей показник зріс до 75%, — деталізує Мар’яна Бойко. — Якщо порівняти дані чутливості гемофільної палички у двох дослідженнях, то можна сказати, що вони також є співставними, чутливість до більшості препаратів збереглася. Винятком став кларитроміцин, чутливість до якого суттєво знизилася з 98,5% у 2011—2013 роках до 61,5% у 2014—2016 роках».

Міністерство охорони здоров’я на своєму сайті 6 березня 2019 року анонсувало, що до кінця 2020 року спільно з іншими міністерствами розробить низку нормативно-правових актів, які посилять контроль за рецептурним відпуском антибіотиків у аптечній мережі, буде обмежено застосування протимікробних препаратів як стимуляторів росту в тваринництві, птахівництві та рослинництві. Також впроваджуватиметься дієва системи епідеміологічного нагляду за антимікробною резистентністю

Це є свідченням того, що стійкість і чутливість до антибіотиків залежать від того, настільки часто той чи інший препарат застосовується. Тобто якщо на певний проміжок часу відмовитися від одного з антибіотиків, чутливість до нього поновлюється. Це спостерігали у Фінляндії у 1970-ті роки, у них була досить висока стійкість до макролідів (група антибіотиків). Фіни вирішили взагалі відмовитися від їх використання, знявши препарати макролідного ряду з реалізації в аптечній мережі. І через три роки чутливість поновилася. Подібні дослідження були проведені також у Японії.

ПЕРШІ ВИСНОВКИ І ДІЇ

В Україні лікарі також зараз відзначають зниження ефективності макролідів. Що стосується інших препаратів (бета-лактамів, цефалоспоринів та фторхінолонів), то чутливість до них залишається на досить високу рівні, і в лікуванні інфекцій дихальних шляхів вони залишаються ефективними. Про це свідчать і нещодавні дослідження, які були проведені кафедрою пропедевтики внутрішньої медицини Вінницького національного медичного університету імені М. Пирогова. Вони мали на меті встановити спектр збудників інфекцій дихальної системи та їх чутливість до антибіотиків, які виявляються під час рутинних бактеріологічних обстежень у жителів Вінницького регіону.

«У дослідженні взяли участь 711 хворих, які лікувалися з приводу інфекційних захворювань органів дихання у міській клінічній лікарні № 1 Вінниці, та у 1968 пацієнтів, котрі перебували у Вінницькій обласній дитячій клінічній лікарні. Під час роботи ми виявили високу поширеність метицилін-резистентного золотистого стафілококу, тобто стійкого до більшості антибіотиків, — констатує професор кафедри пропедевтики внутрішньої медицини Вінницького національного медичного університету ім. М. Пирогова Анна ДЕМЧУК. — Збудники інфекцій дихальних шляхів, які найчастіше виділяються у рутинній практиці бактеріологічних лабораторій, зберігають клінічно значиму чутливість до амоксициліну, цефуроксиму, левофлоксацину, значно втративши її до таких препаратів, як азитроміцин, кліндаміцин, доксициклін. А у пацієнтів дитячого віку стрептококові інфекції дихальної системи мають знижену чутливістю до пеніцилінів, макролідів, цефалоспоринів, а це означає, що слід призначати препарати резерву для ефективного лікування та чекати на нове покоління антибіотиків».

Хоча експерти ВООЗ наголошують, що навіть якщо розроблять нові препарати, серйозна загроза антибіотикорезистентності залишатиметься доти, поки не зміниться поведінка кожного з нас. «Виховувати» українців раціонально і виважено застосовувати антибіотики нарешті взялося Міністерство охорони здоров’я. На своєму сайті 6 березня 2019 року відомство анонсувало, що до кінця 2020 року спільно з іншими міністерствами розробить низку нормативно-правових актів, які посилять контроль за рецептурним відпуском антибіотиків у аптечній мережі, буде обмежено застосування протимікробних препаратів як стимуляторів росту в тваринництві, птахівництві та рослинництві. Також впроваджуватиметься дієва системи епідеміологічного нагляду за антимікробною резистентністю, а українські науковці разом з європейськими колегами проводитимуть дослідження аспектів протимікробної резистентності та новітніх методів діагностики. У такий регуляторний спосіб МОЗ сподівається, що це знизить тяжкість і тривалість перебігу інфекційних хвороб, а також призупинить неконтрольоване вживання антибактеріальних препаратів. Але інформаційну складову до Національного плану дій боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів включити забули.