«Перехрестився і очолив революцію»

Чи багато ми знаємо про свій рідний край, про землю, на якій нам пощастило народитися й жити? Край, який вабить нас красою природи, зачаровує історією століть та поколінь людей, які жили й творили тут до нас. Чи багато ми знаємо про них? Як показує досвід, на жаль, небагато. Але таку можливість надають книжки українських краєзнавців, які останніми роками виходять з друку. Саме це стосується й нової книжки письменника та журналіста Миколи Чабана «На терезах вічності: постаті, факти й події з історії Новомосковська та Новомосковського повіту». Це популярне видання майже на п’ятистах сторінках вийшло в світ завдяки спонсорській громадській підтримці та дніпровському видавництву «Ліра» і містить величезну кількість текстів та фотодокументів різного хронологічного періоду. Передмова до книжки написана відомим дослідником історії України Юрієм Мициком, доктором історичних наук, професором Києво-Могилянської академії та почесним членом Всеукраїнської спілки краєзнавців.

АВТОР ПОЄДНАВ УСНУ ІСТОРІЮ З РОБОТОЮ В АРХІВАХ, ЗІ СТАРОЮ ПЕРІОДИКОЮ, КНИЖКАМИ

Історія появи такої книжки доволі проста — в 2015—2019 роках у Новомосковську видавалася щотижнева газета «Твій рідний край». На її шпальтах щотижня з’являлася історична рубрика, в якій журналіст Микола Чабан опублікував велику кількість краєзнавчих матеріалів. Автора захопила багатюща минувшина Новомосковського повіту, який колись охоплював значну частину лівобережжя Дніпра — сучасні Новомосковський, Магдалинівський на інші райони Дніпропетровщини. Розпорошені в газетних номерах публікації Микола Чабан вирішив зібрати під одну обкладинку і винести на суд широкої читацької публіки. До книжки увійшло приблизно півтори сотні краєзнавчих розвідок, нарисів, статей, досліджень та репортажів з історії Новомосковська та Новомосковського повіту. Публікації стосуються часів козацтва й наступної доби — кінця XVIII—XX століть. Частина з них популяризаторська, але більшість — дослідницька, де автор поєднав усну історію з роботою в архівах, зі старою періодикою, книжками, вкритими «віковим» пилом, тощо.

Ця праця безперечно стане подією для тих, хто цікавиться, любить, шанує минуле й сьогодення Присамар’я та Приорілля, де розташовано старовинні українські села та маєтки. І насамперед для жителів регіону, де досі мешкають нащадки згадуваних у книжці історичних осіб. А їх було чимало! Микола Чабан наводить слова українського історика та державного діяча Дмитра Дорошенка, який до революції викладав у Катеринославі, а в Новомосковському повіті читав лекції по лінії «Просвіти». За його спостереженнями жителі цього козацького краю відрізнялися від інших регіонів України відчуттям особистого достоїнства і не «ламали шапку» перед начальством.

КНИЖКА МОЖЕ СТАТИ СВОЄРІДНИМ ПОСІБНИКОМ ДЛЯ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Одним з таких був, зокрема, Федір Сторубель, голова Мануйлівської «Просвіти», який під час революції став отаманом Вільного козацтва. За часів єжовського терору його було заарештовано та розстріляно, як і багатьох інших діячів національного руху. Микола Чабан дослідив біографії вже забутих вчителів, діячів земства, які чимало зробили для рідного краю. За його словами, книжка може стати своєрідним посібником для місцевого самоврядування, яке має увічнити імена цих людей хоча б у назвах вулиць сіл та містечок, де вони працювали.

Згадує в своїй книжці Микола Чабан і про більш відомі постаті з Новомосковського повіту — наприклад, про родину Родзянків. Один з них — Михайло Родзянко був головою Державної Думи Росії. Йому довелося фактично очолити державу після зречення царя Миколи Другого. Нарис про нього так і називається «Перехрестився і очолив революцію». Багато цікавого вдалося дізнатися про цю родину та їхній маєток Отрада з мемуарів Єлизавети Федорівни Родзянко, яка прожила в США до поважного віку — понад сто років. Але не лише вона залишила мемуари, де згадується дореволюційне життя та історичні події. В повіті мешкала також княгиня Віра Урусова, щоденник якої було видано на еміграції. Її батько — Георгій Петрович Алексєєв, завзятий колекціонер, був увічнений на картині Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа до турецького султана».

За даними Миколи Чабана, в маєтку в селі Личкове мешкала й княгиня Наталя Черкаська, з роду Катериничів, портрети представників якого малював сам Тарас Шевченко. Княгиня жертвувала багато коштів на будівництво шкіл та лікарень, а також на церкви.

Одне з сіл Приорілля, як виявляється, було пов’язане з ім’ям відомого художника-авангардиста Давида Бурлюка. А сам Новомосковськ — з ім’ям українського художника радянського періоду Миколи Глущенка, картини якого зберігаються і в Новомосковському міському історико-краєзнавчому музеї ім.Петра Калнишевського. Збереглися на Приоріллі та Присамар’ї й народні легенди про батька Махна — захисника селян, якого Микола Чабан порівнює з Робіном Гудом.

Краєзнавець наголошує, що робота над матеріалами для цієї книжки тривала не один рік і була кропіткою, оскільки інформацію про людей та події інколи доводилося збирати по крихтах, розшукувати родичів та нащадків. Така подвижницька діяльність надихнула до пошуків і жителів краю. «Наше знайомство з Миколою Петровичем відбулося саме під час моїх пошуків про власний родовід. Тому поради фахівця-краєзнавця, відомого дослідника виявилися надзвичайно корисними», — розповідає Ніна Пурік, родичка героїв книжок Миколи Чабана. Олексій Папін, за фахом інженер-будівельник, а за покликанням історик-аматор зазначає, що саме завдяки публікаціям краєзнавчих матеріалів Миколи Чабана в місцевих часописах, захопився історією рідного краю, а потім усе перейшло у власні завзяті пошуки свідчень про своїх дідів-прадідів. «Сподіваємось, ця праця стане значною подією в житті тих, хто цікавиться, любить, шанує минуле і сьогодення Присамар`я та Приорілля!», — каже провідна працівниця Новомосковської центральної міської бібліотеки Наталія ДЕГТЯР.

Презентації нової книжки вже відбулись у Новомосковську, а також у Дніпрі — в Національному технічному університеті «Дніпровська політехніка» та міській бібліотеці, відеопрезентацію якої можна знайти на Ютубі. Заслужений журналіст Микола Чабан є автором і упорядником приблизно сорока книжок з історії та краєзнавства, його статті друкувалися в двадцяти періодичних іноземних виданнях Австралії, Великої Британії, Канади, США, Німеччини, Ізраїлю, Казахстану, Білорусі. І так само — в газеті «День».